У мене є улюблена історія про «Діву», яку я планувала розказувати на всіх презентаціях.

Знаєте, скільки разів я її розповіла? Один, і то на заході про письмо.

У процесі роботи текст нісся, мені не хотілось відволікатися і підбирати прізвище Данилу, а тому він залишився «паном Прізвище».

Після того, як моя подруга помітила це і поволала, я мала повернутися до цього речення і поправити.

Коротше кажучи, «пан Прізвище» полетів на пошту видавництва))0)