Сьогодні наше серце переповнює смуток. На війні загинув колега, Віктор Ксьондз. Ми всі досі не можемо повірити, що це правда. Ще кілька місяців тому збирали на зарядну станцію для загону ДПСУ «Сталевий кордон», в якому він служив. Усміхнений, він ділився з нами фотографією цієї покупки...
Віктор мав військовий досвід, тож мобілізувався одразу після початку повномасштабного російського вторгнення. Служив вірою і правдою у 15 Мобільному Прикордонному Загоні, де був керівником відділення вогневої підтримки.
Колеги з магазину, де Віктор працював охоронником, згадують його зі сльозами на очах. Адже він був веселою, щирою людиною — душею компанії. Коли бував у відпустці, то навідувався до колег.
За два з половиною роки на війні Віктор залишався у доброму гуморі, був патріотично налаштований, старався бути на позитиві. У Віктора залишилася сім’я, яку він неймовірно любив: шестирічний син, дев'ятирічна донька та дружина.

Віктор загинув, боронячи свободу України та українців від російських убивць. Його героїчний дух залишиться назавжди у спогадах його рідних, друзів та колег.
Для нас він завжди буде символом незламності та відданості. Ми пам’ятатимемо його, як воїна, який сміливо бився і поляг у бою, аби у нас з вами було майбутнє.

Вічна пам'ять та слава нашому Герою.
Глибокі співчуття рідним, близьким і побратимам.