Шепіт Століть

😎 #історичний_гумор

Шепіт 🏛 Століть

💰Золотий диск з отвором та абстрактними штрихами. Період вікінгів. Кінець VIII — середина IX століття (найбільш імовірна дата: 780–850 роки н.е.). Так званий Морстонський псевдодинар.

Предмет є сліпою скандинавською імітацією ісламського золотого динара Аббасидського халіфату періоду 770–820 років н.е. (часів легендарного халіфа Харуна ар-Рашида). Знахідку було зроблено у квітні 2021 року біля села Морстон (Норфолк).

За висновком професора Рорі Нейсміта, це «копія з копії» східної монети, виготовлена у Скандинавії та перетворена на особистий амулет шляхом пробивання наскрізного отвору.

Шепіт 🏛 Століть

💔 Раночку 💙💛☕️

Шепіт 🏛 Століть

🏺Посудина зі свастиками, знайдена під час розкопок курганів у 80-тих роках ХІХ ст. С.А. Мазаракі поблизу с. Аксютинці Роменського повіту Полтавської губернії (суч. с. Пустовійтівка Роменського району Сумської області).

ℹ️ Неодноразово привертала увагу дослідників. Довгий час вважалася належною до старожитностей лісостепових племен скіфського часу. Зараз висунута аргументована гіпотеза про належність її до кола пам'яток доби пізньої бронзи.

Автори гіпотези висловили припущення:

«... перед нами не той календар, яким користувалися для точних астрономічних спостережень, а особливий ритуальний календар, необхідний мертвому у потойбічному світі».

Шепіт 🏛 Століть

🏛 Давньоримський бронзовий водонагрівач (або підігрівач їжі), I ст. до н. е. — I ст. н. е. Виявлений під час розкопок міста Помпеї (знахідка відома як автепса з «Будинку чотирьох стилів»).

ℹ️ Прилад функціонував за принципом самовара. Всередині циліндричного корпусу розташовувалася спеціальна камера згоряння для вугілля, а в порожнину навколо неї заливалася вода або поміщалася їжа для підігріву.

Невеликі двостулкові дверцята на передній панелі оформлені у вигляді портика античного храму. Над ними в тимпані розташоване рельєфне зображення голови Горгони Медузи. Ці дверцята служили піддувалом для регулювання подачі повітря в топку та видалення золи.

Кришка посудини увінчана ручкою у вигляді фігурки Тритона. З боків розташовані фігурні ручки у формі дельфінів, а сама конструкція міцно стоїть на масивних ніжках з імітацією лап тварин та декоративних рельєфних перемичок.

Подібні багато прикрашені прилади підкреслювали високий статус господарів будинку. Вони використовувалися під час розкішних римських бенкетів (триклініїв) для подачі гостям теплих напоїв та страв.

Шепіт 🏛 Століть

😱 Утилізація міського сміття у річку Сену, 1910 рік, Париж.

За 100+ років французи зробили висновки, розділяють і правильно утилізують більшість сміття. В Україні, на жаль, все дуже погано, навіть без війни...

Шепіт 🏛 Століть

📷 Київський поліжничий (цікавезне словечко доби УСРР) будинок №5. Вересень 1938 року.

⁉️ Цікаво, де він був? На Лобановського, як зараз, чи ближче до історичного центру?

Шепіт 🏛 Століть

Фейк про «українськість» тисячолітньої єгипетської мамлюцької сорочки періодично розвінчують. Але деяким «бізнесменам-патрійотам» байдуже, вишивають і продають 🤣

Шепіт 🏛 Століть

🛡 Поховання св. князя Бориса (внизу) у Вишгородській церкві святого Василія

ℹ️ Мініатюра зі Сильвестрівського збірника, ІІ пол. XIV ст.

Шепіт 🏛 Століть

💰 Колт. Русь, 12 століття.

ℹ️ Колти (пізніше українське ковтки) — це порожнисті металеві підвіски, які кріпилися до жіночого головного убору. А всередину них, як вважають фахівці, вкладалися ганчірки, змочені пахощами.

Шепіт 🏛 Століть

😁 #історичний_гумор

Шепіт 🏛 Століть

🚒🚨 Автомобілі пожежної охорони заводів ім. «жовтневої революції» Хемвугілля. Костянтинівка 1927-1929 роки. Під такою назвою в тресті Хемвугілля на той час були знамениті скляні заводи Костянтинівки.

📷 Фото зроблене не раніше 1927 року, так як в цьому році завод отримав назву ім. «жовтневої революції». І не пізніше 1929-го, так як тоді трест Хемвугілля перейменували в Укрхімтрест.

©️Etnografo Donetz

ℹ️ Як бачимо, українська мова та «харківський» правопис для тогочасного Донбасу були звичною нормою.

Шепіт 🏛 Століть

👨‍👩‍👦 Три мушкетери. Ukrainian edition. Більше інформації — у підписах до малюнків.

ℹ️ Ще донедавна практично невідомим широкому загалу залишався факт, що — крім козаків — у Гетьманщині існували й інші роди військ, наймані «хлопці-молодці» сердюки та компанійці. Як і те, що жоден із тогочасних воїнів не виглядав стереотипним шароварним «козачком» із районної художньої самодіяльності 1980-х 😎

Шепіт 🏛 Століть

😁 #історичний_гумор

Шепіт 🏛 Століть

😢 Цього дня 29 вересня 1941 року в Бабиному Яру (Київ) розпочалися масові розстріли євреїв, що стало однією із найтрагічніших сторінок Голокосту в Україні.

Після відступу радянських військ із Києва у ніч на 19 вересня 1941 року місто залишилося на поталу окупаційним військам. Нацистський режим одразу почав упроваджувати так званий «новий порядок» у Києві, спрямований на жорстке упокорення населення та перетворення столиці України на форпост нацистів на окупованих українських теренах. Частиною цієї політики стало і планомірне винищення євреїв, яке розпочалося вже за 10 днів після захоплення міста.

28 вересня окупаційна адміністрація розпорядилася усім євреям Києва зібратися наступного дня о 8 ранку із документами, цінностями та речами на Лук'янівській площі. За невиконання цього наказу передбачався розстріл. Звідти людей, які ще не знали, що на них очікує, під озброєним конвоєм вели вул. Мельникова (сучасна вул. Юрія Іллєнка) до Бабиного Яру. Перед розстрілами у людей вилучали усі речі та одяг, після чого їх зганяли на схили яру.

Роздягнених євреїв того дня розстрілювали кулеметники зондеркоманди 4а з айнзатцгрупи «С» — нацистські військові, спеціально навчені для масових каральних акцій ще напередодні німецько-радянської війни, а також охоронна поліція. 29 вересня до 18 години окупанти розстріляли близько 22 тисячі євреїв. Масові вбивства в Бабиному Яру не припинялися і наступного дня. Загалом за дві доби — 29‒30 вересня 1941 року — нацисти знищили 33 771 людину.

Страти у Бабиному Яру тривали упродовж усього періоду нацистської окупації Києва — аж до листопада 1943 року, коли радянські війська звільнили місто від загарбників. Окрім євреїв, жертвами розстрілів у Бабиному Яру стали військовополонені, в'язні Сирецького концтабору, українські націоналісти, радянські підпільники, роми та пацієнти київської психіатричної лікарні. Точна кількість загиблих невідома: за різними оцінками, загалом було вбито від 70 до 120 тисяч осіб, із яких від 50 до 70 тисяч становили євреї.

За радянських часів трагедія Бабиного Яру мала специфічне трактування: її подавали як місце розстрілів «мирних радянських громадян», без наголосу на жертвах єврейського народу. Спроби киян віддати шану вбитим євреям жорстко припиняли міліція та КДБ. Можливість вільно й усебічно досліджувати та вшановувати пам'ять загиблих з'явилася лише після проголошення незалежності України.

📷 На фото — карта маршруту, яким вели євреїв до місця розстрілу 29 вересня 1941 року. Її уклали слідчі КДБ УРСР у 1980 році на основі свідчень Гені Баташової. Документ, можливо, містить неточності. Джерело: Галузевий державний архів СБУ.

© Підготував науковий співробітник НМІУ Орест Костів.

Шепіт 🏛 Століть

🖼 Жан Анрі Мюнц «Млин у Суботові над Тясмином», 1783 рік.

Шепіт 🏛 Століть

💎 Крилатий Амур (Ерос). Давньоримська різьблена мініатюра з бурштину I–II ст.

🏛 Колекція музею Валкгоф (Неймеген, Нідерланди).

Шепіт 🏛 Століть

🛡 Шлюбний герб Юзефа Олізара та княжни Доміцелії Четвертинської у львівському виданні 1730 року.

З огляду на княжий титул нареченої спільний герб увінчано княжою короною. У лівій частині (з позиції читача) — герб київського роду Олізарів Волчковичів («дві хоругви»). У правій — герб руських князів із фігурою св. Юрія «Погоня руська».

Прикметно, що святий воїн тримає в лівиці щит із двораменним хрестом Ягелонів, що був елементом іншого династичного герба — «Погоні литовської».

©Відшукав Oleg Odnorozhenko

Шепіт 🏛 Століть