Процитую сьогоднішній пост з телеграм каналу «офіцер+»
«Ситуація в «Курахівському мішку» така, що хлопців вочевидь прийдеться виводити по сіряку аби хоч не по червоній зоні…
Все дуже просто, ця вся хрінь завдяки дибільним наказам, завдяки брехні в доповідях, завдяки бажанню деяких дегенератів вислужитись, завдяки тому, що немає механізму контролю/можливості оскарження рішення командира, завдяки тому, що немає механізму покарання за такі злочини.
Бляха в мене таке відчуття, що в Кримінальному Кодексі на кінець третього року війни не вистачає купу статей для покарання за необґрунтовані втрати особового складу, за тупорилі накази, які призвели до тяжких наслідків, зате у командирів прям цілий вибір за що тільки вʼєбати.
Просто тупізм в деяких командирів все ще залишається, вони дають максимально тупорилі вказівки, які люди відмовляються виконувати, вони бісяться, що хтось встає в позу і починають ще одну тупорилу задачу ставити, але більш законну і виконати теоретично можна, але менш дибільною вона від цього не стала, проте треба виконати, бо в армії ж накази спочатку виконують, а потім оскаржують.
Просто то вже дістало.
Офіцер ✙»
Від себе скажу, що так само як в армії серед підприємців майже ніхто нічого не розуміє в менеджменті, не вміє будувати системи управління, не копає глибоко маркетинг не вміють делегувати.
Більшість підприємців це такі «шашличники» «роби роби роби і не думай», антинауковий підхід до бізнесу, поповщина та повне ігнорування розвитку себе як особистості та професіонала.
Моя місія це змінювати і продовжувати навчатися самому та працювати над розвитком українського малого бізнесу.
Вже скоро ми запустимо проект нового онлайн саміту (безкоштовно) на цей раз по електронній комерції.
«Ситуація в «Курахівському мішку» така, що хлопців вочевидь прийдеться виводити по сіряку аби хоч не по червоній зоні…
Все дуже просто, ця вся хрінь завдяки дибільним наказам, завдяки брехні в доповідях, завдяки бажанню деяких дегенератів вислужитись, завдяки тому, що немає механізму контролю/можливості оскарження рішення командира, завдяки тому, що немає механізму покарання за такі злочини.
Бляха в мене таке відчуття, що в Кримінальному Кодексі на кінець третього року війни не вистачає купу статей для покарання за необґрунтовані втрати особового складу, за тупорилі накази, які призвели до тяжких наслідків, зате у командирів прям цілий вибір за що тільки вʼєбати.
Просто тупізм в деяких командирів все ще залишається, вони дають максимально тупорилі вказівки, які люди відмовляються виконувати, вони бісяться, що хтось встає в позу і починають ще одну тупорилу задачу ставити, але більш законну і виконати теоретично можна, але менш дибільною вона від цього не стала, проте треба виконати, бо в армії ж накази спочатку виконують, а потім оскаржують.
Просто то вже дістало.
Офіцер ✙»
Від себе скажу, що так само як в армії серед підприємців майже ніхто нічого не розуміє в менеджменті, не вміє будувати системи управління, не копає глибоко маркетинг не вміють делегувати.
Більшість підприємців це такі «шашличники» «роби роби роби і не думай», антинауковий підхід до бізнесу, поповщина та повне ігнорування розвитку себе як особистості та професіонала.
Моя місія це змінювати і продовжувати навчатися самому та працювати над розвитком українського малого бізнесу.
Вже скоро ми запустимо проект нового онлайн саміту (безкоштовно) на цей раз по електронній комерції.