5 років тому за сфальсифікованими звинуваченнями Зеленський, Рябошапка та Аваков призначили винними Андрія Антоненка, Юлію Кузьменько і Яну Дугарь у вбивстві Павла Шеремета.
На зорі своєї найвеличнішості та потужності, до винесення обвинувального вироку та без жодного реального доказу, Президент вирішив відзвітувати суспільству, що вбивць знайдено. Він не сумнівався, не аналізував. Головними фразами було :
«Дуже багато відповідей ми отримали, але є ще одне питання - хто замовник» і «не хочу, аби розслідування вбивства перетворилося на «серіал»».
Але за ці 5 років реальних вбивць Шеремета так і не знайшли, замовника не знайдено. В той же ж час Президент свідомо чи несвідомо чітко виконував спецоперацію московських спецслужб, яка полягала у дискредитації волонтерсько-ветеранської спільноти.
За ці 5 років можна сказати, що він доклався до того, що ця справа стала не просто серіалом у найгіршому значенні цього слова, а страшним трилером для безневинно затриманих патріотів.
Андрій Антоненко, на той момент ветеран АТО, музикант, сидів в СІЗО за несправедливим звинуваченням 503 дні. Йому не надавали медичну допомогу, навіть стоматологічну, забороняли теплі речі і засоби гігієни. Організовували численні провокації, як от підселяли людину з нацистською літературою або того, у кого потім знайшли 2 гранати. Людина могла згнити в тюрмі, якби не захист громадськості.
У обвинувачення фігурували слова «Культивуючи величність арійської раси», але це нікому не муляло, як і не муляє тепер про те, що ДБР називає майдан масовими заворушеннями з використанням сили.
Чи хтось вибачився? Ні.
Юлія Кузьменко, дитячий кардіохірург та волонтерка, провела за ґратами 8 місяців. Скількох дітей вона могла б врятувати за цей час? Скільки свого здоров'я фізичного і морального вона втратила, перебуваючи за ґратами? Це така подяка за гідну громадянську позицію, за волонтерство?
Чи хтось вибачився? Ні.
Військова медсестра Яна Дугарь перебувала під цілодобовим домашнім арештом багато місяців без належних доказів, хоча на момент вбивства Павла Шеремети перебувала в зоні бойових дій, про що надала алібі. Але не зацікавило нікого, допоки не піднявся великий хай...
Чи хтось вибачився? Ні.
А що зі справою?
Реально за 5 років розгляд по суті так і не почався. 24 січня цього року Шевченківський райсуд Києва зупинив розгляд справи, хоча прокурор мав би повністю відмовитися від обвинувачення і припинити цю ганьбу!
Тому сьогодні я закликаю владу і правоохоронців згадати, якій державі вони служать. І я закликаю президента України принести публічні вибачення перед невинними людьми – Ріфмастером, Юлією, Яною, які були піддані переслідуванням на догоду його політичним забаганкам.
Та до кого я апелюю?... Чотириразового уклоніста і потерпілого?...
На зорі своєї найвеличнішості та потужності, до винесення обвинувального вироку та без жодного реального доказу, Президент вирішив відзвітувати суспільству, що вбивць знайдено. Він не сумнівався, не аналізував. Головними фразами було :
«Дуже багато відповідей ми отримали, але є ще одне питання - хто замовник» і «не хочу, аби розслідування вбивства перетворилося на «серіал»».
Але за ці 5 років реальних вбивць Шеремета так і не знайшли, замовника не знайдено. В той же ж час Президент свідомо чи несвідомо чітко виконував спецоперацію московських спецслужб, яка полягала у дискредитації волонтерсько-ветеранської спільноти.
За ці 5 років можна сказати, що він доклався до того, що ця справа стала не просто серіалом у найгіршому значенні цього слова, а страшним трилером для безневинно затриманих патріотів.
Андрій Антоненко, на той момент ветеран АТО, музикант, сидів в СІЗО за несправедливим звинуваченням 503 дні. Йому не надавали медичну допомогу, навіть стоматологічну, забороняли теплі речі і засоби гігієни. Організовували численні провокації, як от підселяли людину з нацистською літературою або того, у кого потім знайшли 2 гранати. Людина могла згнити в тюрмі, якби не захист громадськості.
У обвинувачення фігурували слова «Культивуючи величність арійської раси», але це нікому не муляло, як і не муляє тепер про те, що ДБР називає майдан масовими заворушеннями з використанням сили.
Чи хтось вибачився? Ні.
Юлія Кузьменко, дитячий кардіохірург та волонтерка, провела за ґратами 8 місяців. Скількох дітей вона могла б врятувати за цей час? Скільки свого здоров'я фізичного і морального вона втратила, перебуваючи за ґратами? Це така подяка за гідну громадянську позицію, за волонтерство?
Чи хтось вибачився? Ні.
Військова медсестра Яна Дугарь перебувала під цілодобовим домашнім арештом багато місяців без належних доказів, хоча на момент вбивства Павла Шеремети перебувала в зоні бойових дій, про що надала алібі. Але не зацікавило нікого, допоки не піднявся великий хай...
Чи хтось вибачився? Ні.
А що зі справою?
Реально за 5 років розгляд по суті так і не почався. 24 січня цього року Шевченківський райсуд Києва зупинив розгляд справи, хоча прокурор мав би повністю відмовитися від обвинувачення і припинити цю ганьбу!
Тому сьогодні я закликаю владу і правоохоронців згадати, якій державі вони служать. І я закликаю президента України принести публічні вибачення перед невинними людьми – Ріфмастером, Юлією, Яною, які були піддані переслідуванням на догоду його політичним забаганкам.
Та до кого я апелюю?... Чотириразового уклоніста і потерпілого?...