🛰 Російські супутники "Рассвет": не "другий Starlink", але вже реальна загроза
Історія з російськими супутниками "Рассвет" – це не привід кричати про катастрофу, але й точно не те, що варто висміювати.
Сьогодні у нас на каналі про це говорили Василь Пехньо та керівник проекту "Народний Starlink", експерт з супутникового зв'язку Володимир Степанець.
💬 Ключова теза: "Рассвет" не треба порівнювати зі Starlink за масштабом. У росії немає тисяч супутників і такого рівня насичення мережі. Технічно це радше ближче до логіки OneWeb – низькоорбітальна супутникова мережа, яка залежить від терміналів і наземної інфраструктури.
💬 Водночас навіть обмежена кількість таких супутників може давати часові "вікна" зв’язку над Україною.
Тобто поки що йдеться не про цілодобове покриття, а про конкретні проміжки часу, коли супутник пролітає над потрібною зоною і може забезпечувати зв’язок для терміналів, дронів або інших засобів ураження.
💬 Саме це і є головний ризик: противник може планувати траєкторії, час і райони ударів так, щоб у потрібний момент мати зв’язок із засобом ураження.
Така мережа, навіть у чинному вигляді, потенційно може допомагати керувати ударними дронами чи крилатими ракетами, а також підвищувати точність ударів по інфраструктурі, об’єктах ППО та інших цілях.
💬 При цьому темпи російського розгортання поки відстають від заявлених: замість регулярних щомісячних запусків було лише два успішні – у березні та липні. Тобто про швидке повне покриття говорити зарано.
💬 Але висновок неприємний: росія все одно рухається до створення власної супутникової інфраструктури для війни. Повільніше, ніж хоче, але рухається.
Тому "Рассвет" – це не міфічна суперзброя і не "російський Starlink уже завтра". Це новий елемент російської технологічної війни, який треба сприймати тверезо: аналізувати, враховувати в обороні й заздалегідь готувати системи протидії.
Третя світова🪫
Історія з російськими супутниками "Рассвет" – це не привід кричати про катастрофу, але й точно не те, що варто висміювати.
Сьогодні у нас на каналі про це говорили Василь Пехньо та керівник проекту "Народний Starlink", експерт з супутникового зв'язку Володимир Степанець.
💬 Ключова теза: "Рассвет" не треба порівнювати зі Starlink за масштабом. У росії немає тисяч супутників і такого рівня насичення мережі. Технічно це радше ближче до логіки OneWeb – низькоорбітальна супутникова мережа, яка залежить від терміналів і наземної інфраструктури.
💬 Водночас навіть обмежена кількість таких супутників може давати часові "вікна" зв’язку над Україною.
Тобто поки що йдеться не про цілодобове покриття, а про конкретні проміжки часу, коли супутник пролітає над потрібною зоною і може забезпечувати зв’язок для терміналів, дронів або інших засобів ураження.
💬 Саме це і є головний ризик: противник може планувати траєкторії, час і райони ударів так, щоб у потрібний момент мати зв’язок із засобом ураження.
Така мережа, навіть у чинному вигляді, потенційно може допомагати керувати ударними дронами чи крилатими ракетами, а також підвищувати точність ударів по інфраструктурі, об’єктах ППО та інших цілях.
💬 При цьому темпи російського розгортання поки відстають від заявлених: замість регулярних щомісячних запусків було лише два успішні – у березні та липні. Тобто про швидке повне покриття говорити зарано.
💬 Але висновок неприємний: росія все одно рухається до створення власної супутникової інфраструктури для війни. Повільніше, ніж хоче, але рухається.
Тому "Рассвет" – це не міфічна суперзброя і не "російський Starlink уже завтра". Це новий елемент російської технологічної війни, який треба сприймати тверезо: аналізувати, враховувати в обороні й заздалегідь готувати системи протидії.
Третя світова🪫