Про заборону соціальних мереж, критичне мислення і популізм
Уряд Австралії планує заборонити використання соціальних мереж для дітей віком до 16 років. Прем'єр-міністр Ентоні Елбеніз заявив, що соцмережі завдають шкоди дітям, і анонсував законопроєкт, який буде внесений на розгляд парламенту 18 листопада 2024 року.
Звісно, відповіддю на питання чи спрацює заборона на зменшення негативного впливу соцмереж є
“Ні, не спрацює”. А якщо інструмент не працює - він позбавлений сенсу.
Для початку. В чому взагалі проблема впливу соцмереж на дітей і людей в цілому? Купа про це досліджень, але переважна більшість зводиться до:
1.
Формування інформаційних бульбашок, в тому числу зі спотвореною конспірологічною інформацією.
2.
Широких можливостей маніпуляції емоційно і інтелектуально вразливими людьми, де діти на першому плані.
3.
Зниження самооцінки, бо діти і підлітки особливо схильні до ідеалізації чужих життів, що веде до депресії, тривожності.
4.
Загроз булінгу, бо платформи, де діти активно спілкуються, часто стають майданчиком для цькування. Анонімність і можливість безкарно ображати дозволяють шкодити психіці молоді.
5.
Зниження концентрації, що
може призвести до проблем з концентрацією уваги і зниженням продуктивності.
6.
Депресії і тривожності, бо крім неконтрольованого потоку фейків з новин ще є купа фальшивих життів формує тиск через “досягнення” інших і синдром втраченої вигоди.
Про шкоду для сну ви і без мене знаєте :)
Тобто ризики обʼєктивно існують. І особливо для вразливих категорій. Але чому заборони не спрацюють?
1. Заборона сама по собі може викликати ще більший інтерес до соцмереж,
адже обмеження створює відчуття «забороненого плоду». Багато дітей і підлітків відчувають соціальний тиск через відсутність профілів, що підсилює бажання обійти заборону.
2.
Обхід заборон. VPN буде засвоєно миттєво. Використання фальшивих акаунтів або доступ через чужі облікові записи є звичною практикою. Зрештою,є інструменти для зміни віку в реєстраційних формах.
3,
Заміна на інші платформи. Якщо заборонити одні соцмережі, діти просто перейдуть на інші, де такі обмеження не застосовуються або їх складно контролювати. Тому проблема не зникне, а лише переміститься на нові цифрові простори. Цю війну можна вести довго, але все одно програти.
Що робити? Згадати, що до інформаційної революції геть ніхто не готовий. Фейки з радістю їдять геть усі вікові групи, у бульбашки себе занурюють люди незалежно від статусу і освіти, а про нейромережі я краще помовчу. Десятки і сотні мільйонів людей вірять у конспірології різної упоротості, вірять у гороскопи чи стали активаксами, хоча проходили біологію у школі.
Діти тут, звісно, вразливі, але одночасно з цим вони:
1. Набагато адаптивніші за старші вікові групи.
2. Краще навчаються. Власне тому для будь-якого суспільства молодь апріорі більш цінна, ніж будь-які старші демографії.
Тому так, щоб діти не травмувалися у соціальних мережах (як і дорослі),
потрібна освіта. Не неефективні апріорі уроки медіаграмотності чи “критичного мислення”, бо критичне мислення працює виключно в сфері компетенцій і базових знань, якими володіє людина. Не існує ніякого “критичного мислення” в вакуумі.
Потрібні математика і абстрактне мислення. Зрозуміла освіта “від навички роботи з інформацією”, а не від “заучування знання”. Ну і фоном - основи цифрової безпеки, правила етичного використання інтернету, робота з батьками.
Крім освіти - відповідальність з боку батьків (дітей треба виховувати і з ними розмовляти, такі от справи), лагідний контроль і підвищення відповідальності з боку соцмереж. Ні, не треба думати, що підлітків можна “вберегти” від порно чи ще чогось “деструктивного”. Вони завжди знайдуть шлях :)
Займіться найменшими і самими собою для початку.
Молодші покоління скоріше навчаться жити у новій інформаційній добі, ніж дорослі і адаптуються. Головна задача дорослих - спростити цей шлях, а не породжувати безглузді заборони. Такі от справи.
Підписатися на Богданова
