Стосовно Карла Маркса: ми всі вивчали про боротьбу класів, а що таке класи у світі - це бідні й багаті. Бідні не люблять багатих - звідси боротьба. Але тут це накрилося мідним тазом. Тому що жлоби, насправді, - це клас, де багаті й бідні не мають жодного значення, бо бідний жлоб і багатий жлоб - все одно жлоби. Тому класова близькість бідного жлоба ближча багатому жлобу, а не бідному інтелігенту. Тому бідний жлоб завжди голосуватиме за багатого жлоба, а не за бідного інтелігента. Тобто бідний жлоб і багатий жлоб - це один клас, і Маркс пролітає.

Деякі люди просто не думають, що вони роблять, вони безвідповідальні.
Коли це просто Вася — то одне. Але коли в парламенті приймають дебільні закони — то інше. І саме дебільні закони відкривають шлях корупції. Рагулі відкривають шлях корупції, бо вони не мислять інтересами держави.

Українці хочуть щоб президент був такий справедливий як Ісус Христос, красивий як Ален Делон, щоб він був бідний як Робін Гуд але щоб він усе всім роздавав - щоб він був Янголом! І ще був талановитий, такий як Наполеон.

Можливо цей народ вирішить, що країна ця не має існувати, і що цей народ не має існувати, все можливо. Тоді, значить так. Але можуть бути люди яким це не сподобається, і вони будуть шось робить...

Українці, вони чемпіони по такому я би сказав циклічному суїциду.

Я завжди казав, що українців ніхто не може перемогти крім самих українців. І весь час вони це доводили, протягом всієї своєї історії.

А шо ти з цим зробиш? Ніх*я! Я їм кажу, шо вони дураки, я їм весь час це кажу.

Вони дурні і безвідповідальні, вони як діти... Я не політик, і я можу говорить про свій народ не намагаючись йому сподобатись. Так є.

* Жлоб і рагуль — це майже одне й те саме. Хоча рагуль — більш вишукане визначення. (с) Лесь Подерев'янський

Підписатися на Книжкову жабу