КАЗКИ ДЛЯ ЧИТАННЯ
Три поросятка
Жили-були три поросятка, які жили на луці біля лісу. Вони проводили час там щасливо і нічого їм не бракувало. Але одного дня наймолодше порося прийшло з поганою звісткою. Воно дізналося від мудрої сови, яка завжди була в курсі всього, що в околиці ходить вовк.
Період безтурботного спокою закінчився, і поросята повинні були якнайшвидше придумати, як впоратися з цим. Найкращим рішенням було побудувати собі хатину! Але поросята не домовилися щодо вигляду хатини, тому вони вирішили кожне порося побудувати свою власну. І в своїх хатках вони будуть в безпеці від вовка.
Перше порося відразу ж кинулося до цього. Воно намагалося зробити все як найпростіше. За мить воно побудувало хатину з соломи і одразу ж переїхало до неї.
Друге порося недалеко від першого, придумало, що буде мати хатинку з дерева. Збити до купи дошки не було так важко, і воно вирішило, що з цього вийде хороший дерев’яний будиночок. Наступного дня воно вже мало готову хатину.
Третє порося думало і думало про свою хатину. Найкраща і найбільш безпечна хатка обов’язково буде з цегли! Так воно взялося за роботу. Воно складало цеглу до цегли і повільно будувало міцний будинок.
Нещодавно волк прийшов на луку під час своїх голодних прогулянок. Він побачив рожевого поросятка, який входить в солом’яну хатину. Він підкрався до хатки і закричав на порося, щоб воно йому відкрило. Але де там, таке дурне поросята, воно відчуло, хто, мабуть, стоїть за дверима. Вовк ще трохи спробував, але потім розлютився, вдихнув повітря глибоко в легені і дмухнув сильно в двері своєї силою. І розвіяв їх!
Налякане порося вискочило з-за снопків соломи і вибігло до найближчої хатки другого поросятка. Вовк вимагав, щоб поросята відкрили йому двері. Він обіцяв, що не зробить їм жодного зла. Але поросята дуже добре знали, що вовк має намір взяти їх на зуб, і він просто намагається їх обманути. Вовк відмовився від своїх спроб виманити їх на вулицю, і знову, вдихнувши повітря глибоко, він сильно дмухнув на хатку. Проте дерев’яна хата не змінилася. Потім він підбіг і різко вдарив своєю вагою в стіну хатки.І дерев’яний будиночок впав на землю.
Обидва поросята виринули з-під руїн і бігли до хатки третього поросята. Воно щойно закінчило свій цегляний будиночок з каміння і димарем. Переслідувані поросята ледве встигли туди дістатися. Ледь зачинилися двері, а вовк вже до них почав грюкати. Він намагався викликати всі три поросята назовні, але навіть зараз його солодкі слова не працювали. Вовк подався, знову набрав повітря в легені і спробував найсильніше задути. Але хата з цегли навіть не тряслася. Вовк поступив крок далі, розбігся і зі всією своєю силою вдарив у стіну. Але він лише зім’яв собі носа, а хата залишилася цілою. Два поросята з розбитих хат на всякий випадок відсторонилися. Третє, наймолодше порося, бачило, що вовк намагається дістатися всередину. Воно розпалило в каміні вогонь, і коли вовк намагався пройти через димар у будинок, він настільки підсмажився, що вся охота до поросят в нього пройшла. Він вив і кричав від болю, і якнайшвидше побіг геть, як тільки зміг. Ніколи більше він не з’являвся на луці, де жили поросята.
