Можна привітати мене з... першою відмовою від видавництва!

Пройшло вже кілька днів і я нарешті готова про це трохи розповісти.
Хоча, чесно кажучи, нічого, крім сумʼяття й нерозуміння я розповісти не можу.

В це видавництво я надіслала рукопис через Літсовіту. Ба більше, саме видавництво зацікавилось ним після пітчингу й попросило почитати.
Не дивлячись на те, що майже усі знайомі пророкували мені там видаватися, вийшло зовсім по-іншому. Мені сумно через те, що я зовсім не розумію, що пішло не так. Текст, покращений з кураторкою й шістьма бета-рідерами, сподобався всім. За особистий бренд взялася дуже плідно, хоча, правду кажучи, це досі для мене не легка справа.

Та видавництво відмовило якось стандартно "справа не в тобі, справа в мені". Тобто текст в мене чудовий, і конфлікт сильний, і героїня цікава, але ми беремо паузу...
З нашого курсу вже багато хто підписав контракти. Та в більшості, наскільки я бачу, це не фентезі, а інші жанри.
Проте я не хочу і не можу писати інші жанри (може поки що, хто зна).

Тому попереду на мене чекає... Якась, мабуть, ще робота з покращення рукопису (бо звісно, тепер мені здається, що проблема все одно в мені, та якби текст був кращим, то б його ну точно взяли).
Шлях буде набагато довшим й складнішим, ніж я сподівалась, але я ще поборюсь за свою історію.

п.с. От я розуміла, наскільки це тупо, але встигла собі з приводу цього першого видавництва вже такі плани побудувати, що відмова сприйнялась ще болісніше. Знаєте, як коли побачили гарного хлопа в барі й вже встигли з ним трьох дітей виростити у своїй уяві, а до нього дівчина підійшла 😁