Зазвичай, коли займаюся домашніми завданнями, слухаю якісь інтерв’ю. Зараз у мене взагалі величезний запит на різний контент… Мабуть, щоб пережити все те, що сталося зі мною за півтора року. Колись писала на каналі, що читаю книги не для отримання нової інформації, а для того, щоб знайти слова для описання того чуттєвого досвіду, який я пережила. Заземлити його. І це настільки цінніше, ніж будь-яка «теорія».

Сьогодні заслухалася розмовою Раміної, Гороховського і Гресь. Хочу опублікувати на каналі деякі тези розмови, які виявилися для мене значущими:

▫️ Будь-який «факап» — це можливість для навчання. У Силіконовій долині існує навіть культ святкування твоїх «провалів». Тому що, по суті, це просто процес набуття необхідного досвіду перед успіхом.

▫️ Коли ти досягаєш якогось успіху чи авторитету, публіка «вишукує» твої помилки і розширює їх значення до абсурдних масштабів. Щоб відчути, що ти такий, як вони.

▫️ Порядних людей більше, ніж непорядних. Просто непорядність кидається в очі.

▫️ Діти — це не проекція твоїх очікувань. Вони — особистості.

▫️ Обговорювати проблему потрібно не для того, щоб отримати пораду, а щоб отримати правильне запитання.

▫️ Існує два типи виборів. 1% є неповоротними, остаточними. 99% є поворотними. Проблема виникає тоді, коли ми плутаємо ці два типи виборів і занадто сильно боїмося прийняти хоча б якесь рішення.

▫️ Коли ти не ризикуєш, ти втрачаєш шанс дізнатися, на що ти здатен.

▫️ Найпопулярніше когнітивне викривлення — коли ми робимо вибір, базуючись на тому, у що вже вклали зусилля. Як додивитися поганий фільм, тому що вже купили квиток.

Можливо комусь теж відгукнеться ✏️