Наступного тижня їду в ретрит, такий де гарно, естетично і глибоко, мудро.
І сміх і гріх, бо хочеться познімати шось красиве, але паралельно купа внутрішніх процесів йдуть ще тут й скоріше за все будуть там)!
Дуже багато цікавих «співпадінь», те коли це відбувається, те шо життя зводить нас з людьми з різних сторін, якщо це треба, те про що мій період якраз…
Наприклад, поїздка відбувається за тиждень до того, як ми зʼіжджаємо знову за місто. Ретрит потужний і ясна річ, несе сам по собі дуже оновлюючий характер. Період теж логічно добігає кінця.
Думаю ви чули мої думки раніше про переїзд, як це відчувалося як потрібний крок, експеримент який вдався (і вже віджив своє). А те, що ми хочемо так, як я тоді, серцем, всім тілом (спойл: квартира знайшлась швидко, така як треба, в ідеальному місці для нас як потім виявилось і без ріелтора). Так от, те шо ми так хочемо - завжди потрібне нам для розвитку і зцілення програм дійство.
Тепер ми повертаємося назад (з точки зору лінійного сприйняття це назад). Але всередині, як і тоді чітке, що має бути так і що саме це зараз краще й дасть більше розвитку.
Тому не дивіться логічно й лінійно, дивіться серцем. Бо рішення провести цей рік в центрі, в орендованій квартирі, коли є своя, було нелогічним, але дало мені і нашим стосункам дуже багато.