Адвокат Дар'я Тарасенко

❗Додатково хочу звернути вашу увагу, що на момент подачі рапорту в цій справі ще не існувало вимоги про подачу акту обстеження сімейного стану для військовослужбовців ЗСУ, тому Верховний Суд і не освітлював питання акту.

📌З повним текстом судового рішення можна ознайомитись за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/125483405

ЗВІЛЬНЕННЯ З ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ У ЗВ'ЯЗКУ З НЕОБХІДНІСТЮ ДОГЛЯДУ ЗА БАТЬКОМ: ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

👨‍⚖️Днями Веховний Суд ухвали в рішення по справі № 380/16966/24, яке матиме величезне значення для подальшого розвитку підходу до звільнення.

👉Ситуація така: чоловік з інвалідністю 1 групи, потребує потсійного догляду, розлучений, має 2х синів, обидва служать. Військова частина відмовила у звільненні одному з синів на тій підставі, що не виконується вимога "відсутність інших членів сім'ї ' чи 2 ступеня споріднення".

Верховний суд погодився, що в даному випадку наявні підстави для звільнення.

👨‍⚖️Ось висновок, який зробив Верховний Суд:
"Верховний Суд наголошує, що застосування цієї норми з врахуванням конкретних обставин можливе за наявності сукупності таких умов:
1) Доведена необхідність постійного догляду за одним із батьків, який є особою з інвалідністю I або II групи;
2) Обєктивна неможливість іншого члена сімї (першого або другого ступеня споріднення) здійснювати догляд через вагомі причини, зокрема проходження військової служби (відсутність іншої особи, спроможної реально забезпечити необхідний догляд в ситуації, що склалася), до того ж який не виявив бажання здійснювати такий догляд."

👨‍⚖️Або такий висновок по тексту:
"Таким чином «відсутність інших членів сімї першого чи другого ступеня споріднення такої особи» означає реальну відсутність таких осіб, які фактично могли б здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю, яка цього потребує. У випадку ж «юридичної наявності» інших членів сімї першого чи другого ступеня споріднення такої особи, які, при цьому, реально не можуть здійснювати постійний догляд за такою особою з обєктивних причин (перебування у полоні, відбування покарання у місцях позбавлення волі, проходження військової служби, тощо), то така особа відсутня у розумінні приписів абзацу 13 пункту 3 частини дванадцятою статті 26 Закону № 2122-IX."

🤔Але не лише цим цікаве це рішення. Дозвольте мені розібрати його детальніше.

1️⃣ Верховний Суд, як на мене, намагався тут бути максимально обережним. Жодної згадки про те, кого вважати членом сім'ї, враховуючи вимоги Сімейного кодексу. Зверніть увагу, в критичних моментах замість "член сім'ї пешого ступеня споріднення" Верховний Суд використовує термінологію "родич першого ступеня споріднення". Випадково?

2️⃣ Верховний Суд поставив нове дискусійне питання: про які "об'єктивні причини реальної неможливості здійснювати догляд" йде мова? З перебуванням родича на військовій службі - зрозуміло! А якщо родич проживає за кордоном? А якщо не може доглядати за станом свого здоров'я? А якщо зайнятий доглядом за іншими родичами, малолітніми дітьми? Ці питання доведеться військовим частинам та судам вирішувати самостійно 🤷

3️⃣ Верховний Суд наголосив, що якщо рапорт був розглянутий, то належним способом захисту порушеного права є не зобов'язання розглянути рапорт заново, а зобов'язання прийняти рішення про звільнення з військової служби.
Дуже радію цьому висновку. Розповідала про це на своїх вебінарах про звілнення і навіть схему малювала, але суди подовжують приймати рішення про зобов'язання розглянути рапорт заново. Сподіваюсь, тепер ситуація зміниться.
Також Верховний Суд підтвердив, що дискреційних повноважень у ВЧ в даному випадку немає ❌

4️⃣Верховний Суд зазначив, що якщо військова частина в апеляційній та касаційній скаргах наполягає, що суд не дослідив питання наявності чи відсутності інших членів сім'ї - саме Відповідач (тобто військова частина!) має надати доказ наявності таких членів сім'ї.
Із цим висновком дуже обережно - звертайте увагу на те, яку саме підставу для відмови у звільненні зазначає ВЧ.

5️⃣ Верховний Суд проігнорував доводи ВЧ про те, що для звільнення теба довести ЗДІЙСНЕННЯ постійного догляду. Шкода, що Суд детально не росписав, чому ці доводи не заслуговують на увагу (а я вам про це вже розповідала!).

Друзі, збір триває! Нас тут 17 тисяч підписників на телеграм-каналі! Це той випадок, коли будь-який розмір донату має значення!

❓Бронювання чи інша підстава для відстрочки: що обрати?

Нерідко на консультації звертаються військовозобов'язані, які одночасно і можуть бути заброньовані роботодавцем, і мають підставу для відстрочки. Питають, що обрати.

1️⃣ Перше, з чого хочу почати - не можна❌❌❌ мати і бронь, і відстрочку на іншій підставі одночасно (хоча на практиці бачила і таке).
Адже Постанова КМУ 76 визначає: "Не підлягають бронюванню військовозобов’язані, які згідно із законом не підлягають призову на військову службу під час мобілізації."
Тому варто обрати щось одне.

2️⃣ Друге. З точки зору державних інтересів - варто надати перевагу бронюванню. Бо наявність серед незаброньованих тих, хто є критично важливим для підприємства, військовозобов'язаних з відстрочкою, дає роботодавцю можливість забронювати більше працівників (тим самим зменшивши державі можливості для мобілізації).
Але, за такою логікою, навіщо в Постанові КМУ заборона на мобілізацію тих, хто не підлягає призову? Тут, здається, саме держава не подумала про цей нюанс.

3️⃣ Третє. З точки зору інтересів кожного конкретного військовозобов'язаного - моя рекомендація щодо вибору залежала б від того, яку підставу для відстрочки він має. А якщо точніше - наскільки просто ця відстрочка в оформленні.

🤔Наприклад, військовозобов'язаних, який міг би бути заброньований роботодавцем, також є особою інвалідністю і отримує пенсію. В цій ситуації відстрочку оформити дуже просто (через "Резерв+"), і вона дійсно продовжується автоматично. Тому в цій ситуації в інтересах військовозобов'язаного було б оформити відстрочку саме по інвалідності.

🤔Другий приклад - відстрочка по п. 13 (наявність одного з батьків з інвалідністю за певних умов). Цю відстрочку неможливо оформити онлайн. І на сьогодні автоматичне продовження таких відстрочок хоча і передбачено законодавством, але на практиці не працює, і кожні 3 місяці доводиться особисто переподавати документи на відстрочку.
Не говорячи вже про те, що в проміжок часу між закінченям попередньої відстрочки і рішеням комісії про її продовження військовозобов'язаний має високий ризик мобілізації.
Відтак, в цій ситуації перевагу доцільно надати саме бронюванню.
❗Однак, навіть в цьому випадку я раджу зібрати пакет документів, необхідних для оформлення відстрочки, і мати його готовим на випадок, наприклад, скасування броні роботодавцем.

❗❗❗Також хочу нагадати, що рішення про те, подавати чи не подавати на бронювання певного працівника, приймає сам роботодавець. Примусити роботодавця забронювати певного працівника з юридичної точки зору - неможливо.

🙋Куди ТЦК та СП має направляти повістки, якщо військовозобов’язаний проживає за кордоном?

🤔Відповідь на дане питання залежить від того, чи уточнював військовозобов’язаний свої дані, зазначаючи при цьому адресу місця проживання за кордоном.

❓На яку адресу може бути відправлена повістка?
👉Якщо військовозобов'язаний уточнив свої дані, то повістка має направлятись на ту адресу, яка вказана при уточненні.
Якщо не уточнив - на адресу місця реєстрації (“прописки”).

Згідно п. 41 Постанови 560, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов’язаного про виклик до ТЦК та СП у разі надсилання повістки засобами поштового зв’язку є:
-день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
-день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
-день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

З наведеного вбачається, що:
👉якщо військовозобов’язаний не повідомив адреси свого фактичного проживання, повістка направляється на адресу “прописки”.
👉якщо військовозобов’язаний повідомив своє фактичне місце проживання, повістка направляється на цю повідомлену адресу - незалежно від того, відбулось це уточнення до 16 липня чи після.

❗Відтак, якщо військовозобов’язаний повідомив про своє проживання за кордоном (наприклад, через функцію “Уточнити дані” в “Резерв+”), а ТЦК та СП направив повістку на адресу “прописки” в Україні (і її там ніхто не забрав) - повістка не може❌❌❌ вважатись врученою, і не можуть наставати наслідки неявки за такою повісткою.

Матеріал підготував наш адвокат Микола Михальчук

ЗМІНИ ЩОДО БРОНЮВАННЯ

✍️Кабмін оприлюднив текст своєї Постанови 233.
Давайте розбиратись разом, що змінилось.

1️⃣Тепер до загальної кількості військовозобов’язаних працівників враховуються працівники, призвані на військову службу під час мобілізації після 18 травня 2024 року.
Звичайно, за умови, що вони не звільнені, а залишаються в штаті підприємства.

При цьому більше не діє ❌❌❌правило про те, що кількість військовозобов’язаних працівників враховується станом на 18 травня 2024 р., у разі збільшення чисельності військовозобов’язаних працівників у відповідному державному органі, на критично важливому підприємстві, у критично важливій установі - станом на дату подання списків, зокрема для тих, які утворені після 18 травня 2024 року.

2️⃣ Бронювання військовозобов’язаних, які працюють або проходять службу в державних органах, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро, Державному бюро розслідувань, органах прокуратури, БЕБ, ДСНС, Державній кримінально-виконавчій службі, Службі судової охорони, в судах, установах системи правосуддя та органах досудового розслідування, а також на штатних посадах патронатних служб
державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, здійснюється без урахування строку, визначеного в абзаці першому пункту 29.
🤔Досить дивна нома, як на мене. Скріш за все, що бронювання саме таких працівників має відбуватись швидше, ніж протягом 72 годин.

3️⃣ Якщо раніше керівник критично важливого підприємства, критично важливої установи міг подавати подання на анулювання бронювання не частіше, ніж раз на місяць, то тепер це строк скоротили - тепер це 5 календарних днів.

4️⃣ Вимоги до нарахованої середньої заробітної плати застрахованих осіб - працівників тепер мають виконуватись не за останній календарний квартал, а за останній календарний місяць.

5️⃣ З метою визначення підприємства, установи, організації критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період підприємства тепер подаватимуть звітність не за останній календарний квартал, а за останній податковий період.

Сьогодні в ефірі Українського радіо звучала моя розмова із Наталею Паракою - по зміни до Постанови 560, проблеми з (не)автоматичним продовженням відстрочки, розглядом заяв на відстрочку без отримання відповідей на запити.
Прослухати запис ефіру можна за посиланням: https://ukr.radio/schedule/play-archive.html?periodItemID=4262256

Березня! 😅 Звичайно, вебінар 11 березня. У мене все ще лютий 🫣

👉В ст. 36 КУпАП зазначено: “Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених”. Наприклад, ви тричі порушили Правила військового обліку, і всі три порушення розглядаються одночасно. Сумарний штраф не може перевищувати 25500 грн.