ЕПІЗОДИ ВІЙНИ

Конкретна історія відразу на думку і не спадає, тому що кожен день і кожне завдання і навіть «битовуха» з пацанами по-своєму особливі. Коли заходить мова про війну, то відразу більше згадуються не ситуації, а особи пацанів, з якими проходили весь цей шлях, всі емоції, які відчували разом за будь-яких обставин.

Там взаємини між людьми зовсім іншого рівня, в таких умовах дуже чітко проявляються всі людські якості, навіть ті, про які люди самі не знали. І при цьому розумієш, що знаходишся зі своїми людьми. Незалежно від того, хто ким був до війни, там всі одне ціле. Дуже сильно відчувається цінність кожного з бійців, від цього і в сто разів важча втрата кожного з них.

З усіх ситуацій, де можна було задвухсотитися, згадується одна найбезглуздіша, коли я тупо спав у бліндажі.

Це була зима, ніч і було так холодно, що було пофіг на те, що могли спалитись пташкою з теплаком. Я запалив окопну свічку, газовий пальник на всю і примостився подрімати. Тільки зігрівся, заснув і підірвався від вибуху. Повна темрява, оглушило, спросоння нічого незрозуміло. Перші декілька секунд думав, що помер) помацав за руки, ноги, зрозумів, що вибуховою хвилею загасило пальник і свічку, перекрив газ і побіг на СПшку.

Як посвітлішало, стало видно розірвані мішки біля входу в бліндаж, і продірявлена ​​завіса. Швидше за все дрон спалив тепло скинув вог і пощастило, що здетонував від мішка вище рівня пояса, а я лежав на підлозі і пальник зі свічок теж. Так би могло бути непогане фаєршоу. Враховуючи ще, що поряд був рюкзак з купою БК до РПГ, гранати.

📍Інстаграм Голландця

ЕПІЗОДИ ВІЙНИ

Напевно все про, що згадую було свого роду цікавим, адже на різних етапах військової діяльності були різні події.

Першими таким, що пригадується, це те як я вперше пройшов бойову «обкатку» попавши під свій перший мінометний обстріл.

У березні 2022 року мій підрозділ, в складі якого були курсанти на той момент 1-го курсу НАСВ, був направлений на підсилення в місто Ірпінь. Там ми пробули 7 днів, приймали активну участь в бойових діях, стримуючи та знищуючи піхоту та техніку ворога біля вулиці Університетська. Разом працювали з інтернаціональним батальйоном, де зміг познайомитися з доволі крутими військовими з різних країн світу серед яких були американці, британці, колумбійці, аргентинці, мексиканці, німці. І тоді я зрозумів, що не дарма вивчав англійську з репетитором. Тому на майбутнє, вчіть іноземні мови, бо ніколи не знаєте в який момент це вам пригодиться.

Далі приймав участь в різних компаніях на Харківщині та Донеччині, в сам «Азов» потрапив влітку 2023 року в 1 БсП мінометником.

Був номером обслуги 82-мм міномету. Компанія в Серебрянському лісництві була важкою для всіх, неодноразово нас накривали «градами», стволкою, нурсами, «ураганом» та іншим типом озброєння. Проте у відповідь ми відповідали чіткими та влучними пострілами по позиціям ворога, знищуючи ворожу піхоту. Працювали в день та вночі.

В березні 2024 року перевівся в Зенітний ракетно-артилерійський дивізіон, де і по цей час проходжу службу виконуючи обовʼязки командира відділення.

📍Інстаграм Акко

ЕПІЗОДИ ВІЙНИ

Хотів би наголосити, що кожний виїзд в зону бойових дій — окрема, маленька історія, яку складно втиснути в конкретні рамки. Але найбільше мені запамʼятались декілька виїздів, в яких я вперше відчув, що таке чистий адреналін й азарт:

Працюємо… Постріл-донаводка, постріл-донаводка. Повтор, і ще, і ще, і ще… Лунає команда «маскування, укриття» по успішному завершенню роботи. Робимо крайню донаводку, маскуємо міномет, як раптом, вперше в житті чую щось схоже на вихід міномета десь далеко. Пронизливий свист з долю секунди і за ним тріскучий вибух. Навіть не усвідомив як швидко довелось вирвати приціл з кріплення й застрибнути в траншею, падаючи на живіт. Шматки холодної землі й легкі уламки стукали по гофрі, що перекриває траншею.

Трохи забився, забруднив приціл, але зрештою лишився цілий. Побратим підняв мене за бронік й ми вирушили в укриття. Поки були там, на нас очікували подальші пристрілки підарської контрбатарейки. Від 120 міномету до стволки. Особливо моторошно, коли навіть будучи в укритті ти все одно чуєш цей пронизливий, тонкий свист і за ним прильот, свист-прильот.

Минула доба, подальша робота була менш напруженою, відпрацьовували як має бути. Отримуємо попередження, що в зону нашої відповідальності було здійснено пуски КАБів. Я поставився до цього дещо легко, адже раніше мав з ними справу перебуваючи тільки на ПТД і не розумів наскільки руйнівну силу це має саме в бойових умовах. За кілька хвилин, керовані авіабомби починають падати в посадку. Перший, за ним другий, за ним третій ще гучніше, четвертий гучно й потужно… за ці кілька секунд я готовий був прощатись з життям і просто спокійно чекав на пʼятий прям по нам. Точно знаю, якби був пʼятий, був би нашим. Обійшлося.

📍Інстаграм Драма

ЕПІЗОДИ ВІЙНИ