Економіка України

Ми не раз писали (тут і тут) про несправедливість пенсійної системи в Україні. І знову наголошуємо на цьому.

У статті “Дзеркала тижня” “В одних пенсія п'ять тисяч, в інших — двадцять при інших рівних. Як це виправити” експертка ІЕД Олександра Бетлій пояснює, що відбувається з розмірами пенсій:

У нас є кілька розмірів мінімальної пенсії залежно від того, повний чи неповний стаж у пенсіонера; чи досяг пенсіонер 70 років, 75 років, 80 років тощо. Тобто на сьогодні неможливо говорити про рівень мінімальних пенсій і від чого вони залежать: доплати, надбавки, різні списки (№1, №2) тощо.

Ба більше, середні розміри пенсій дуже різняться залежно від того, за яким законом людина вийшла на пенсію. Станом на 1 січня минулого року майже 5 тис. грн становила середня пенсія за загальним законом. За списком №1 — 9 тис., за списком ЧАЕС — понад 13 тис., а 134 тис. грн — це середня сума утримання суддів-пенсіонерів.

Експертка також зазначає, що люди з однаковим страховим стажем, але які вийшли на пенсію в різні роки, отримують дуже різні пенсії. Наприклад, якщо людина вийшла на пенсію 2015 року, отримуватиме пенсію (умовно) 5 тис. грн, а якщо 2021-го з таким самим страховим стажем, то отримає 9 тис. грн, і все через особливості нарахування.

Існує також так званий “пенсійний туризм”. Йдеться про мисливців за чорнобильськими пенсіями. Знаючи про діри в законодавстві, такі мисливці, перш ніж вийти на пенсію, переїжджають до забруднених радіонуклідами зон. Виходять там на пенсію, потім через суди домагаються виплат по 10–20 тис. грн на місяць. Водночас ліквідатори, у яких немає інвалідності, отримують доплату лише 178 грн.

“Основний критерій для справедливої пенсійної системи — її прозорість і скасування необґрунтованих привілеїв”, — наголошує Олександра Бетлій.

Діаграму взяли з Опендатабот

#ІЕД #пенсії

📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

Встигніть висловити свою думку щодо надання митниці повноважень розслідувати товарну контрабанду

ІЕД разом з ініціативою “За чесну та прозору митницю” закінчує проведення онлайн-опитування щодо надання митниці повноважень розслідувати товарну контрабанду.

Ми закликаємо експертів з митних питань, суб'єктів ЗЕД, представників бізнес-асоціацій та спеціалістів, які цікавляться митною сферою, відповісти на запитання: “Чи повинна Держмитслужба розслідувати справи про контрабанду товарів?”

📝 Час на заповнення анкети – всього 1 хвилина!
Опитування можна пройти за цим посиланням https://cutt.ly/4rryUg5A

❗️ Сьогодні останній день, щоб заповнити анкету

Це власна ініціатива ІЕД, яка реалізується без залучення донорських коштів. Інститут уже проводив аналогічні опитування, із результатами яких можна ознайомитись за посиланням: https://cutt.ly/8rrQg4U2 

📢 Ваша думка має значення. Долучайтеся до обговорення та впливайте на майбутнє реформування митної системи України.

#ІЕД #митниця #опитування

📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

📊 Черги турбують вже менше 50% бізнесу, але все ще залишаються головною проблемою – опитування бізнесу від ІЕД

Минулого тижня ІЕД презентував масштабне опитування бізнесу про роботу митниці. Це була вже дев’ята хвиля опитувань, які ми проводимо саме по митниці. Нижче – основні інсайти, решту читайте у презентації за посиланням (обережно, багато графіків). Попередні опитування можна знайти за цим посиланням.

🔍Ключові інсайти:
▪️Головна проблема, про яку говорить бізнес, це проблема черг, хоча важливість цієї проблеми суттєво зменшилась – з 67,7% до 48,8%
▪️Середній час митного оформлення зменшився з 9,8 годин до 6,5 годин
▪️Частку «сірого імпорту» бізнес оцінив у 11,6%, що є найнижчим показником за всі роки спостережень.
▪️Гострота проблеми корупції та хабарництва на митниці зменшилась у 2024 році до 30,3% після 38,4% в 2023-му. Таким чином показник наближається до довоєнного рівня у 24,7%

“Незначне зменшення Індексу сприйняття роботи митниці, який фактично є оцінкою її ефективності, а також оцінкою потреб у змінах, свідчить не стільки про погіршення ситуації, скільки про зростання очікувань щодо реформ”, – заявила виконавча директорка ІЕД Оксана Кузяків. Індекс СРМ* скоротився з 0,32 до 0,3.

💡 Цікаві закономірності:
▪️Експортери та великий бізнес оцінюють роботу митниці краще, ніж імпортери та малий і середній бізнес
▪️Імпортери витрачають в 1,5 рази більше часу на митні процедури (18 годин), ніж експортери (12,5)
▪️Аграрії проходять митне оформлення найшвидше – за 1,3 години

📈 Що бізнес чекає від подальших реформ?
▪️Автоматизація процедур і мінімізація людського фактору
▪️Гармонізація законодавства з нормами ЄС
▪️Зменшення часу та фінансових витрат при проходженні митних процедур
▪️Удосконалення інфраструктури пунктів пропуску
▪️Зменшення рівня корупції.

* індекс СРМ — Індекс сприйняття роботи митниці бізнесом. Він ґрунтується на оцінках ефективності та потребах у реформах та вимірюється по шкалі, де -1 це погано, а +1 добре.

#ІЕД #митниця #опитування

📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

Експерт ІЕД Віталій Кравчук додав коментар щодо інфляції:

У лютому місячна інфляція сповільнилась до 0,8% (дпм), що є найнижчим показником за останні пів року. Однак порівняно з минулим лютим ціни все ще вищі на 13,4% (дпр).

Ключові тенденції:
🔹 Відсутність різких цінових коливань на окремі групи товарів, на відміну від попередніх місяців.
🔹 Через те, що у попередні місяці ціни на деякі товари зростали дуже швидко, споживачі стали більш схильні вибирати дешевші альтернативи. Це відповідно могло потягти за собою зниження попиту на продукти, де відбувалось найбільше підвищення цін.
🔹 Помітне сповільнення зростання цін на послуги порівняно із груднем і січнем.

Динаміка окремих товарів:
🔸 Подальше відчутне зростання цін на молочні товари та олію через подорожчання цих товарів на світових ринках.
🔸 Як і зазвичай, у лютому спостерігалося сезонне зниження цін на зимовий одяг та взуття.

*дпм — до попереднього місяця

#ІЕД #ціни

📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

Річна інфляція в Україні досягла 13,4% у лютому 2025 року

Держстат оприлюднив дані щодо зміни споживчих цін в Україні за лютий 2025 року. Порівняно з лютим 2024 року ціни зросли на 13,4%.

Такі високі темпів інфляції і спонукали НБУ підвищити облікову ставку на 1% на попередньому засіданні.

Що зросло найбільше? (лютий 2025 до лютого 2024):

▪️ Електроенергія: +63,6% (все ще бачимо вплив минулорічного підняття тарифів для населення. Про це ми детальніше писали минулого місяця)
▪️ Продукти харчування: +15,2% (масло +32%, олія +31%, овочі +29%)
▪️ Ліки та медичні послуги: +14,1%
▪️ Зв'язок: +19,5%

📉 Як і в січні, єдиною категорією, де спостерігалось зниження цін, залишились одяг та взуття (-4%).

Більш детально про категоріям дивіться на вкладеній табличці.

#ціни

📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

Металургія України продовжує зростати: підсумки за січень-лютий 2025 року

За даними об'єднання «Укрметалургпром», металургійна галузь України демонструє стабільне зростання у перші два місяці 2025 року. Порівняно з аналогічним періодом минулого року обсяги виробництва збільшилися у всіх ключових сегментах:

▪️Чавун: +8,4% (1,14 млн тонн)
▪️Сталь: +9,9% (1,18 млн тонн)
▪️Прокат: +6,3% (0,96 млн тонн)

Якщо подивитися у помісячну статистику об'єднання, можна побачити спад результатів лютого, у порівнянні із січнем у виробництві чавуну та сталі. Насправді головною причиною є менша кількість днів у лютому.

Якщо порівнювати середньодобові показники лютого 2025 року з січнем, виробництво у лютому зросло у всіх трьох продуктів:
▪️Чавун: +1,26% (19,43 тис. тонн)
▪️Сталь: +3,65% (20,42 тис. тонн)
▪️Прокат: +9,95% (17,03 тис тонн)

#металургія

Джерело

📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

Найголовніше з макроекономічного звіту НБУ за січень-лютий 2025 року

Інфляція
▪️Загальна інфляція пришвидшилась до 12.9% р/р у січні (з 12.0% у грудні)
▪️Базова інфляція зросла до 11.7% р/р у січні (з 11.3% у грудні)
Причини: обмежена пропозиція продовольства через низькі врожаї та зростання виробничих витрат.

Економічна активність
▪️У лютому відновились відключення електроенергії для бізнесу через похолодання
▪️Дефіцит сільськогосподарської сировини стримував харчову промисловість і експорт
Позитивні тенденції: пожвавлення в металургії, добувній промисловості та машинобудуванні

Ринок праці
▪️Зростає кількість резюме і вакансій у річному вимірі
▪️Зберігається дефіцит кваліфікованих кадрів, що стимулює подальше зростання зарплат
▪️Продовжується трудова міграція та адаптація українців за кордоном

Бюджет і зовнішній сектор
▪️Видатки державного бюджету в січні-лютому суттєво вищі за минулорічні
▪️Податкові надходження покращились
▪️Бюджетні потреби фінансувались переважно за рахунок раніше накопичених коштів
▪️Дефіцит торгівлі товарами в січні знизився до середніх значень 2024 року

Монетарна політика
▪️НБУ підвищив облікову ставку до 15.5% на початку березня. Це рішення має сприяти збереженню стійкості валютного ринку та контрольованості інфляційних очікувань
▪️Чистий попит на іноземну валюту в лютому знизився

🔍Повний звіт можна прочитати на сайті НБУ

#НБУ

📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

НБУ підвищує облікову ставку до 15,5%

Правління Національного банку України ухвалило рішення підвищити облікову ставку на 1 в.п. до 15,5% річних з 7 березня 2025 року — із завтрашнього дня.

Це рішення спрямоване на підтримку привабливості гривневих заощаджень та повернення інфляції до цільового рівня 5%.

🔍 Причини підвищення ставки:
▪️Інфляція у січні прискорилася до 12,9% і продовжила зростати у лютому
▪️Посилився вплив інфляційних чинників через підвищені витрати на енергоресурси та оплату праці
▪️Базова інфляція стрімко прискорюється, особливо у секторі послуг

📊 Прогноз НБУ:
▪️Інфляція продовжить зростати в найближчі місяці через вплив торішніх гірших урожаїв та збільшення виробничих витрат
▪️У другому півріччі очікується повернення інфляції до сповільнення
▪️До кінця року прогнозується зниження інфляції до однознакового рівня

🤔Це досить близько до прогнозу, який давав експерт ІЕД Віталій Кравчук, коментуючи статистику по інфляції

Більше про технічні деталі рішення можна прочитати на сайті НБУ

#НБУ #ставка

📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

Україна імпортувала 512 млн куб м газу в лютому – це найбільший показник за 1,5 роки

У лютому 2025 року Україна значно збільшила імпорт природного газу – до 511,8 млн куб м, що стало максимальним місячним показником з вересня 2023 року. Про це свідчать розрахунки галузевого видання ExPro. Порівняно з січнем 2025 року обсяги імпорту зросли у 12 разів через низьку базу.

Звідки надходив газ:
▪️Словаччина: 234,4 млн куб м (45,8%)
▪️Угорщина: 218 млн куб м (42,6%)
▪️Польща: 59,5 млн куб м (11,6%)

Чому імпорт різко зріс?

▪️Російські атаки на газовидобувні об'єкти призвели до скорочення внутрішнього видобутку
▪️Холодна погода в лютому спричинила підвищений попит
▪️Менші запаси газу в сховищах потребували додаткових поставок

Також варто додати, що тривалий час Україна намагалася проходити майже без імпорту, покладаючись на власне видобування, через що запаси в підземних сховищах газу (ПСГ) сильно скоротилися.

📊За даними асоціації Європейських операторів підземних газових сховищ (GSE), заповненість українських ПСГ станом на 3 березня становила лише 4,9% (у 2024 році, станом на 3 березня, ПСГ була заповнена на 14,1%).

У березні очікується зменшення імпорту через потепління та поступове відновлення газовидобувних об'єктів. Однак для підготовки до наступного опалювального сезону, за словами гендиректора ДТЕК Максима Тімченка, Україні потрібно буде імпортувати ще 1-2 млрд куб м газу.

#енергетика

📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

Економічний прогноз України на 2025-2026 роки від ІЕД та GET: зростання на тлі невизначеності

Попри руйнівний вплив повномасштабного вторгнення росії, економіка України демонструє стійкість. Прогнозоване зростання ВВП у 2025 році становить 2,9%, у 2026 році – 3,2%. Проте реальний ВВП залишається на 17,4% нижче довоєнного рівня, що свідчить про серйозні структурні проблеми.

Про це йдеться у спільному макроекономічному прогнозі Інституту економічних досліджень та політичних консультацій і German Economic Team на 2025-2026 роки.

▪️Інфляція. Очікується, що у 2025 році вона становитиме 12,5%, а у 2026 році знизиться до 6,5%.
▪️Державний борг. У 2025 році прогнозується на рівні 89% ВВП, а у 2026 році – 85%.
▪️Баланс поточного рахунку. У 2025 році міжнародні гранти тимчасово забезпечать рівновагу, проте у 2026 році прогнозується дефіцит у 5,7% ВВП.
▪️Потреби у фінансуванні держбюджету, з урахуванням внутрішнього боргу, становитимуть $52,5 млрд у 2025 році та $55,2 млрд у 2026 році.
▪️Дефіцит бюджету. Цей показник залишиться високим – 20% ВВП у 2025 році та 19% у 2026 році.

“Наш прогноз ґрунтується на кількох припущеннях, зокрема на тому, що у 2025-2026 роках США та інші міжнародні партнери України продовжать виконувати свої зобов'язання щодо фінансової та військової підтримки. Останні заяви президента США Дональда Трампа про повну зупинку американської підтримки України означають, що один з ризиків для української економіки реалізувався. Однак, незважаючи на це, наш економічний прогноз, який готувався наприкінці січня, залишається актуальним, хоча невизначеність збільшилась. Ми продовжимо стежити за подіями та у разі необхідності оновимо прогноз”, – заявив старший науковий співробітник ІЕД Віталій Кравчук.

Очікується, що у 2025 році Україна отримає $48 млрд грантів та кредитів, а у 2026 році – $36 млрд. Важливо: на ці суми не повинна впливати зупинка підтримки України з боку США.

🔍Детальніший прогноз для економіки України у 2025-2026 роках читайте за посиланням

#ІЕД #ВВП #прогнози

📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

За 2024 рік Україна отримала від ЄС більше 16 млрд євро за виконання усіх індикаторів Плану України

На слуханнях у Комітеті Верховної Ради з питань економічної політики підбили підсумки виконання Плану України для Ukraine Facility та окреслили плани на 2025 рік.

🔹 Україна виконала всі 36 індикаторів на 2024 рік. Внаслідок цього ми залучили до державного бюджету 16,1 млрд євро від ЄС

🔹 Уже виконано 3 індикатори з плану на 2025 рік, який передбачає найбільшу кількість реформ. Всього Україна має реалізувати 56 індикаторів протягом 2025 року та залучити ще 12,5 млрд євро до держбюджету.

Незважаючи на те, що Україна за минулий рік все виконала по Плану України, уряду є що покращити. За словами провідної наукової співробітниці ІЕД Олександри Бетлій, вищий антикорупційний суд не укомплектовано відповідно до вимог, а закони, ухвалені Верховною Радою, мають відповідати директивам ЄС вже на етапі законопроєктів, а це значно ускладнює процес їхньої підготовки та ухвалення. Також наразі відсутній механізм надання фінансування місцевим бюджетам.

"Загалом виконання індикаторів напряму впливає на надходження фінансування. Наприклад, затримка з одним з індикаторів (минулого року — прим. ред.) призвела до невчасного надходження 4 млрд євро", — зазначила Бетлій.

🔍 Дізнайтеся більше:
▪️Відеозапис слухань можна знайти за посиланням. Матеріали до презентації на сайті комітету
▪️Переглянути презентація консорціуму RRR4U можна на сайті ІЕД

#ІЕД #моніторинг #RRR4U

📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

З'явився текст угоди між Україною та США. Пояснюємо, що в ньому

Європейська правда опублікувала текст угоди між урядами США та Україною щодо створення спільного інвестиційного фонду для відбудови України.

Пояснюємо головне з цього документу.

▪️Угода – це по суті меморандум, у якому ми обіцяємо США далі домовлятися про безпосередні умови створення та роботи фонду. Тобто про конкретику нам доведеться ще домовлятися і домовлятися.
▪️У документі зазначено, що “Уряд України вноситиме до Фонду 50% усіх надходжень, отриманих від майбутньої монетизації усіх відповідних природно-ресурсних активів, що є у державній власності України”. Йдеться про рентні платежі до бюджету від видобутку корисних копалин. Можливо, розмір ставок рентних платежів буде обговорюватися вже у наступних ітераціях перемовин. Побачимо.
▪️Важливий нюанс: вже зараз у документі вказано, що він не стосується тих копалин, які ми видобуваємо як країна станом на зараз. Лише про майбутні, ось цитата з документу: “майбутні джерела надходжень не включають теперішні джерела надходжень, які вже входять до складу загальних доходів бюджету України”. Ну тобто дерибану якихось держкомпаній, які володіють родовищами, на кшталт Нафтогазу, не передбачається.
▪️У даній Угоді не йдеться про безпекові гарантії Україні. Але враховуючи дуже розмитий текст документу і те, що ми поки що не маємо зобов’язань перед США по цьому фонду, це цілком логічно. Про гарантії безпеки для України явно буде йтися у наступних серіях перемовин.
▪️Україна продовжить рухатися євроінтеграційним курсом — в тому числі при розробці майбутнього механізму роботи фонду. Якщо ми його таки створимо.

Ну й нагадаємо, що поточний варіант угоди демонструє значний прогрес у порівнянні з попередньою версією, яка містила вимоги про надання США прав на потенційний дохід від розробки українських ресурсів у розмірі 500 мільярдів доларів.

Додаємо за інфографіку про рідкісноземельні копалини від наших партнерів DiXiGroup, яка широко розійшлась і яку ніколи не соромно показати ще раз :)

#США #копалини

📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

В січні ВВП України зріс на 2% — оцінка ІЕД

▪️ Зростання реального ВВП у січні прискорилось зростання до 2,0% дпр* (порівняно з 1,6% у грудні)
▪️ Оцінка темпів зростання ВВП від ІЕД за 2024 рік: +3,5%
▪️ Прогноз на 2025: +2,9%, на 2026: +3,2%

🔹Переробна промисловість: зростання на 3,0% дпр
▪️Позитивні фактори: відсутність планових відключень, сприятливий внутрішній та зовнішній попит
▪️Металургія демонструє покращення показників

🔹Добувна промисловість: скорочення на 2,9% дпр
▪️Негативний вплив: наближення фронту, закриття шахт біля Покровська
▪️Загроза: можливе погіршення показників у наступні місяці
▪️Позитив: добування залізної руди залишається на стабільному рівні

🔹Енергетика: скорочення на 5,1% дпр
▪️Руйнування генеруючих потужностей внаслідок російських атак
▪️Ремонти та нова генерація не компенсували повністю втрати
▪️Нижчий попит через теплу погоду
▪️Аварійні відключення як превентивний захід під час обстрілів

🔹 Сільське господарство: скорочення на 0,9% дпр
▪️Незначне падіння у тваринництві
▪️Скорочення поголів'я великої рогатої худоби
▪️Відносно сприятлива ситуація у птахівництві

🔹 Торгівля: зростання на 4,9% дпр
▪️Підтримуючі фактори: зростання зарплат та соціальних виплат
▪️Додатковий стимул: високі інфляційні очікування населення

🔹 Транспорт: скорочення на 1,1% дпр
▪️Основна причина: зупинка транзиту російського газу до ЄС (трубопровідний транспорт)

🔍Більш детально читайте у нашому МЕМУ

*дпр — до попереднього року

#ІЕД #МЕМУ #ВВП

📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

524 мільярди доларів: нова оцінка потреб відбудови України

Світовий банк опублікував новий звіт RDNA4 (Четверта швидка оцінка завданої шкоди та потреб на відновлення України), який демонструє зростання масштабів руйнувань і потреб у фінансуванні відбудови України.

Експертка ІЕД Олександра Бетлій відвідала сьогодні презентацію звіту в Україні. За її словами регіональний директор Світового банку Боб Сом наголосив на необхідності подальшого впровадження реформи системи управління публічними інвестиціями. В межах цієї реформи вперше використали нову систему пріоритизиації — зокрема Єдиний проєктний портфель — для визначення пріоритетних проєктів RDNA4 .

Ключові висновки з презентації звіту:

▪️ Прямі втрати інфраструктури оцінено у 176 млрд дол. Минулого року ця сума становила 152 млрд дол.
▪️ Потреба у фінансуванні відновлення зросла до 524 млрд дол. Це більше порівняно з 486 млрд дол. минулого року. Поточна оцінка не враховує кошти, вже витрачені на відновлення та відбудову.
▪️ За останній рік найбільше зросли прямі втрати в трьох секторах. В енергетиці — через обстріли. В освіті — частково через краще збирання статистики. А також у транспортній галузі.
▪️ Найбільше коштів потрібно для відновлення соціальних секторів — 185,4 млрд дол. Передусім це житло.
▪️ На інфраструктурні сектори необхідно 169 млрд дол. З них на енергетику — 67,8 млрд дол.

Цієї п'ятниці ІЕД з колегами з #RRR4U презентуватиме новий Моніторинг виконання зобов'язань перед МВФ та ЄС, де ми продовжимо обговорення реформи системи управління публічними інвестиціями.

#відбудова

📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊