Marketing & Communications

Коли я переходила с невеличкого б2с у великий b2b мені казали ТИ НЕ РОЗУМІЄШ ТУТ НЕ ОЦЕЙ ВАШ В2С і з вебінарами треба інакше працювати!111

А оце слухаю дядечка поважного Кріса, який каже шо тема у вебінару має бути побудована на тригері купуючому - тоді і ліди краще кваліфікуються., і сейлзам зрозуміло, за шо з ними говорити і головне - шо продавати.

А як про то дізнатись - піти самому "в поля", провести дзвінок і послухати.

Бо хоч ти в b2c хоч b2b клієнти і їх бажання - це першочергове, якими б корпораціями вони не володіли.

Всім ефективних кампейнів💫

А от з того шо я прям кожного дня роблю і багацько - це спочатку писати шо я хочу по факту

Dear…,
Could you please share with us the status of pre-invoice and if some help\actions are needed from our side?

А потім додавати оці let us know і if шоб не виглядати як бикуюча вибаглива істота особливо якщо по той бік людина з іншим культурним фоном:

Dear…,
Could you please let us know if there are any updates on the pre-invoice and if we can help with anything from our side?

Про вебінари

Колись в моєму анамнезі було продумати до 8 вебінарів на тиждень - затвердити зі спікером, причепурити, підготувати, допомогти з набором якщо там біда і таке інше.

Потім я прийшла в світ де 8 вебінарів на рік і трошки від них відвикла.

Зараз бачу що ринок вебінарний трохи змінюється:

1️⃣ з‘явились панельні дискусії довжиною в 45 хвилин і замість камери там повноцінний продакшен який стрімиться авдиторії
2️⃣ є відчуття що вебінари все більше про конверсію теплої авдиторії, а не про набір холодної
3️⃣ якщо ми про інфопродукти - то їх стали продавати більще з тріпваєрів ніж з безплатних вебінарів
4️⃣ ну і бажано мати якийсь бренд собі іменитий серед спікерів - база звісно, але ж не завждии добігаємо😅

Гарного вечора, давно не бачились, скучила 🤗

Висновок тижня: пам‘ятати про внутрішніх клієнтів

Те, шо манагеру в client-facing ролі треба бути адекватним привітним позитивним і далі по списку з замовником ні для кого не новина.

Те, що вас наймають шоб не думати про якусь частину роботи за яку ви тепер відповідаєте також очевидно. Як і те, що проджект менеджер — це не тільки проджект мессенджер, який просто циркулює інформацію між стейкхолдерами.

Неочевидна штука в цій справі - що твоє керівництво, особливо в корпоративному світі, також клієнти. Не батьки, не психотерапевти, а клієнти. Подякуємо ринку, який сформував трошки інфантильні очікування про «компанія то родина», і послухаємо нетфлікс який каже «компанія то спортивна команда, а не родина».

Пригадаємо, що клієнту-керівнику важливо знати як рухається проект за який він платить fte години+бюджети і (отут мій шокінез персональний) що їм іноді важливо розуміти скільки було проблем і як ви їх вирішили. І коли замість керівника бачиш клієнта, це перестає бути вихвалянням а стає статус чєком і його(клієнта) рішенням чи продовжувати інвестувати твій час підлеглого в ті пригоди чи може стопнути проект, який невиправдано жре час і гроші.

Якщо ви працюєте в корпорації, багато робите і мало про то кажете зокрема в парадигмі проблем-рішень, задумайтесь, чи знають ваші внутрішні клієнти про весь той скоуп шо насправді робиться. Якщо ні - зробіть репорт/овервью статусу.

🤍