ДВА РОКИ ВІЙНИ...💔🇺🇦

Я ранок той ще досі пам'ятаю,
Будильник наче всіх людей підняв...
Повисла чорнота над нашим краєм,
"Війна розпочалась..." Нам хтось сказав...

Не вірилось... не віриться ще досі...
Прийняти все немає просто сил...
На чужині ми біженці і гості...
А вдома свіжих тисячі могил...

А нам ще так ніколи не боліло ,
Ніколи гірко так ще не було...
Ми рідний край любити ще не вміли,
А в ньому місто кожне і село...

А нам раніш так не ятрились рани,
Як в цей важкий, до сліз, тривожний рік...
Нас вибухи збудили вранці-рано,
Світанок той серця вогнем пропік...

А ми ще так життя не цінували,
І мирне Небо так не берегли...
О Господи, якби ж раніше знали ,
Якими ми щасливими були...

А ми ще друзів так не обіймали,
Не дорожили від сім'ї дзвінком...
Ще так за рідних не переживали,
Як зараз.... Їх чекаємо з теплом...

А ми ще не стояли на руїнах,
Своїх домів і міст... Церков і сіл...
Такою не була ще Україна...
Встромились в неї злих мільйони стріл...

А ми раніш молитись так не вміли,
І в Небо крик такий ще не злітав...
Як зараз все кричить ... душа і тіло...
Хто б ранам нашим зцілення подав ?

Засвоїли урок цей знаю точно,
Пріоритети поміняли ми,
Не хочемо доріг тепер порочних,
Не хочемо гріховної пітьми...

Бог чує ті молитви розкаяння,
Нас через рік... мов через піч провів...
Йому відомі наші всі страждання,
Ще відведе далеко ворогів....

Я ранок той ще досі пам'ятаю,
З тих пір ще не закінчувався він...
І милості у Господа благаю ,
Щоб назавжди затих вже горя дзвін...

Сирен й війни щоб більше нам не знати,
Додому хай повернуться сини,
Пташки хай будуть тільки із крилатих,
Спокійними - під мирним Небом сни...

Ти дочекатись ранку постарайся,
Коли загляне у вікно весна,
Й подзвонить хтось і скаже:
" Прокидайся...
Алло... Вставай... закінчилась війна..."

©️ Наталя Мартинюк

#Україна
@virshi_for_God