Іспити. Частина 2. Психологічні тести
На медкомісії в одному з хлопців в трусах я впізнала свого однокласника. Шишка був типовим пацаном з району. На психо тести я прийшла в рожевому платті, а він у в'єтнамках і шортах.
Дякую, що футболка не в сітку для ловлі риби. Пам'ятаєте як у модників 2000х?)
Тут і тесту не треба, все було ясно.
Але ми прийнялися писати. Тестів до чорта, перевіряють логічне мислення, пам'ять, здатність до самогубств, брехні, екзорцизму, etc. Під кінець всі починають вже просто ставити будь-що. Але найбільша травма чекає тих, хто все ж наважився прочитати питання.
"Оцініть себе за 10ти бальною шкалою. Наскільки Ви дивний?"
"Чи бувають у Вас запори?"
"Скільки разів на день Ви брешете? Відповідайте чесно."
Серйозно. Реальні питання. І от Вам одразу мінус ліні. Така собі ситуація: по факту ти — майбутній офіцер, а по тестах — запорний брехун, ще й латентний вбивця, погодьтеся?
В той час навколо нас зібралася вже солідна компанія і на кожне питання ми просто сміялися на всю поточну аудиторію. Відповідати не було сил і бажання. Після того все стало ясно не тільки про Шишку, а і про більшу частину аудиторії, включаючи мене.
До речі в'єтнамки для Шишки таки зіграли на руку, бо він вмовив якогось чувака попити пивка на Гідропарку. Як виявиться потім, той чувак стане нашим майбутнім одногруппником і кладязем для прикольчиків. І те пивко буде довго згадувати, бо накидались вони тоді як школярки перед діскотекою.
Інсайдерська інформація: я, Шишка і той кладязь для прикольчиків таки здали.
Тому наступного дня нас чекало фізо. Було видно як ті двоє ледь не померли, не те щоб їм не дуже хотілося, просто потрібно було скласти успішно. Але про справжню волю до перемоги і приклад самопожертви вже готується завтрішній пост.
Одногрупники сказали, що то буде рвань. ̶н̶а̶с̶п̶р̶а̶в̶д̶і̶ ̶н̶і̶
На медкомісії в одному з хлопців в трусах я впізнала свого однокласника. Шишка був типовим пацаном з району. На психо тести я прийшла в рожевому платті, а він у в'єтнамках і шортах.
Дякую, що футболка не в сітку для ловлі риби. Пам'ятаєте як у модників 2000х?)
Тут і тесту не треба, все було ясно.
Але ми прийнялися писати. Тестів до чорта, перевіряють логічне мислення, пам'ять, здатність до самогубств, брехні, екзорцизму, etc. Під кінець всі починають вже просто ставити будь-що. Але найбільша травма чекає тих, хто все ж наважився прочитати питання.
"Оцініть себе за 10ти бальною шкалою. Наскільки Ви дивний?"
"Чи бувають у Вас запори?"
"Скільки разів на день Ви брешете? Відповідайте чесно."
Серйозно. Реальні питання. І от Вам одразу мінус ліні. Така собі ситуація: по факту ти — майбутній офіцер, а по тестах — запорний брехун, ще й латентний вбивця, погодьтеся?
В той час навколо нас зібралася вже солідна компанія і на кожне питання ми просто сміялися на всю поточну аудиторію. Відповідати не було сил і бажання. Після того все стало ясно не тільки про Шишку, а і про більшу частину аудиторії, включаючи мене.
До речі в'єтнамки для Шишки таки зіграли на руку, бо він вмовив якогось чувака попити пивка на Гідропарку. Як виявиться потім, той чувак стане нашим майбутнім одногруппником і кладязем для прикольчиків. І те пивко буде довго згадувати, бо накидались вони тоді як школярки перед діскотекою.
Інсайдерська інформація: я, Шишка і той кладязь для прикольчиків таки здали.
Тому наступного дня нас чекало фізо. Було видно як ті двоє ледь не померли, не те щоб їм не дуже хотілося, просто потрібно було скласти успішно. Але про справжню волю до перемоги і приклад самопожертви вже готується завтрішній пост.
Одногрупники сказали, що то буде рвань. ̶н̶а̶с̶п̶р̶а̶в̶д̶і̶ ̶н̶і̶