Сьогодні День пам’яті жертв Голодоморів — час згадати про мільйони українців, яких свідомо прирекли на смерть через штучний голод, організований радянським режимом у 1932–1933 роках. Це був геноцид, що мав на меті знищити українську націю, відібрати її право на свободу та самобутність.

Методи, якими знищували українців тоді, перегукуються із жахами, які росія чинить сьогодні. Цілеспрямоване вбивство цивільних, депортація, терор і руйнування — це продовження геноциду, що триває у XXI столітті.

Під час Голодомору 1932–1933 років, попри масові репресії та жорстокий терор, українські селяни чинили опір радянському режиму. Вони саботували хлібозаготівлі, приховували зерно, виходили на протести, а подекуди піднімали повстання, знаючи, що це може коштувати їм життя.

Сьогодні, як і тоді, українці продовжують боротися за своє існування, але тепер ми маємо боєздатну армію, яка щодня протистоїть ворогу на полі бою, захищаючи нашу свободу, землю й майбутнє. Непохитний дух боротьби, що жив у наших предків, залишається невід’ємною частиною нашої сили й сьогодні.

Запали свічку памʼяті о 16:00