У 73 році до н.е. Спартак разом з іншими гладіаторами втік з гладіаторської школи в Капуї. До його війська швидко приєдналися тисячі рабів та інших невдоволених громадян. Повстанці здобули кілька перемог над римськими легіонами, просуваючись по Італії і загрожуючи безпеці самої республіки.

Спартак планував втекти з Італії, але його армія була занадто велика і погано організована. У 71 році до н.е. римський полководець Марк Ліциній Красс нарешті зміг розгромити повстанців. Спартак загинув у бою, а тисячі його прихильників були захоплені і розп'яті вздовж Аппієвої дороги як попередження для інших рабів.

Хоча повстання зазнало поразки, воно стало символом боротьби за свободу та справедливість і надовго залишилося в пам'яті римлян і наступних поколінь.