Чому, як тільки починаєш говорити про комфорт на війні, обов’язково з’являється якийсь «експерт» із коментів? І починає розповідати, що військові мають жити виключно в окопах.

Вони повинні там бути днями й ночами, і у дощ, який мерзенними краплями просочується під фліску, і у вітер, який буває тільки в степах Донбасу, від якого губи тріскаються до крові.

А у ті рідкі часи відпочинку військовий повинен думати як захистити «мамкиного знавця», а насправді…

Кожен воїн думає як присісти біля теплої буржуйки на РОПі і зразу заснути. Бо у бліндажі на нулі вже не погрієшся, бо там дрони з тепловізором. Бо назовні не вийдеш, щоб не спалити позицію, А ще туалет – це не кабінка, а 1,5-літрова пляшка з-під мінералки. Яку, до речі, теж скинули з дрона.

Він мріє, як заварить собі запашну «Мівіну» замість батончиків снікерсу, які розсовані по всіх карманах і від яких вже нудить. А їсти щось потрібно бо це енергія.

Чому в уявленні людей солдат повинен бути брудним, з бородою ведмедя, як на чорно-білих фото з другої світової.
Але кожна людина бажає комфорту навіть на війні!

Воїн бажає мати випраний у пральному комплексі камуфляж (і то, і то передали волонтери). Воїн бажає смачно їсти - те, що приготовить «Малий», який до армії був шеф-кухарем одного з Київських ресторанів. Воїн бажає спати на супер зручних ліжках. Таких, які передали ми з Вами в 501-й окремий батальйон морської піхоти.

Давайте допомагати нашим воїнам створювати комфорт навіть на війні. Бо їхній комфорт – це наша безпека в тилу. Донатити можна разом з екосистемою автомобіліста на банку в коментарях.