«Fata morgana»
«Маленьке, сіре, заплакане віконце. Крізь його видко обом — і Андрієві, і Маланці, як брудною, розгрузлою дорогою йдуть заробітчани. Йдуть та й йдуть, чорні, похилені, мокрі, нещасні, немов каліки-журавлі, що відбились від свого ключа, немов осінній дощ. Йдуть і зникають у сірі безвісті…»
1905 рік. Москалі вже відкрито поширюють зі своїх боліт заразу комунізму, прикриваючись гучними гаслами про «землю народові», і сільські люди почали вестись на пропаганду.
Герої повісті, сліпо наздоганяючи невловиму мрію про свій шматок землі, надто пізно почали думати про те, до чого це може призвести…
P. S. Пропаганда була тоді та лишилась досі вагомим інструментом впливу.
Дотримуйся інформаційної гігієни та вивчай історію, щоб уникати помилок минулого.
#повісті
#Коцюбинський