Бгагавадґіта Абгінаваґупти

Шлока 57

"Той, чия мудрість стійка" – це той, хто відкинув усі жадання, що є у свідомості. Він перебуває в собі самому і собою ж втішений.

Той, чия мудрість стійка – це той, чия мудрість розвинена. Під розвитком мається на увазі постійний розвиток із себе самого.

Вираз “той, чия мудрість стійка” буде слушним у дослівному значенні, оскільки в йоґіна зникає ілюзія у формі жадань, які зʼявляються через розсіяність на зовнішні обʼєкти. Так вирішується перше питання.

Шлока 58

Того, чий розум не бентежать
страждання та прагнення щастя,
хто полишив страх, гнів
та прив’язаність,
– саме його називають «мудрець¹,
чия мудрість стійка».

Мудрець – це ніхто інший, як той, чия мудрість позбавлена прив’язаності або відрази як до задоволення, так і до страждання.

І це правильно, оскільки:

Шлока 59

Стійка мудрість перебуває в тому, хто залишається безпристрасним. Пізнавши те чи інше як приємне або неприємне, він не захоплюється і не цурається.

У нього не виникає ані захоплення, ані смутку у разі усвідомлення чогось як сприятливого чи несприятливого.


¹ муні

#гіта