Хорунжа Служба 3 ОШБр

Історія нашої боротьби — це не лише про зброю і битви. Це про нас як Nацію, яка пам’ятає своїх героїв, надихається їхньою відвагою і продовжує їхню справу. Ми — це вони — покоління сильних, озброєних і з державою, захищати яку є обовʼязок кожного.

Підписуйтесь на наc у YouTube | TikTok | Instagram

Реформи в армії — не з паперів, а з досвіду.

Хорунжі 3-ї ОШБр були запрошені на Нараду в парламентському комітеті з національної безпеки та оборони із звітними доповідями про гуманітарну роботу в Бригаді.

Причиною зустрічі стали новаторські методи та найкращі результати роботи в українській армії. Схвальні відгуки були отримані від заступника міністра оборони та заступника начальника ГШ ЗСУ.

Слухачами доповідей були начальники управлінь психологічної підтримки персоналу всіх родів військ ЗСУ, НГУ, ДПСУ, «Альфи». З другою доповіддю були запрошені і побратими з Хорунжої служби бригади «Хартія» — бригади, яка взяла на озброєння деякі наші методи роботи і залучила нові, цікаві напрямки до своїх практик.

З жовтня місяця наші результати були обговорені на круглому столі, організованому Групою, окремих нарадах з північним територіальним управлінням НГУ, Головним управлінням психологічної підтримки персоналу ЗСУ та з окремими підрозділами.

Наші напрацювання та залучення нового інструментарію продемонстрували свою дієвість і ми з впевненістю готові ділитись досвідом та долучатись до реформування надважливого напрямку.

Підписуйтесь на наc у YouTube | TikTok | Instagram

Гордість Nації: історії наших хорунжих, які надихають.

У Києві презентували книгу «Сильні жінки сильної країни», яка об’єднала 30 неймовірних історій українських жінок-військових. Це видання особливе тим, що до кожної розповіді додається QR-код із посиланням на відеоінтерв’ю. Читачі можуть не лише ознайомитися з текстом, а й почути голоси героїнь, побачити їхні емоції та відчути глибину їхніх переживань.

Серед героїнь книги — наша хорунжа Марина «Мамайка» Мірзаєва, яка є справжньою душею нашої спільної справи, людина, яка живе і дихає ідеєю, історією, Nацією та ідеологією. Її відданість — беззаперечна, її віра — непохитна. Вона завжди знаходить слова, які надихають, мотивують, підтримують. З нею поруч легко вірити, що разом ми подолаємо все, бо ця жінка не просто говорить — вона діє, і своєю силою духу творить справжні дива. Також в цій книзі є історії наших посестр Олени «Гайки» Толкачової, очільниці та керівниці патронатної служби «Янголи», а також Лілії «Хельги» Баркар, марксмена-розвідниці 1-го механізованого батальйону 3 ОШБр.

Ця книга — не просто збірка біографій, а жива пам’ять для нас і майбутніх поколінь. Вона показує, що війна — це не лише мужність, а й людяність, сила духу й безмежна відданість своїй країні.

Підписуйтесь на наc у YouTube | TikTok | Instagram

6 грудня 1919 р. розпочався Перший зимовий похід Армії УНР.

Під проводом Михайла Омеляновича-Павленка відбувся партизанський рейд українськими землями, які окупували білогвардійці та більшовики.

Блискуча спецоперація протривала 5 місяців і стала однією з найбільш героїчних і успішних операцій періоду Перших визвольних змагань. Її учасники подолали 2500 км., просуваючись із боям приблизно 16 км на день.

У той час уряд УНР знаходився у Польщі і ніякого звʼязку з ним не було. Рейдуючі групи покладалися лише на підтримку місцевого населення та проукраїнських отаманів із своїми загонами.

Головне завдання рейду — продемонструвати землякам, що українська армія не склала зброю і чинить опір окупантам. За період Першого зимового походу ними було проведено понад 50 успішних боїв.

Крім того, ця спецоперація стала великим морально-вольовим піднесенням для самих українських військових. Після низки невдач на фронті і відступу наші збройні сили повернулися до рідних земель і завдавали поразок ворогу у його ж тилах.

Аби осягнути емоцію подій, варто читати спогади його учасників. Зокрема, командир Петро Дяченко зворушливо описує радість побратимів, коли ті побачили Дніпро і береги Лівобережжя. У спогадах він зазначає, що козаки на конях чимдуж летіли туди і співали «Ще не вмерла Україна».

Усі учасники походу були нагороджені орденом Залізного Хреста, який у системі відзначень українського війська посідав «безапеляційно перше місце».

Опісля Лицарі зимового походу зʼєдналася з іншими частинами Армії УНР, що, разом із союзною польською армією, далі звільняли Україну.

Підписуйтесь на наc у YouTube | TikTok | Instagram

«Улітка» (в неформальній військовій мові) — це барабанний магазин для АГС-17 «Полум'я» , названий так через свою круглу форму, схожу на равлика. Цей магазин надійно зберігає стрічку з гранатами і дозволяє швидко подавати їх до гранатомета під час інтенсивного бою. Простий і зрозумілий термін полюбився бійцям, бо легко запам’ятовується й добре передає вигляд пристрою.

Підписуйтесь на наc у YouTube | TikTok | Instagram