Ми, адвокати, чудово розуміємо, чому Тищенку не одразу накинули браслет.
Бо виявляється це реальна проблема із нашої щоденної практики.
Буквально півтора-два місяці тому редакція аналітичного порталу «Слово і діло» робила запить щодо кількості електронних браслетів.
Відповідь була така:
«Станом на 6 травня 2024-го Нацполіція мала 300 електронних браслетів, 155 з них уже одягнені на підозрюваних або обвинувачених.
Ще третина браслетів – 108 штук – несправні, а 32 браслети втрачені (у тому числі через бойові дії).
П'ять браслетів, як повідомили у Національній поліції, проходять тестування після тривалого використання для визначення можливості подальшого безпечного та ефективного використання».
В силу широко розповсюдженої відносно легкої санкції по численному ряду статей в ККУ, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, це мало не щоденна практика в українських судах. Тобто браслети потрібні завжди, проте вони не зовсім рівномірно розповсюджені по регіонам і часто стається так, що в умовних Черкасах вже немає вільних, а в Тернополі їх є десяток-півтора.
Потрібно або замовляти нові або банально чекати, коли у когось скасують або завершиться запобіжний захід або умова зз у вигляді носіння електронного браслету.
У нас був випадок, коли запобіжний обрали в Києві, а найближчий вакантний браслет чекали з Рівного, тому ми з конвоєм і підозрюваним просто сиділи в кафе навпроти суду, поки везли браслет.
Тому історія з Тищенком в Хаяті, це не про особливі умови чи договорняк, це звичайне очікування вакантного робочого браслета…)