#безцензури

​​Другий сезон «Аркейн» я подивився ледь не відразу, але, як через пиздець на роботі тільки зараз добрався поділитися враженнями.

Якщо ви не в курсі – другий сезон робився набагато швидше, ніж перший, бо всі настільки охуїли від пиздатості першого, що продовження намагалися зробити так швидко, наскільки можливо. Результат вийшов очевидний – зробити краще, ніж було в стартовому сезоні не вийшло. Але не проїбатися в них вийшло дуже непогано.

Почнімо з сюжету. Нижнє місто після смерті лідера потопає в інтригах, Джинкс чудить шляпу у верхньому місті, політики якого думають, що ж їм робити в ситуації, що склалася. Всі на порозі війни, а навколо от-от почнеться повний хаос. Джейс врятував Віктора за допомогою гекстекового ядра і тепер Віктор бачить завтрашній день, ніби сьогодні, говорить з привидами, та зрить в саму суть речей й тому стає трохи місцевим Ісусом. Ві не знає куди себе подіти, тому бухає та чудить. А в підземеллях якийсь мутний тип робить якісь біологічні експерименти з невідомим монстром. Взагалі, в цьому сезоні стільки всього відбувається, що розповісти про все та ще й без спойлерів тупо нереально. Що точно можна сказати – тут кожен шукає себе у цьому новому світі нестабільності та хаосу. В кожного з персонажів свій шлях, але кожен по-своєму цікавий.

Найбільший недолік другого сезону... музика. Так, як і в попередній частині, тут з саундтреками повна пизда. Дуууууже рідко трек, що грає на фоні, справді пасує сцені чи ситуації. Так, купу сучасної музики в мульт завезли, але якось припасувати її в авторів не вийшло ніхуя. Тому можна скільки завгодно тішитися новому треку Linkin Park, але важко його асоціювати з тим, що відбувається на екрані, коли він грає. Дуже сильний дисонанс.

Ну а другий по важливості недолік – сюжетних ліній дуже багато і щоб це все вмістити в один сезон, авторам довелося дуже обмежити час на кожну з них. Про багато з історій, які розгортаються на екрані, хотілося б дізнатися більше, але ми отримуємо лише дуже базову інфу та розв'язку яка потрібна, щоб ця сюжетна гілка впліталася в загальний сюжет. Але в цього недоліку є й позитивний побічний ефект – динаміка. Динаміка оповіді просто шалена. За одну серію може відбутися стільки всього, що в кінці треба ще певний час, щоб все переварити в голові. І відчувається це круто. Ну і цей елемент недосказаності садить на гачок набагато сильніше, ніж будь-який кліфгенґер. Хочеться ще історій про те і те, і ще про оте, будь ласка.

Про малюнок не буду казати нічого, бо тут пройобів просто нуль. Всі хвалебні оди, які лилися щодо малюнку в першому сезоні, можна просто перенести на другий сезон. Просто один в один. Це ОХУЄННО.

Тож загальний підсумок – це мультфільм, який варто дивитися в першу чергу, якщо ви його ще не бачили. Обидва сезони. Повністю та відразу. Без обговорень.

Оцінка: 9/10

#ррцз #безцензури #кінорецензія #кіно #мультфільм #стімпанк #лігалегенд

Огляд на перший сезон: https://t.me/uncensoredreview/916

​​«Ласун. Том 3», я нарешті добрався розповісти про тебе. Сорян за довге затишшя, в мене на роботі трохи пиздець, тому я так довго їблував, щоб написати про завершення цієї прекрасної історії, хоча прочитав вже пару тижнів як.

Якщо ви читали попередні дві частини і вам сподобалося, то третя роз'їбе вас на шмаття. Лемір пустився берега і влаштував в цьому томі таку динаміку та сюжетний двіж, що сторінок, де можна розслабитися і відпочити майже немає. Я був розчарований післямовою в першому томі, що пояснення для цієї історії не планувалися і нам не розкажуть що ж відбулося у світі коміксу та звідки взялася епідемія. На щастя, це виявилося гарним наїбаловом, бо в завершенні нам дають пояснення на самому початку. І нам не лише розповідають першопричини, а й покажуть до чого це все прийшло, в кінці. І це додає дуже жирнючий плюс до історії в цілому. Та й окрім цих деталей історія сягає свого апофеозу й драматизм зашкалює з перших же сторінок.

Щодо малюнку – кардинальної різниці з попередніми томами немає, але відчутно, що дрібні покращення є. Як і в будь-якого художника, що набирається досвіду, з часом малюнок стає кращим, чистішим, деталізованішим, гарнішим в цілому. А ще в цій частині комбінуються різні стилі для подій минулого, теперішнього і майбутнього (ну і це є невеличка історія від імені Ґаса). І все дуже приємно зроблено.

Тож це найкращий з трьох томів і чергова прекрасна робота від Леміра. Хоча Алана Мура він в моєму топі улюблених авторів не перебиває поки, але точно міцно сидить на другій сходинці.

Сюжет: 9/10
Малюнок: 8/10
Оцінка: 9/10

#ррцз #безцензури #комікс #коміксрецензія #лемір #dc @RM_comics

Придбати можна тут: https://bit.ly/49JMsBf

Огляди на попередні частини:
Том 1 – https://t.me/uncensoredreview/1341
Том 2 – https://t.me/uncensoredreview/1401

​​«Літо, коли помер Хікару. Том 1» дали мені на пробу, і я не знаю яку оцінку поставити йому.

Це історія про двох друзів – Йошікі та Хікару. Але Хікару ніби як нещодавно помер. Та замість нього повернулася істота з повною пам'яттю Хікару та його характером. Оскільки друзі були дуже близькі, то Йошікі викупив підміну буквально на перших сторінках коміксу. І от на цьому знанні й будується сюжет цієї історії. Але в неї є дві основні зав'язки на яких будується весь драматизм і якщо одна пиздець цікава, то інша пиздець нецікава (як мінімум для мене).
Перша стосується саме містичної сторони та загадки про те, що ж сталося зі справжнім Хікару, яка доля з ним трапилася і що взагалі за нахуй відбувається навколо. Це дуже ніхуйовий напружений трилер, який дуже добре тримає на гачку, та не відпускає.

Друга ж стосується стосунків між Йошікі та Хікару і вона дуже недвозначно натякає, що вони не зовсім друзі, а насправді їх стосунки більш глибокі та мають романтичну сторону. І от ця сюжетна гілка мені зіпсувала все враження від читання. Хоч мені взагалі не цікаві історії з ЛГБТ романтикою, але цілком можу їх читати, якщо ця тема не основна, а другорядна. Тут же, трилерна частина балансує з романтичною десь 50/50 і в мене склалося враження, що автор не дуже розумів про яку саме хоче написати історію - трилер з елементами романтики, чи мелодраму з елементами трилера. Звісно, не можна виключати, що Мокумокурен (це автор, якщо хто не зрозумів) хотів зробити саме отакий мікс. Але якщо це так, то я точно не та цільова авдиторія на яку цей твір розрахований.

Щодо малюнку, то він досить непоганий у моменти коли трапляються фрейми з природою чи сільськими будівлями. Але дуже посередній у кадрах, де самі лише персонажі. Відчувається, що автор хотів зробити акцент більше на персонажах, ніж на їх оточенні. Вийшло досить стандартно для манґи. Нічого критично хуйового, але стиль малюнку забувається вже за тиждень після прочитання.

Загалом, вийшло дуже круто по сюжетній лінії зі зникненням та поверненням Хікару та подіями, які з цим пов'язані, посередньо по малюнку, та абсолютно нецікаво по сюжетній лінії стосунків малих геїв. Спробую ще другий том і по ньому буду дивитися, чи продовжуватиму читати цю манґу. Вам же, рекомендую для ознайомлення, якщо ви любите класні містичні історії, та вам цікава хлопчача романтика.

Сюжет: 6/10
Малюнок: 6/10
Оцінка: 6/10

#ррцз #безцензури #коміксрецензія #манґа #комікс @nashaidea

Придбати можна тут: https://bit.ly/3CZgMeF

​​«Гідеон Фоллз» нарешті отримав продовження українською і я не міг його оминути. І хоч за малюнок тут відповідає Андреа Соррентіно, який обісрався з використанням ШІ, та це той його доробок, де він творить сам і творить пиздато.

Взагалі, третя частина пиздата не лише охуєнним малюнком, а й сюжетом. Лемір вже ввів нас трохи в курс справ у попередніх частинах і тепер він тільки розширює основну історію на тому фундаменті, який було побудовано. Події цього тому дуже слабко пов'язані з попередніми і лише в кінці ниточки історії поєднуються із тією точкою на якій нас залишила попередня частина. Тут основний акцент на святому отці, що проповідував у одній із версій Гідеон Фоллзу і пішов у погоню за таємничим монстром з Чорного амбару. Далі історія розгортається настільки динамічно та їбануто, що переповісти коротко та ще й словами дуже важко.

Цьому також допомагає малюнок, де Соррентіно розкриває їбанутість сюжету на максимум. Охуєнний політ фантазії художника, який перетворився на купу нестандартних фреймів та різноманітних розгорток, які атмосферу епічно-містично-жаскої фантастики викручують до межі. Це, мабуть, вершина для творчості Соррентіно.

Серед трьох томів цієї історії, цей одноосібно лідирує і це при тому, що й попередні два були класні. Єдиний недолік – його мало. Після завершення хочеться ще, але поки невідомо скільки буде чекати наступної частини.

Рекомендую всім. Взагалі, якщо бачите ім'я Леміра на обкладинці – це вже можна сприймати за ознаку пиздатої історії.

Сюжет: 9/10
Малюнок: 10/10
Оцінка: 9,5/10

#ррцз #безцензури #комікс #коміксрецензія #лемір #соррентіно #жахи #містика @rm_comics

Огляди на попередні частини:
Том 1: https://t.me/uncensoredreview/856
Том 2: https://t.me/uncensoredreview/917

Придбати можна тут:
https://bit.ly/4hLICes

​​За «Проводжальницю Фрірен» я брався як за щось незвичне зі звичним фентезійним світом і отримав приблизно те, що очікував. Та, разом з тим, я отримав і дещо зовсім не таке, як очікував) суперечливі слова, та так і є.

Це фентезі оповідає історію ельфійської чарівниці Фрірен, яка живе овердохуя часу і тому всі, з ким в неї були пригоди, помирають, а їй доводиться якось жити далі. Весь перший том присвячений саме цим втратам, які її переслідують. Історія починається на моменті, коли вона з супутниками повертається з пригод, в який вони здолали найбільше зло, яке загрожувало світу. Все ніби норм тепер, та кожен із героїв мусить шукати для себе нове місце. Фрірен відправляється збирати різну магію по світу, періодично заглядаючи до своїх супутників. Але те, що для неї якась мить - для них ціле життя, тому ми стаємо свідками як вона прощається з ними один за одним. Це одночасно і дуже сумно, і навіює якесь, досі незнане, передчуття нових пригод. На фоні суму за героями, що пішли, це очікування пригод відчувається абсолютно інакше, ніж в будь-якому іншому фентезі.

Деякі з супутників ельфійки, просять її взяти з собою їх учнів/підопічних. Мотивація в кожного різна, та загальна суть зрозуміла – завдяки цим новим учням нам мають розкрити головну персонажку з усіх сторін. А розкривати є що, бо на початку вона видається холоднокровним стервом, яку не турбує життя інших взагалі.

В другому тому цього відчуття меланхолії, яке навіяв перший том, немає. Натомість є початок нових пригод. І якщо на початку це виглядає просто як щось легеньке, щоб почитати на дозвіллі, то в кінці, Фрірен включає якийсь режим дикої месниці й це стається так неочікувано й холоднокровно, що на контрасті з початком другого тому, емоції просто починають зашкалювати.

Поки не можу оцінити куди це все рухається, як і не можу зрозуміти чого я очікую тепер від цієї історії. Але продовження читати буду, бо це цікаво.

Сюжет: 7/10
Малюнок: 7/10
Оцінка: 7/10

#ррцз #безцензури #комікс #манґа #коміксрецензія #манґарецензія
@Nashaidea

Придбати можна тут: https://bit.ly/4frrQPZ

​​Четвертий том «Зроблено в безодні» виявився, найслабшим з усіх, на цей момент. Більше половини тому персонажі або збираються в подорож, або подорожують, але під час цієї подорожі не відбувається абсолютно нічого цікавого та пригодницького. Взагалі, в багатьох моментах відчуття було, ніби сюжет порізали, бо іноді зміни сцени відбуваються так різко, що складається враження, ніби ти пропустив кілька сторінок, хоча насправді все рухається так, як задумав автор. На додачу, тут для чогось автор вирішив додати... дитячу еротику? Я їбу насправді яким словосполученням це описати. В попередніх томах вже траплялися сцени з дитячою оголеністю, та вони були цілком природними й не вибивалися з історії. Тут же, на оголеність Ріко інші персонажі реагують не як діти, а як... підлітки. Наначі взагалі підйобує Реґа на цю тему, з натяками, що той щось має зробити. А Реґ реагує, як живий хлопчик, а не як робот. На диво, нам не показали його стояк, але про нього сказали пару слів у цій сцені. Дітям, нагадаю, по 12 років (хоча з малюнку я б їм дав по 8). Ок, я розумію, що в цьому віці діти вже цілком цікавляться темами сексу та протилежною статтю, але ж не настільки, блядь, щоб збивати моторошну пригодницьку атмосферу цієї історії!

На щастя, під кінець ми таки отримуємо те, за що ця манґа так мені полюбилася – пригоди, біогорор, криваві розчленування, та брутальний пиздець. І це пробирає до кісток. Сподіваюся, що далі буде менше дитячих цицьок та стояків і більше саме пригод та моторошних відкриттів.

Малюнок, як завжди на висоті, автор тримає планку, яку задав в першій частині, й не опускає її ні на міліметр. Прекрасна деталізація, гарний дизайн істот та світу загалом. Єдиний недолік, як мені здається, це занадто світла картинка. Не знаю, чи це видавництво так перестрахувалося, щоб не вийшло занадто темно, чи це при друці так вийшло, але навіть ті томи, де було дуже темно, мені сподобалися більше, хоч і малюнок було складніше розгледіти. Темрява тут дуже пиздато грає на атмосферу.

Тож у підсумку, ми маємо просадку в історії, але не таку серйозну, щоб не хотілося братися за продовження.

Сюжет: 6/10
Малюнок: 8/10
Оцінка: 7/10

#ррцз #безцензури #комікс #манґа #коміксрецензія #манґарецензія @nashaidea

Огляди на попередні томи:
Том 1 – https://t.me/uncensoredreview/1143
Том 2 – https://t.me/uncensoredreview/1218
Том 3 – https://t.me/uncensoredreview/1250

Придбати можна тут: https://bit.ly/3O610kR

​​Як Blue Lock це робить я хз, але це реально манґа, яка найсильніше підсаджує на гачок.

Так, я люблю футбол, але не настільки, щоб прямо цікавитися творами про цей вид спорту. Та попри це «Синя тюрма» захоплює й не відпускає до останньої сторінки. В 4-5 томі розгортається фінальна боротьба наших головних героїв за вихід з групи, щоб пройти далі та не вилетіти зі змагання. На кону мрії кожного учасника, кожного гравця за якими ми спостерігаємо і щоб це підкреслити автори в цих томах починають потроху розкривати другорядних персонажів та їх мотивацію бути на цьому змаганні за лідерство. І хоч про кожного ми отримуємо не так багато нової інформації, та це сильно додає драматизму окремим моментам історії. А оскільки, футбол - це командна гра, то кожен з персонажів має свій час, щоб розкрити їх драму читачу.

Найбільший пиздець для мене був в кінці 4го тому, коли я зрозумів, що історія з фінальним матчем не закінчена, а продовження ще не вийшло. Тому дуже рекомендую, якщо будете брати 4ий том, то беріть відразу в комплекті з 5им – там хоч ви отримаєте умовне завершення арки з першим випробуванням.

Щодо малюнку не можу сказати нічого поганого, як і нічого хорошого. Ну добре, хорошого можу сказати те, що історії він пасує. Художник вдало балансує між акцентами на оточенні та на персонажах в той чи інший момент. Деталізація, як і раніше, не найкраща, але й не найгірша. Подобається те, що художнику вдалося зобразити таку велику кількість персонажів настільки якісно, що сплутати їх між собою дуже важко.

Тож, думаю, висновок зрозумілий. Це просто обов'язковий требачит. Навіть якщо ви не фанат/ка футболу. Як мінімум, варто спробувати.

Сюжет: 9/10
Малюнок: 7/10
Оцінка: 8/10

#ррцз #безцензури #комікс #манґа #коміксрецензія #синятюрма #bluelock @nashaidea

Огляди на попередні частини:
Том 1 – https://t.me/uncensoredreview/1314
Том 2-3 – https://t.me/uncensoredreview/1398

Придбати можна тут: https://bit.ly/44mvd6r

​​​​«Мостриця» таки не заглохла в українському виданні й ми маємо нарешті третій том. Таке довго очікування далося взнаки – довелося згадувати на чому ж закінчився попередній том, то добрячу частину цього вже загубилася в пам'яті.

Герої прибули в місто Понт, керівники якого теж мають корисливі цілі в яких фігурує Майка та її внутрішній «монстр». Легендарний щит, що захищав місто від всілякої хуйні, не дуже працює і їм потрібен якийсь нащадок імператриці, бажано з максимально чистою кров'ю, щоб виправити це. Майко, звісно погоджується і це нарешті починає рухати події. Щоб ви розуміли, до цього моменту два розділи дуже повільні та майже без динаміки. Сюжет майже не рухається. Але з третього розділу починається плавно пиздець, який переросте у бої зі штучним інтелектом, який трохи йобнувся, пробудження бога та трошки війну. І от коли динаміка наростає, комікс нарешті починає розкриватися і показувати те, чого ми очікували від Монстриці.

Я, мабуть, за цей час перерви між другою та третьою частинами, начитався всілякого та побачив багато різних стилів малюнку і тому тепер малюнок не видається аж настільки пиздатим, як мені здавалося в перших томах, але це все одно дуже гарно намальовано. Я тепер набагато більше відчуваю манґа-стиль у цьому малюнку, та й у сюжеті загалом. Я б навіть тепер схарактеризував цей твір, як кольорова манґу)

Якщо вам сподобалися попередні два томи, то продовження купувати однозначно варто. Якщо ви ще не знаєте, що це таке – бігом беріть перший том, бо таких унікальних речей на нашому ринку досі все ще не так багато.

Сюжет: 7/10 (було б 8, якби не просадка на початку)
Малюнок: 8/10
Оцінка: 8/10

#ррцз #безцензури #комікс #коміксрецензія #монстриця @rm_comics

Огляди на попередні томи:
Том 1: https://t.me/uncensoredreview/516
Том 2: https://t.me/uncensoredreview/655

Придбати можна тут: https://bit.ly/3BW4nYL

Так, я рецензію срачну написав, а банку ніхто не поповнив. Я не вірю, що ні в кого не знайдеться зайвих 50-100грн. Це ж на машину військовим, ну йоптить. Вони наші сраки захищають, якщо що.

Дублюю посилання:

https://send.monobank.ua/jar/9Bepokcz3g

​​Я в ахуї, що «Персні влади» зібрали таку тонну негативних відгуків. Я щось все більше переконуюся, що орієнтуватися на відгуки спільноти потрібно все менше. Особливо, коли твір вже давно має якусь певну сталу фанбазу, яка дуже критично сприймає будь-які відхилення від першоджерела.

Саме така доля спіткала і «Персні влади», які були знатно відхуєсошені після першого сезону і трошки менше, але теж достатньо, після другого сезону. Я дивувався оцінкам першого, і тепер вже не дивуюся оцінкам другого. Другий сезон вийшов навіть епічнішим за перший, хоча розкачувався досить повільно. Але це лише якщо говорити про динаміку, бо самі події досить важливі та цікаві, просто це не місиво армій, чи якісь локальні сутички. Це розвиток персонажів та рух сюжету в тому напрямку, де все має зійтися в епічній розв'язці за участю різних сторін.

Справді найкраща сторона другого сезону – це персонажі. Ледь не кожного з основних героїв розвинули та поглибили. Починаєш потроху розуміти мотивації кожного окремого пиздюка чи пиздючки в сюжеті. Особливо це пиздато працює щодо Адара, який керує орками. Нові сторони його особистості повністю змінюють погляд на цього персонажа. Він не виглядає шаблонним лиходієм і справді відчувається, як жива людина, якій хочеться співпереживати. А персонажі, які в першому сезоні були ледь не ідеальними, тут відривають свої темні сторони та показують, що не завжди те, що ідеальне на вигляд є таким насправді. Додавання сірої моралі чудово пасує цій історії, тож будемо сподіватися, що її розвиток буде й далі.

Не буду спойлерити щодо сюжету, але можу сказати, що розбіжності з книгами ростуть і це видно навіть мені, хоча я читав Толкіна дуже давно і дуже багато не пам'ятаю. Але не можу сказати, що це прям якийсь сильний недолік, бо в рамках серіалу все вкладається в лінію сюжету цілком добре.

Тож мій вердикт - серіал незаслужено обкладений хуями, то спробую відкинути кілька цих хуїв вбік та поставлю другому сезону 8/10. Перший сезон зайшов краще, та продовження не обісралося.

#ррцз #безцензури #серіалорецензія #серіал #фентезі

Огляд на перший сезон: https://t.me/uncensoredreview/1006

Нагадую про збір) я ж знаю, що багато хто аванси на днях отримав) На загальній банці вже зібрали половину суми, давайте піднатиснемо і доб'ємо хоч цю допоміжну банку. А я вам рецензію срачну підкину ;)

https://send.monobank.ua/jar/9Bepokcz3g

Випадково почув на радіо Рокс цей трек і це просто розйоб. Обожнюю знаходити нову пиздату музику.

https://www.youtube.com/watch?v=iFdOAyyn76M

​​«Рік і Морті» існує не лише, як пиздатий мультсеріал, а й у форматі коміксів теж. А нещодавно перші випуски вийшли українською у Видавництво ArtBooks і ми з колегами по блоґерському цеху вирішили зацінити наскільки ж воно пиздате (чи ні).

Загалом, якщо ви очікуєте від коміксів по Ріку та Морті щось наближене до самого мультсеріалу, то ви збіса праві – це саме так і є. Кожен окремий випуск відчувається як розкадровка чергової серії і це є як найбільшим плюсом, так і найбільшим мінусом. Плюс це тому, що ти справді відчуваєш ту саму стилістику та атмосферу, яку хотілося б від історії про Ріка і Морті. Ну а мінус в тому, що виходить, що автори зовсім не використовують можливості коміксу, як виду мистецтва. Результатом є дуже нудна та банальна побудова панелей, яка зовсім не використовує можливості цього типу медіа. І це дуже шкода, бо першоджерело дає чудові перспективи та можливості, щоб «погратися» та поекспериментувати з подачею.

Сама історія досить класична – Джері трохи вийобується і щоб його провчити Рік бере Морті та вирушають заробляти бабло за допомогою одного хитровиїбаного пристрою, який трошки грається з майбутнім. Звісно, це все нелегально і їм доведеться зіткнутися з наслідками своїх дій, але чого ще можна було очікувати від неврівноваженого старого пердуна, який тільки й шукає проблем на свою голову та голови усіх, хто знаходиться поруч?

У кінці кожного випуску є коротенька історія про якогось з персонажів і це теж цікаво та приємно читоглядати.

Тож, як на мене, якщо ви любите мультсеріал, то комікси – прекрасне доповнення до нього і вам варто з ним ознайомитися. Хоч і є певні недоліки з подачею, але загальну мету вони виконують – чудово доповнюють мультсеріал та розповідають справді прикольні історії в його стилі.

Сюжет: 8/10
Малюнок: 6/10 (лише тому, що відповідає стилістиці та духу мульта)
Оцінка: 7/10

#ррцз #безцензури #комікс #коміксрецензія #рікіморті

Придбати можна тут: https://bit.ly/3NmdLHo

Читоглядав спільно з:
🤓 UAGeek
🌧 Мовний дощ

Хоч ми і закрили нашу частинку збору, та загальний збір ще не закрито і я вірю, що ми можемо допомогти ще більше. Я знаю, що в нас тут якраз дати, коли дають авайнси, тож давай допоможемо закрити банку моєї дружини для цього збору. Там лишилося небагато.

https://send.monobank.ua/jar/9Bepokcz3g
https://send.monobank.ua/jar/9Bepokcz3g
https://send.monobank.ua/jar/9Bepokcz3g

P.S. Для мотивації скоро буде відгук на цікаву штуку ;)

​​Ініо Асано став для мене відкриттям зі світу манґи після прочитання «Соланіна», тож в мене навіть не виникало питань, чи хочу я прочитати його «Добраніч, Пунпуне. Том 1», яка вийшла недавно українською у @nashaidea.

Це історія про школяра Пунпуна та його життя. Як і «Соланін», це життєва драма, та цього разу в об'єктиві автора світ рядового школяра, що має проблеми у сім'ї, який вперше стикається з коханням, вперше стикається з порно, а також має уявних друзів (якщо можна так його назвати). Оповідь акцентується на емоціях головного героя та тому, як він переживає проблеми з якими стикається в житті. Оскільки з більшістю проблем він стикається вперше, то що робити з ними він ще не знає. Пошуки рішень та намагання якось впоратися з тим, що Пунпун бачить вперше одна з причин чому ця манґа така цікава.

Я не шукав інформацію чому автор намалював Пунпуна та його сім'ю саме такими (бо всі інші персонажі схожі на людей), але думаю, що це тому, щоб будь-хто міг уявити себе замість цього... безтілесного привида. Він не привид, буквально, але те, як він намальований складно описати якось інакше. Якщо хто не зрозумів з обкладинки – це Пунпун на ній. Всі намальовані нормально, але сім'я протагоніста ось так. Є підозра, що автор ще використає це якось в майбутньому. Вже навіть в другій частині є зміни в його зовнішності.

Але навіть без такого ходу я певен, що більшість зможе уявити себе на місці головного героя, бо хоч його історія й оригінальна, та певні моменти точно були в кожного з нас у його віці. Завдяки цьому ти ніби заново переживаєш ті емоції.

Щодо малюнку – це класика від Асано. Нічого екстрашедеврального, але я б оцінив вище середнього на фоні того, що часто зустрічаю в манзі. Все дуже приємно та в тему.

І хоч з «Соланіном» ця історія конкурувати не може, та все одно це дуже й дуже гарно написано, тож рекомендую всім. Схоже, Ініо Асано стає моїм улюбленим манґакою.

Сюжет: 8/10
Малюнок: 7/10
Оцінка: 8/10

#ррцз #безцензури #манґа #комікс #коміксрецензія #асано

Придбати можна тут: https://bit.ly/486rThG

Йой. Дякую https://hobotcomics.com/ за закриття моєї частинки збору. Не очікував, що хтось просто візьме та закриє його одним платежем. Це заслуговує, як мінімум на рекламу магазину, а як максимум, сходіть до них і купіть коміксів)