Нарешті я завершив читати цю книгу.
Скажу відверто, її читання не входило у мої плани, проте мені порадили її прочитати ті, кому порадили ще раніше, але вони її не читали.
Читав книгу більше місяця, але відчуття, що першу сторінку книги я перегорнув ще вчора.
Під час читання іноді хотілося побачити автора цього шедевру, аби задати йому декілька питань по суті, бо сама книга залишає багато нерозкритих тем.
Майстерність сюжету отримує мої найвищі оцінки: родзинкою сюжету є відсутність надобності копирсатися у родових відносинах та іменах персонажів книги, адже персонажем може бути тільки одна людина і це ТИ, коли ти взявся читати цю книгу.
Автор майстерно вибудував все таким чином, що ви того не розуміючи стаєте головним і єдиним персонажем книги. весь сюжет крутиться навколо обов’язків, про які ви раніше навіть і не задумувався.
Кожна сторінка книги це справжні пригоди, які головному персонажу нав’язують вищі сили.
Ця книга це справжня подорож, нагадує Ґоббіта, але не того який пішов із гномами, а того якого не взяли і про якого майже нічого не написано.
Ємоції, під час читання просто неймовірні це сльози радості, втрата надії, пошук безлічі шляхів, страх, розчарування, біль, величезний біль, нерозуміння – все, через що проходить головний герой.
О підсумку скажу, що книга сприймалася мною немов реалістичний сон. Я відчував кожен запах, смак, колір так, немов це дійсно відбувалося зі мною.
Моментами було важко читати, через високочутливість моєї нервової системи, місцями хотілося кричати, аби соціум перестав тиснути, бо плечі від обов’язків не металеві. Сторінка за сторінкою, читаючи я проходив шлях, до пошуку самого себе, але самого себе так і не знайшов.
... Маю відчуття, що я щось ще не дописав)))
Скажу відверто, її читання не входило у мої плани, проте мені порадили її прочитати ті, кому порадили ще раніше, але вони її не читали.
Читав книгу більше місяця, але відчуття, що першу сторінку книги я перегорнув ще вчора.
Під час читання іноді хотілося побачити автора цього шедевру, аби задати йому декілька питань по суті, бо сама книга залишає багато нерозкритих тем.
Майстерність сюжету отримує мої найвищі оцінки: родзинкою сюжету є відсутність надобності копирсатися у родових відносинах та іменах персонажів книги, адже персонажем може бути тільки одна людина і це ТИ, коли ти взявся читати цю книгу.
Автор майстерно вибудував все таким чином, що ви того не розуміючи стаєте головним і єдиним персонажем книги. весь сюжет крутиться навколо обов’язків, про які ви раніше навіть і не задумувався.
Кожна сторінка книги це справжні пригоди, які головному персонажу нав’язують вищі сили.
Ця книга це справжня подорож, нагадує Ґоббіта, але не того який пішов із гномами, а того якого не взяли і про якого майже нічого не написано.
Ємоції, під час читання просто неймовірні це сльози радості, втрата надії, пошук безлічі шляхів, страх, розчарування, біль, величезний біль, нерозуміння – все, через що проходить головний герой.
О підсумку скажу, що книга сприймалася мною немов реалістичний сон. Я відчував кожен запах, смак, колір так, немов це дійсно відбувалося зі мною.
Моментами було важко читати, через високочутливість моєї нервової системи, місцями хотілося кричати, аби соціум перестав тиснути, бо плечі від обов’язків не металеві. Сторінка за сторінкою, читаючи я проходив шлях, до пошуку самого себе, але самого себе так і не знайшов.
... Маю відчуття, що я щось ще не дописав)))