Прим. пер.

Три кроки в ніч

Зненацька ми закохалися — нестямно, незграбно, нестерпно, безсоромно. І, мушу додати, безнадійно, адже таке шалене бажання володіти іншим можна вгамувати тільки всотавши й засвоївши кожну частинку його тіла і душі, — а ми навіть не могли знайти місця, щоб віддатися одне одному, як легко знаходять його діти бідняків.

Після невдалого нічного побачення в її саду (про це в наступному розділі) нам не дозволяли іншого усамітнення, крім як лежати в тій частині пляжу, де назбиралося найбільше людей, і де нас, якщо ніхто й не чув, то кожен бачив.

Там, на м’якому піску, за кілька кроків від дорослих, ми лежали цілий ранок, заворожені божевільною пристрастю, і користалися благословенними вирізами в часі і просторі, щоби торкнутися одне до одного.

Її рука підкрадалася до мене, крізь пісок, короткими кроками тонких загорілих пальців, а потім у довгу обережну подорож вирушало перламутрове коліно.

Іноді нам щастило піймати мить для солоного поцілунку, сховавшись за випадковими лаштунками ігор менших дітей. Ці зникомі доторки так роз’ятрювали наші здорові й недосвідчені тіла, що навіть блакитна прохолодь води, під якою тривала наша пригода, не повертала нам спокою.

Без гугля. Тому, хто перший угадає книжку в коментах — особливий приз від дорогої редакції

Миллион, миллион, миллион алых роз

Крім мистецтва ікебани і чайної церемонії, від великого майстра Рікю, який шістнадцяте століття прожив в Японії, нащадкам лишилася глибока і красива історія.

Був у нього сад ірисів, дуже гарний і дуже великий. Проїжджав якось через ту місцевість імператор і, начуваний про божественну красу цього саду, захотів нею помилуватися. Прислав гінців. Майстер Рікю відповів: «Окей, тільки мені треба день підготуватися».

Через день приїжджає імператор в сад ірисів ... і бачить одну-єдину квітку. Решту майстер Рікю люб'язно викосив, щоб не заважали

Кайдзен

Якось мені розповіли чудову історію про лін-сенсея «Тойоти» на пенсії. Одна велика промислова фірма за грубі гроші запросила його приїхати в Європу, ознайомитися з виробництвом і засвідчити, що фірма «світового класу». Сенсей цілий день оглядав завод, спостерігав за роботою і нарешті був готовий оголосити вердикт. Директор спитав:
— Ну? Хіба не світовий клас?
Сенсей відповів:
— Не знаю, я не був тут учора.

Джефрі Лайкер. Філософія «Тойоти»

Блейк

Вірші в моїй перекладацькій практиці трапляються нечасто, але тим цікавіше. У цілком прозовій книжці великого архітектора Крістофера Александера якось трапився відомий вірш Вільяма Блейка.

І захотілося самостійно проілюструвати вичерпні слова Нового заповіту про переклад: «Буква вбиває, а дух оживляє».

O Rose thou art sick,
The invisible worm
That flies in the night,
In the howling storm,
Has found out thy bed
Of crimson joy:
And his dark secret love
Does thy life destroy.

Трояндо хвора,
Черв нещасний
Вночі доп’яв
Твій пуп’ях красний.
І темний знак,
Таємного кохання каяття,
Тобі лишив.
І виточив життя.

Правознавство

Трапилася в інтернеті афіша історичної виставки зі знаменитими словами в назві. Те, як ці слова перекладено англійською, — добра нагода показати, що таке переклад і скільки кроків треба зробити, щоби перевести смисл з однієї мови в іншу.

«През шаблі маєм права» — виставка зброї. Як це написати англійською? Для початку треба розуміти, що означають ці слова і звідки взялися.

Це мандрівний риторичний зворот. Так Богдан Хмельницький (і не тільки він) нібито відповів, коли «польсько-шляхетські загарбники» вкотре поцікавилися, за яким правом він те-то і те-то робить. Скільки в цих словах історичної правди, а скільки легендарного — хай скажуть історики. У кожному разі сказано красиво, і афористичність будується на тому, що це відповідь на питання.

Згодом ці слова вжив Іван Мазепа у вірші «Дума»:

А за віру хоч умріте
І вольностей бороніте!
Нехай вічна буде слава,
Же през шаблю маєм права!

Завважте, що вся ця констатація існує в минулому часі: історичні герої говорять про доконану річ — права у них уже є.

Отже, це не просто якісь слова — це особливі слова. Місце в назві виставки вони заслужили.

Перший крок ми зробили, коріння бачимо. Далі — і від цього принципово залежить наш переклад — треба зрозуміти, що шабля тут — не рубальна зброя з односторонньо загостреним лезом завдовжки 80–110 см, вигнутим у бік обуха.

Шабля — метафора. Означає вона по праву сильного. Тобто йдеться не про предмет, а про джерело легітимності влади. Права, в яких сумніваються наші вороги, ми завоювали. Взяли зброю в руки і самі здобули собі права (через двісті років цей мотив відлунить в «Інтернаціоналі»).

Ейнштейн казав: те, що ви побачите в експерименті, і те, чого не побачите, залежить від теорії, якою ви користуєтеся. Так і в перекладі: те, що в тебе вийде, залежить від того, що саме ти перекладаєш — слово «шабля» чи сумарний смисл фрази в контексті.

Ми натрапили на різницю між прямим і переносним значенням, яке поведе нас зовсім в іншому напрямку. Смисл, який ми видобули, ідіоматично перекладається іншим англійським словом — не saber, а sword.

І канцелярська фраза Our rights are protected by sabers перетворюється на елегантне We are entitled by the sword.

Feel, як то кажуть в Одесі, штат Флорида, the difference. Далі наш переклад потрапляє в позатекстуальну реальність. Що ми перекладаємо? Назву виставки. Ця обставина дає можливість спокійно обійтися без підмета і присудка: Entitled by the Sword. Як Gone with the Wind.

Аж тепер можна кинути оком стомленим на відстань між «було» і «стало». Всі ці спостереження, ясна річ, працюють в обидва боки: переклад — дорога з двостороннім рухом.

#пропереклад

Муфаса: Король Лев (Mufasa: The Lion King)
#кінопанорама

У моєму батьківському досвіді перший «Король Лев» — центральний мультик. Архетипна історія, правильно розказана і зрозуміла навіть дорослим. Вона забезпечила нам з донькою добрий рік рольових ігор: неслухняна дитина випробовує правила на міцність і йде на Слоняче кладовище, а потім репетирує символічне батьковбивство підлітковий вік і волає на всю хату «Тепер я тут король!».

На жаль, взяти планку «Термінатора 2» і перевершити початок творцям не вдалося. Це все ще пристойний мультик — намальований на всі гроші. Але в мультиках головне — історія, а не якість картинки. А історія провисає — вона затягнута і глевкувата. В ній забагато героїв, забагато посередніх пісень і хвилин двадцять зайвого хронометражу. Словом, на другому відрі попкорну дитина явно занудьгувала. Ми дізналися, як Шрам отримав таке прізвисько, і чому в Муфасі немає токсичної маскулінності (його виховувала левиця), але проілюструвати для дітей ніцшеанське «Де я батько — там моя батьківщина» можна було ефектніше.

Вердикт: сходити, щоб закрити мультиплікаційний гештальт, але не чекати катарсису. Якщо особливої любові з левами у вас немає, то можна не йти, не боячись, що пропустиш видатне явище поп-культури. 6/10

О, спорт! Ты — мир!

Був у моєму піонерському дитинстві такий плакат. Так от, щоби правильно перекладати про спорт, його треба любити. Бути аполлоном і афродітою перекладачу й перекладачці не обов’язково, але розбиратися в тому, про що перекладаєш, треба.

У автора герой питає:
— Is it stick pocket or any pocket?

У перекладача:
— В одну лузу чи як?

Stick/any pocket — це два типи більярдної партії. В одній очко зараховується за будь-яку лузу, а в іншій лузу треба наперед «замовити» — повідомити супернику, куди ти битимеш.

Перегорнімо сторінку. У автора village cricket level і National Village Cricket Tournament. У перекладача гравці сільських команд і Національний сільський кубок. Слово village у цьому контексті означає не сільський, а любительський, непрофесійний [спорт].

Любительський спорт в Англії має особливий культурний (і, не побоюсь цього слова, онтологічний) статус. Перекладач, який претендує на реноме знавця, має його розуміти. Інакше переклад виходить сільський.