Так, мені дуже сподобався Alien: Romulus. Звісно, кіно не без вад, але з останніх спроб реанімувати франшизу — це найкраща. Гадаю, що це спрацювало через повагу до лору всесвіту Чужого, дуже лайкбл каст, а особливо головну геройку у виконанні моєї фаворитки останніх часів Кейлі Спені, та тому, що фільм не намагається покадрово повторити магію першої частини, а ніби приймає від неї пас. Сам сюжет, хоч і класичний для жанру, все одно має свої кмітливі повороти, ксеноморфів теж зробили автентично, за допомогою ляльок та аніматроніків, з мінімальним використанням компʼютерної графіки, а ще кіно завдяки вдалій операторській роботі має справжній саспенс. Проте під самий фінал все це прагнення слідувати канону якось випаровується, і Ромул все ж трошки прогинається під сучасні тренди. Ще є доволі контроверсійне використання штучного інтелекту для діпфейку одного з персонажів оригіналу, але здається, що жоден із сиквелів, де естафета передається наступному поколінню, без цього не обходиться. В цілому нова робота режисера Феде Альвареса зроблений з любов’ю якісний фанфік з багатомільйонним бюджетом, який, я надіюсь, отримає своє продовження.