The Rock Spectrum

Sick Solution — Hardcore Yakuza (LP 2024) Рецензія

З Sick Solution мене познайомило Файне Місто 2022, на території Фест Репаблік, яка з кожним роком стає фестивалю дедалі звичною.
Тоді функціонувала лише андерграунд сцена, гуртів, що долучилися до лайн-апу було не дуже багато - особисто я застав Grayshapes, наче ще Bojevilla... ну і власне цю хардкорну махину вінницького розливу.

Хлопці вразили. Відчувалася в них виражена фірма, особливо у здатності нагріти натовп. Впевнено, харизматично, сердито. Артем — артистична особистість, що дуже вправно комунікує з аудиторією. І це не виглядає як комплімент, а констатація чистої правди.Тоді банда говорила, що працює над матеріалом, який буде україномовним.

Згодом я доволі здивувався, що цей матеріал також виявиться їх дебютним повноформатником, бо думалося, що Сіки вже щось подібне у себе мали. Та був з ними тоді тільки Самурай, який не замислювався, що згодом компанію йому складе Якудза.

✍️ Hardcore Yakuza являє собою сюжетну арку перевтілення ліричного героя з мерзотника на свідомого аутсайдера, який втомився від неправильності цього світу до стадії відкритого нігілізму.

У мене перед очима одразу виникає образ головного героя з манги "Скала Кен". Щось саме з таким гонором зайобаності, максимально розчароване в оточенні, хепіендом для себе бачить лише смерть на власних умовах, а перед цим не проти влаштувати неприятелям трохи "джазу".

Хворе рішення, але зрозуміле.

Мені сподобалося, що Сіки знайшли зі слухачами компроміс стосовно тривалості матеріалу, бо якими б класичними не були півтори хвилини для хардкору - гадаю, не один би я сумував, якщо так було б з кожним відібраним до альбому треком. Але тут обидва зайця вже в мішку - найбільш тривалі треки з платівки також відходять від стандартів, якими оперує гурт і cтилістично дарують дещо нове.

✨Робота, здається, вже вдало закріпила себе в якості мем-ікони на метал сцені, адже деякі її крилаті фрази любо привабили слухачів ще до того, як відбувся її повноцінний реліз. Квадробери-сколопендри, стінка на стінку в стилі Короля Гідори, тощо. Особисто мені полюбилася ця інтродукція посеред пісні, промовлена у манері Олександра Бєлкіна — ржу з неї, як гієна.

Важко якось зараз уявити інший сценарій успіху цієї платівки - в творчому просторі Sick Solution загальна реакція людей на реліз відчувається канонічною. Є відчуття, що в українській хардкор тусовці саме цей гурт уособлює епіцентр усього вихору.

✨ Чи виправдав реліз сформовані очікування? Для мене так.
Чи є куди хлопцям після цього рости? Безперечно.
Чекаю тепер на Хардкор Гейшу😁

➿➿➿➿➿

Жанр: #Metalcore #Hardcore
Дата релізу: 18.10.2024

✍️ Автор рецензії: Mad Hedonist

⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️

🔗 Слухати: https://uadd.me/sicksolutionhc

BLIND8 — nothing stands still (Сингл 2024) Рецензія

Поки наші метал-зірочки «BLIND8» сяють у турі, Рок Спектрум рецензією нагадує про їхній найновіший сингл nothing stands still.

Буття – не сталість, а процес. Як би ми не хотіли вхопитися за якийсь момент, зупинити його, він вислизне. Та навіть якщо би спіймати і вдалося, що з того? Метелик красивіший, коли літає, а не сидить у банці.

🎵 Ось і «BLIND8» вирішили підняти цю тему у своїй творчості. Сингл «Nothing stands still» у всіх можливих барвах передав неминучість руху життя.

ℹ️Цього року у Блайндів сталося чимало. По-перше, нагадаю, що двоє учасників гурту долучилися до НГУ. А по-друге, київські металкорщики вийшли на міжнародний рівень і зараз із Alex Yarmak ділять сцену на «Bleed Out 2024 Tour» – турі нідерландського колективу «Within Temptation».
У рамках події «BLIND8» матимуть 33 виступи, що є майже втричі більше, ніж хлопці відіграли від початку свого існування.

«[Ми] подаємо сигнал також і західній аудиторії, що ми поборемо ворога, не дивлячись ні на що, адже сонце завжди буде підніматись для нас», –

зазначають «BLIND8» , говорячи про свої англомовні релізи.

Тепер до свіжого «Nothing stands still».

Назва являє собою шматок фрази Геракліта, що повністю звучить як: «Everything changes and nothing stands still» (в укр. найпопулярніший варіант «Усе тече, усе змінюється»).

🎵 Інтро композиції дуже приємно суміщає агресивну гітару та ліричні синтезовні звуки в кращих традиціях нью-металу. Відчувається, що після колаби з «Within Temptation» хлопці попали під вплив зарубіжних мотивів.

Також я чую віддалені нотки якогось емо-панку, особливо якщо розглядати дещо депресивну тематику тексту в цих рядках:

«And there's no going
Back to those days,
When everything was like a
Nightmare.
It's chasing me down
Every day,
Every night».

На мою думку, вокалу часом не вистачає як мінімум хрипоти, як максимум хорошого такого скріму, але це чисто мої забаганки і без докорів групі.

На бек-вокалі кілька разів (на першій хвилині сороковій секунді та в кінці треку) пронісся його привид – що було сильно, бо в мене дрижаки покотилися по руках, – проте цього недостатньо.

Інструментал вправно тримає напругу та настрій тривоги колючими гітарними рифами й несамовитим, але чітким барабанним ритмом. А ліричний відступ на другій хвилині ніби приводить думки до купи (хоча не в тему запах попсовими нотками), щоби заключна частина «Nothing stands still» жорстко роздерла слухача знову – стільки відчаю та болю в ній. Мабуть, вперше, BLIND8 такі емокорові. Ну і щоби ми, напевно, пережили катарсис. Бо всі так чи інакше полюємо на нього.

✔️ Узагалі в плані звучання композиція пішла у бік радіо френдлі. Вона вже не відчувається настільки яскравою як попередні роботи, які на каналі неодноразово оглядалися. Нью- та альт-метал тут частково є, але звучить це все як альтернативний рок. Саме через вокал без усяких екстрім-прикрас за які люблю групу, складається враження простоти, наче реліз заради релізу. Як і через значну долю вищезазначених синтетичних елементів інструменталу. Проте відзначу хітовий приспів, ідеальний для концертів. На жаль, тяжкості тут сильно не вистачає.

➿➿➿➿➿

Дата релізу: 24.10.24
Жанр: #AlternativeRock

✍️ Авторка рецензії: Дарина Рой

Оцінка: ⭐️⭐️⭐️

🔗 Слухати: Spotify 🎵| Deezer 🎹| YT Music 🎹|

Інші матеріали про BLIND8 з архіву каналу:

✨ новина про сингл Labyrinth

мінірецензія на сингл О.К.Р

рецензія на сингл abandoned

рецензія на альбом More Than One ✨

Telema — Бедтріп (Сингл 2024). Рецензія

Та переродившись усе розпочнеться знов

👀 У жовтні ми стали свідками дивної ситуації, яка досі лишається нерозгаданою: загадкова перестрілка в місті N, купа трупів і крові. Атмосфера криміналу й адреналіну. Що трапилося тієї ночі? Що цьому передувало? Таємниця. Усе, що відомо – когось застрелили. Поліція, можливо, і не дісталася до місця подій. Виходячи з моїх конспірологічних теорій (які я обмірковую вже тиждень), головний персонаж того дня, як не дивно, перейшов дорогу комусь впливовому – і поплатився за це. Живе він у неблагополучному місті, де проблем можна нахапатися за мить. Це вся інформація.

🆕 І ось тепер з’явилися нові подробиці цієї загадкової історії. Дізнатися їх можна з нового синглу "Бедтріп" івано-франківської металкор банди Telema. Виявляється, весь час я говорив про музику🤪

Ліричний герой "Бедтріпу" перебуває у наркотичному стані після вживання невідомих речовин. Він повністю втрачає зв’язок із реальністю та часом, проживаючи за кілька секунд ціле життя. Психоделічні епізоди та спотворена реальність руйнують його свідомість. “Мільйони кольорів змішалися в один і назад,” – кричить у пісні Влад Кулій.

Telema реалістично показали цей стан. Лірика пронизана жахом наркотичної залежності, особливо у рядках:

“І стеля чомусь замінила підлогу,”
“І розплелися контури лиць, вони вже стікають вниз.”

Це історія самознищення і переродження у нескінченному циклі життя і смерті. Бедтріп у безодню, з якої йому ніколи не вибратися. Схоже, він і не прагне, бо переродившись, усе почнеться знов.

Однак гурт знову залишає нас без відповідей. Вони хитро тизерять майбутній альбом, показуючи фрагмент того лайна – як трейлер, вирваний із середини. Лише поверхня того, у чому загруз ліричний герой. Судячи з усього, він сидить на наркотиках довго і безнадійно.

✍️ Можливо, події (перестрілка, наркота, зброя) відбуваються у конкретному, вигаданому місті – брудному, порочному, де всі замазані кримінальним мазутом. Це нагадує концепцію репера Libenson в альбомі “Місто Q”, де перетинаються долі різних персонажів. У місті Libensona живуть чотири угрупування: хулігани, модники, бандити і романтики.

Цікаво буде простежити концепцію сюжетів Telema на майбутньому альбомі і, яким чином, вони розвиватимуться.

У “Бедтріпі" – чуємо стабільно якісну Telema, які продовжують розвиток на хардкорному фундаменті, виточуючи впізнаване звучання. Проте цьому треку бракує хуковості, яка була, наприклад, у синглі "Кінець", де вступний риф легко запам’ятовувався. У "Бедтріпі" є сильний брейкдаун, цікаві моменти у рифах, але аранжування не вражають хітовістю.

✔️ Загалом, це не визначальна робота у дискографії Telema, але й критикувати особливо немає за що. Вона просто хороша і добре тримає увагу. Тематику наркотиків не варто сприймати буквально – це лише частина сюжету майбутнього альбому. Чим більше таких синглів, тим більше контексту – і тим цікавіше буде дізнатися, що за всім цим криється.

➿➿➿➿

Жанр: #Metalcore
Дата релізу: 15.11.2024

⭐️⭐️⭐️⭐️

🔗 Слухати: https://album.link/telema_badtrip

Інші матеріали про Telema з архіву каналу:

✨ огляд синглу "Кінець"

огляд мініальбому "Страх.Відчай.Лють.Гнів"

Інтерв'ю Telema | У нас немає цілі, тільки шлях

огляд синглу "Я не згорю" від Іри Мірошник ✨

уже за 2 дні прем'єра повноформатного альбому The Unsleeping, а сьогодні вони випустили тяговий кліп і потролили тих, хто називав їх у коментарях "Бедрум-панк"

які ваші очікування від альбому і чи тягне кліп на відео року?

#спектрум_новини