Поговоримо про книжки? 📚


Channel's geo and language: Ukraine, Ukrainian
Category: Books


Канал письменниці Катерини Колесник.
Цікаві новини у світі літератури, відугки на прочитане, анонси літзаходів та конкурсів, поради для письменників📚
Для зв'язку: @katrinekolesnik

Related channels  |  Similar channels

Channel's geo and language
Ukraine, Ukrainian
Category
Books
Statistics
Posts filter


Рубрика #атмосфера_мого_твору 💙

Пропоную вам створити колаж, у якому ви зможете передати атмосферу своєї книги: люди, місця, предмети тощо. Додавайте колажі в коментарі з назвою твору та посиланням на нього.

Як приклад, показую вам свій колаж до книги "Захисники лісу" 🌿

Якщо вам сподобалася естетика якогось твору — спробуйте прочитати його та написати про свої враження автору 🤍

361 0 2 12 39

Київ. Зустріч з українськими письменницями на KyivBookFest 💎

Авторки говоритимуть про свої дебютні й майбутні книги, а також поділяться, чому вони обрали саме такий жанр.

Коли: вже завтра, 07.09 о 16:00

Локація: ТЦ «Gorodok», в книгарні «Колесо життя»

Оригінал допису
тут


Вітаємо з дебютом нашу підписницю Олександру Буревій 🎉

Анотація до книги:

Поміж нічого та посеред ніде стоїть стара кам’яна фортеця. В її стінах облаштувався Прихисток — інтернат, сповнений таємниць і жахіть. Відірвані від світу, місцеві живуть у власній реальності, підпорядкованій суворим правилам і ритуалам. Що ховається межи стін, торуючи собі шлях нічною темрявою? Чи існують привиди насправді? Та чи є щось, страшніше за привидів?
З’ясуйте, скільки таємниць цього містичного трилеру піддадуться особисто вам!


Жанр: містичний трилер з елементами жахів
Кількість сторінок: 240
Обкладинка: тверда

Передзамовити книгу можна на сайті видавництва або ж безпосередньо у авторки

#дебют


📖 Наталія Васильєва "Після останньої крапки"

(наприкінці допису знайдете сюрприз 🎁)

⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️

Головне в написанні оповідань — вміння мислити компактно, стиснути сюжет у пружину, схопити й міцно втримати момент — той головний образ, емоцію, думку, які становлять центр оповідання.


Єдине, що і можна, і треба робити, щоб видавництво помітило ваш рукопис: писати й працювати над текстом і ще, і ще, і ще, а потім — діяти. Подаватися на конкурси, спілкуватися з людьми, бути готовим до співпраці. Не можна стояти на місці й чекати, що вас помітять, як єдину зірку на нічному небі. Так не буває.


Хороша і корисна книга для письменників-початківців, а також тих, хто хоче закріпити власні знання. Тут просто безліч правильних та дієвих порад, прикладів, розборів тексту з поясненнями авторки, а також історіями з редакторського життя. При цьому написано все дуже легко й зрозуміло, наче це твоя близька подруга ділиться секретами письменництва.

Коли текст складається з коротких, мов дріб барабана, речень, не об'єднаних спільною дією, можна втомитися від їхньої одноманітності. Так само важко продиратися крізь твір, побудований лише довгими, складними реченнями, у яких читач швидко заплутається й утратить основу оповідання.


Не скажу, що особисто я знайшла тут для себе щось нове, АЛЕ це тільки тому, що до цього вже перечитала багато книг для письменників, або ж дійшла до якихось висновків інтуїтивно й самотужки.
Тим не менш я була рада зрозуміти, що роблю все саме так, як радить редакторка та співзасновниця видавництва. Це тільки закріпило мою впевненість у тому, що я рухаюсь у вірному напрямку
Ну і до того ж мати під рукою всі поради й думки, що вже за тебе написали й розжували — це круто.

🌹 Варто зрозуміти найголовніше: письменницькі поради (ті, які вважаються найдієвішими) завжди ОДНАКОВІ.
Це як з велосипедом: тримай баланс та крути педалі. Або, скажімо, як поради щодо схуднення: пий воду, займайся спортом, харчуйся правильно та слідкуй за нормою калорій.
Так само і в письменництві: багато читай, багато пиши, при редагуванні обов'язково читай уголос та слідкуй за тим, як звучить текст тощо.
Тобто сенс не в тому, щоб відкрити для себе якийсь секретний секрет, який точно допоможе вам писати добре (спойлер: його немає😅), а в тому, щоб знайти людину, яка вас надихатиме і до чиїх порад ви дослухатиметеся, розумієте? Людину, яка дасть вам змогу подивитися на письменництво через її власну призму та індивідуальний досвід.

📍На мою скромну думку, книга Наталі може стати саме тим мотиваційним промінчиком, який покаже вам шлях до написання хороших і якісних текстів. #Катя_рекомендує

🎁БОНУС: авторка дарує вам знижку -20% на книгу "Після останньої крапки". Щоб скористатися знижкою, введіть при замовленні слово відкриття. Придбати книгу тут


Останнім часом на моєму каналі не так багато різних порад або письменницьких вправ 🥲

Сподіваюсь, я це виправлю, але поки раджу підписатися на двох письменниць, які працюють над фентезійним романом 📕

Музи тут не буде — мені подобається, що дівчата дають дійсно дієві та перевірені поради (багатьма з них я користуюся й сама), діляться процесом написання книги, різними життєвими мемами та усім, що може зацікавити авторів та авторок.

Ну і загалом суто письменницьких каналів не так щоб і багато, тому вони є дуже цінними🌸


Video is unavailable for watching
Show in Telegram
Випадково побачила щось миле й світле серед цього нескінченного потоку жахливих новин.

В рамках проекту «Шукай» книгарня «Сенс» та Юлія Бевзенко відкрили у Києві нову 44-у бронзову мініскульптурку, яка має великий сенс для всіх українців. Дві галочки у меседжерах означають, що ваше повідомлення прочитано, а значить з рідною для вас людиною все добре. Скульптурка має кнопочку збоку. Якщо прийдете увечері - натисніть кілька разів, щоб побачити як дві галочки підсвітяться різними кольорами. Нехай всі, хто чекає на повідомлення «Прочитано», побачать ці бажані 2 галочки. Вул. хрещатик 34, на стіні книгарні «Сенс».


Відео взяла тут

#цікавинки

535 0 10 2 60

Хворію 🤒 Тому не ображайтеся, якщо я не відповідаю на повідомлення або в коментарях.

Вчора була висока температура, а тіло боліло так, неначе мене побили 🤕 Лежати у ліжку було справжньою мукою через те, що боліло буквально ВСЕ. А не лежати не можеш, бо ж слабкість така, що ледь на ногах стоїш.

Практично весь учорашній день я спала. Прокидалась на 5-10 хв і далі провалювалася у сон. Здається, організм вирішив виспатися за всі ті 6 років, відколи я стала мамою🤣

Сподіваюся, що скоро я одужаю та повернуся до вас 💞


📚 Запис на взаємне читання вересня відкрито!

Правила ті ж самі, але новеньких прошу ознайомитися, натиснувши сюди

Чекаю на ваші твори у коментарях з приміткою "сайт" або "особисті".

Надсилати твори можна до 6 вересня, а 7-8 вже буде список.

🪶Перш ніж записуватись, перевірте, чи немає у вас боргу за попереднім читанням. Список тих, хто так і не залишив відгуку тут

🪶Якщо ваш твір так і не прокоментували — напишіть під цим дописом.

Також додаю відповіді на найпоширеніші запитання:

🔴приймаємо навіть незавершені твори будь-якого розміру;

🟡будь-який жанр і форма;

💜якщо твір ніде не викладений, то підійде і гугл документ;

🔴можна один і той самий твір;

🤎можна поезію;

🕶російською не приймаємо.

658 0 4 30 19

❤️‍🔥 Грантова програма від Litosvita!

Це унікальна можливість навчатися на всіх наших курсах безоплатно протягом року. Маємо для вас 3 гранти на річне навчання та 30 грантів на один курс.


Хто хоче спробувати — поспішайте 🍀

Дедлайн прийому заявок — 5 вересня 2024 року.

Усі деталі — на сайті.

680 0 20 4 23



Реклама на букнеті, частина друга 😆

Сорі, якщо тут є автори/авторки, чиї рекламні банери я показую.

Загалом я розумію, чому реклама ось така, бо ЦА саме на такі банери і реагує. Але позаяк я не ЦА, то мені трохи крінжово😅

Ну а що ж я тоді роблю на букнеті, спитаєте ви?😆 Читаю твір зі списку взаємочитань, бо ж ви всі хитрі: кричите, щоб вам без букнету, от і доводиться мені це робити 📖

650 0 5 39 52

⬆️Це те, що і я вам постійно повторюю 😅

Дійсно крута порада 👍

книга "Після останньої крапки" Наталії Васильєвої


Forward from: Я пишу


➡️ Валентин Поспєлов «Стокгольм»

Анотація:

«Стокгольм» — це книга про політику, магію і найближче майбутнє. Київ тридцятих років ХХI сторіччя, на країну насувається потужна снігова буря, у маленькому карпатському містечку безслідно зникають діти, а величезний офісний центр захоплює релігійна секта. В цей час Мирослава не знає, як їй впоратися із залежністю та повернутися до журналістики. Різдво ще ніколи не було таким ненадійним, і навіть святкові вогні заподіюють опіки. Диявол ховається в деталях, і зашморг на шиї затягується все міцніше. Подорож до самого серця України починається.


Перш ніж пояснювати, що ж у цій книзі не так, почну з чогось хорошого.

▪️непогана анотація, що дає певні очікування;

▪️гарна обкладинка, що дає певні очікування;

▪️автор, який добре розбирається у політиці.

Все.

❌Проблеми з текстом, персонажами, логікою та побудовою сюжету в цілому. Нудно й затягнуто — геть не те, чого очікуєш від цієї книги (отут провина анотації та обкладинки)

❌Події розвиваються дуууууууууже повільно (той випадок, коли стає тупо страшно від усвідомлення того, що там 2 томи по 500+ сторінок).

❌Щоб дістатися отієї гарної ідеї, що автор вклав у твір, треба його (твір) чистити, неначе цибулину, відриваючи нікому не потрібне лушпиння. А саме: абсолютно порожні й нецікаві діалоги, роздуми автора щодо політики по -дцять сторінок, флешбеки героїв, які вставлені здебільшого просто так і особливо ніяк не розкривають їх тощо

❌Сюжет практично стоїть на місці, бо ж герої повадилися копирсатися у власному минулому, а самих дій, в реальному часі історії, виходить менше. І сам по собі цей прийом — ок, якщо ми читаємо певний психологічний роман, наприклад. Але знову ж таки: анотація та обкладинка кричать нам про те, що у книзі багато ДІЙ.

❌До якості тексту теж багато запитань. Я не розумію, як коректори та редактори не помітили купу стилістичних помилок, як от плутання в часі (то автор пише у минулому, то у теперішньому тощо) або дивні перескакування з одного спогаду героїв на інший, не довівши попередній до логічного завершення.

📌Не буду брехати: я НЕ дочитала книгу. Довгий час я боролася із собою, змушувала себе читати, але потім подумала, що це геть не те, що має робити книга. Якщо вона не кличе тебе у свій світ, не затягує тебе у пригоди, то навіщо себе мучити?

Можливо світ, який уявляв автор у себе в голові, дійсно цікавий (і я в це вірю), але на папері вийшло геть сумно. Можливо, варто спробувати видати нехудожню книгу, яка могла б бути присвячена суто політиці, бо ж автор у цьому дійсно розбирається. Тоді й читацькі очікування були б іншими, бо вони знали б, що купують. А так виходить, що ти купив одне, а читаєш геть про інше.

Мені відверто не сподобалося. Книга зарано вийшла в люди. Текст ще пиляти й пиляти, скорочувати й переписувати. Кажуть, що начебто під кінець цієї книги стає цікаво, а друга й узагалі на порядок вища за першу. Вірю. Але автор та видавництво зробили усе, аби я не захотіла дочитувати.

Якось так.

Ну і наостанок про те, що начебто має бути очевидним, та все ж варто повторити, про всяк випадок:

☝️ цей відгук, як і будь-яка моя думка, є суб'єктивним і може не співпадати із вашими враженнями. Цей відгук стосується лише книги і не є спробою образити чи принизити її автора.

#душніла #прочитане


Video is unavailable for watching
Show in Telegram
Приблизно так я уявляю головного персонажа моєї книги "Еноя" 💖 (ну добре, мій Тим насправді молодше, але це не головне😅)

Якщо ви дивилися "Загублені", то маєте пам'ятати, який Сойер насправді цікавий та глибокий персонаж.

До речі, я оновила й доповнила другий розділ книги, тож буду рада, якщо зазирнете почитати😊
Думаю, що скоро додам на Аркуш ще один й на цьому все😅 Далі працюватиму тихенько й вже не світитиму текст (хіба що якісь цитати/уривки).

Читати ось тут: https://arkush.net/book/19534

До речі, вам узагалі цікаво, якщо автори/авторки розповідають, ким надихалися під час створення персонажів? Чи вам більше подобається уявляти зовнішність героїв по-своєму?

#життябуття #Марс


​​Завдання 70🖼

Нагадую, що з правилами можна ознайомитися ось тут

Також хочу зауважити, що зображення будут різні: містичні, романтичні, кумедні, страшні тощо. Ви можете або чекати на зручний для вас жанр, або ж тренуватися писати у різних стилях. Натхнення❤️

❗️телеграм частково зменшує фото, тож рекомендую натиснути на нього, аби повністю роздивитися деталі.

#сюжет_по_фото

/автор зображення Andy Ivanov/


Літературний нетворкінг у Києві 🍀

Якщо ти письменник/ця, ілюстратор/ка, редактор/ка, бета-рідер/ка, блогер/ка або представник/ця книговидавничої галузі — ця подія для тебе!

Адже літнетворкінг це:

📎Creative Minds: унікальна можливість об’єднатися з однодумцями, знайти нових партнерів і створити незабутні літературні проєкти;

📎 Book Talk з відкритими дискусіями, аби висловитися щодо проблем галузі та надихнутися новими ідеями;

📎 чудовий кластер від Bestseller, аби створити власну мережу контактів та відкрити для себе нові горизонти у світі літератури;

📎bestworking для формування нових зв’язків та знайомств у невимушеній атмосфері, де кожен учасник може стати частиною великої літературної спільноти.

Місце, де твої думки та творчі амбіції мають шанс знайти відгук у серцях однодумців, чекає на тебе!


Коли: 5 вересня о 18:30
Локація: Urban Space 500! (Бориса Грінченка, 9)

Вхід вільний за попередньою реєстрацією!

Ориг
інал допису тут


✈️✈️✈️ Це моя перша книга від видавництва "Бородатий тамарин"⭐️

Виглядає дуже круто. Діліться враженнями, якщо вже прочитали "Верхи на шатлі" ⬇️

#приїхало


☀️ Читати тут

#цитати_сучасних_українських_авторів


💎 "Намисто" Метт Віттен

Поставлю цій книзі тверду 3/5. Загалом непоганий трилер із +- стандартним сюжетом, який можна прочитати за декілька вечорів.

✖️Тригери: насилля над дітьми

Анотація:

Двадцять років тому Сьюзан Лентіґо втратила єдину доньку Емі. І відтепер усе, чого вона прагне, — це домогтися справедливості. Жінка планує поїздку до Північної Дакоти на страту Чудовиська. Можливо, після цього вона нарешті зможе відпустити минуле, завершити роботу з психіатром і «жити далі». Дорогою до Північної Дакоти жінка заїжджає в гості до колись близької людини й натрапляє на ключовий доказ, пов’язаний із кольоровим намистом, схожим на доччине. Сьюзан вимагає перегляду справи, але у ФБР її мають за неврастенічку... Щоб урятувати два життя й посадити за ґрати справжнє Чудовисько, Сьюзан зважується на власне розслідування. Та чи вдасться це їй? І чи дійсно знайдене намисто належало Емі?


Ця книга трохи нагадала мені фільм "Три білборди під Еббінгом, Міссурі" — адже мати, яка втратила дитину й хоче справедливості, є дійсно сильним та цікавим персонажем.

Читається дуже легко в технічному плані (хороша авторська мова та нормальний переклад), але, звичайно ж, важко — у моральному. Та позаяк історія здебільшого зосереджена саме на розслідуванні того, що ВЖЕ трапилося двадцять років тому, тригери не так сильно чіпляли.

Є питання до спогадів головної героїні, які раптово посипалися на неї після довгих років ігнорування й фактично стали її власними зачіпками. Як на мене, цього було забагато й виглядало як чітерство автора, якому ліньки було вигадувати щось додатково😅

Загалом все було очевидно, ніяких додаткових "сюрпризів", неочікуваних фіналів тощо. Усі натяки підтвердилися й автор не намагався обманути читача, виставивши іншу "темну конячку" у фіналі. Тобто вже десь на середині книги ти начебто розумієш, що й до чого, але тобі просто цікаво дочитати до кінця.

Загалом анотація повністю передає все те, що є в книзі. Тож якщо вона вас зацікавила, то і книга має сподобатися.

#прочитане

20 last posts shown.