Нічого нового.
Накид псевдожурналістки Ан Жюлак на 3ОШБр одразу виглядав тупою заказухою проти бригади і сьогоднішній розвиток подій це підтверджує.
Вчора вона написала шизофренічний опус про те, що «на Авдіївці було не все так однозначно». Комбрига назвала політиком. Мене, до речі, теж. А ситуацію описала таким чином, що «якби не істеричні пости у фейсбуці, то ми утримали б Авдіївку довше».
Тобто вчора вона була військовим аналітиком, якому видно, хто яку смугу тримає і кому треба резерви, а кому ні. Сьогодні Ан Жюлак вже в амплуа роспятого мальчіка, замученого бандеро-фашистами прямо в трусиках, і заявляє на нас в поліцію!
Виявляється, їй погрожують убивством, зґвалтуванням і далі за текстом. Я впевнений, що ООН оцінить і включить кейс у щорічний репорт) Можливо навіть корумповані росією міжнародні організації глибоко стурбуються.
Але все це - театр абсурду під час війни.
Якщо ця істота - журналістка, вона мала б спиратися у своїй роботі не на власні хворі фантазії, а на факти.
Отже, факт номер 1: я не погрожував цій божевільній і це видно навіть з переписки, яку вона виклала.
Факт номер 2: моя бригада - один з найбільш боєздатних підрозділів української армії, завдяки якому продовженням Авдіївки не став котел із подальшим проривом фронту та відкриттям росіянам прямого шляху на Часів Яр і тд.
Конкретно мій батальйон тримав лівий фланг Авдіївки - основне місце прориву. Ми не провалили смугу там, де замість батальйону мала стояти ціла бригада, а паралельно з ГУР і 225 батальйоном ми тримали єдиний вихід з Авдіївки.
Якби виведення відбулося на кілька днів пізніше, був би и котел. Командування ухвалило адекватне рішення, спираючись на реальну ситуацію. Завдяки цьому вдалося зберегти ціле угрупування військ, хоч і не без суттєвих втрат.
Сьогодні моя бригада тримає складну ділянку фронту. Стійко утримує смугу, попри цілодобові штурми і співвідношення двох дивізій проти однієї бригади!
3ОШБр не просить виходу. Але тверезо оцінює ситуацію і вважає, що додаткові резерви будуть незайвими, якщо ми хочемо не допустити захоплення росіянами Борової і подальшого їх просування.
Факт 3: партії Нацкорпус, якою нам дорікає недожурналістка, не існує. Чому? Бо в перші дні війни вона була розпущена. УСІ її члени пішли на фронт. Частина загинула, інша - продовжує воювати у найбільш боєздатних підрозділах у найскладніших точках фронту.
Дуже сподіваюся, суспільство бачить маразм ситуації.
Вірю, що АДЕКВАТНІ журналісти зі свого боку проявлять здоровий глузд і порядність, а не сліпу цехову солідарність з людиною, яка дискредитує професію.
Ну а самій псевдожурналістці бажаю нарешті визначитися, вона за кого: за свою країну і її армію, чи за ворога?
Хоча, про що я? Для цієї категорії чим більше хайпу, тим веселіше. Ну, веселіться, тварі, поки ми вмиваємось кровʼю. Бог бачить усе.