Сьогодні в мене була робота з клієнткою на тему "Успіх". Цікаву ми гру розуму дослідили, поле було красномовним, гучним, динаміка розгорталася швидко, бо готовність роздивитись цю гру була високою.

Що робила людина для успіху, як з ним взаємодіяла? Ну працювала багато і наполегливо. Підписалась на успішних людей, щоб надихатись. Але сплив такий цікавий нюанс.
Виплило: знецінення успіху людей, розум не вірив в успіх, в усьому шукав підвох, а диявол, як завжди, крився в деталях.

Розгортаємо далі, а там клієнтка сама зізнається:
Я завжди прогортаю сторізи експертів, коли вони діляться кейсами та відгуками клієнтів.
Чому, питаю?
Мене це дратує! Ну про який же це успіх! Клієнт гроші платить, а експерт роботу свою робить. І відгуки ці купити можна, що хоч намалювати можна, аби тільки продати свої послуги!

Ах оооот воно що!

Таке подвійне знецінення!
Я чому вам завжди кажу, що важливо лишати відгук про контакт, неважливо з ким? Контакт був - конвертуй вдячність у відгук (або в чайові!)
Щоб інші, читаючи ці відгуки, могли порадіти і за того, хто їх лишив, і за того, хто послугу надав. І це всіх сфер стосується. Ресторанів, послуг, експертного ринку.

Якщо вас коробить від відгуків інших людей, ви прогортаєте сторіз, не читаєте, це значить, ви даєте мозку команду: це для мене, успіх і результат мені не цікавий.

Хм. Завжди вважала, що це цілком логічні і зрозумілі речі, а виявляється, у ваш успіх вас не пускає ваша звичайна ЖАБА 🐸

Розглядайте тепер в цьому і себе 😉