Якщо бути відвертим, то другий Джокер такий же самий, як перший, тільки з піснями. Та ж сама сінематографія, той самий колор грейдінг, ті ж самі настрої та теми, і той самий шикарний Хоакін Фенікс. Тому мені доволі дивно бачити скільки хейту зараз збирає «Божевілля на двох», при тому від тих самих людей, які були у дикому захваті від першої частини. А я не був, мені сподобалось, але здебільшого фільм відчувався, як демонстрація і флекс Тодда Філліпса, мовляв, дивіться, я не тільки Хенговери вмію знімати. Таким сами відчувається і продовження, майже автобіографічним, бо Артур постійно фіксується на тому, щоб люди прийняли його талант і геній, а особливо на фільмі про себе, який і є алюзією на The Joker, чи сподобався він людям? Так, Тодд, сподобався, ти можеш, тепер тільки залишилось знайти правильний пейсінг, при якому б кіно не відчувалось, як просто нарізка дуже красивих муд-відео, та наповнити його точнішими сенсами, бо сказати про що саме Folie à Deux доволі складно. Однак Леді Гага в ньому хороша, співають обидва прекрасно, а всі фантазійні вкраплення дійсно працюють, хоч це й далеко не мюзикл, як обіцялось.