Адвокат Іван АНГЕЛІН ✌️

Щодо можливості оскарження виплати ГЗ на підставі ст.58 Конституції України

В мережі Інтернет активно розповсюджується реклама послуг по оскарженню нового порядку нарахування грошового забезпечення зниклих безвісти, який діятиме з 1 лютого 2025 року.

За 35тис.грн. пропонується оскаржити в суді нові правила розподілу ГЗ з посиланням на ст.58 Конституції України, згідно з якою закон не має зворотної сили.

Як помилково стверджує реклама, дія нового Закону не розповсюджується на ті сім'ї, в яких військовий зник до 1 лютого 2025 року і нібито такі сім'ї мають отримувати 100% ГЗ по Закону, який діяв на момент зникнення.

Вказаний підхід спростовується діючим законодавством.

Раніше ми писали, що з 1 лютого 2025 року за новими правилами 50% буде зберігатись до повернення військового з полону, а друга половина – розподілятиметься між дружиною, неповнолітніми дітьми та батьками зниклого безвісти в рівних частках.

?! Тож, чому нові правила розподілу мають розповсюджуватись на всі сім'ї, незалежно від дати зникнення військовослужбовця ?

Виплати ГЗ та інших видів грошового забезпечення встановлені Порядком виплати грошового забезпечення сім’ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016р. №884.

Посилання на Порядок, щоб ви могли самостійно з ним ознайомитись:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/884-2016-п#n9

Пункт 6 Порядку встановлює, що виплата грошового забезпечення здійснюється щомісяця на підставі наказів командирів (начальників, керівників) військових частин (установ, організацій) членам сімей.

Отже, наказ командира ВЧ видається не одноразово, а щомісячно і саме такий наказ є підставою для виплати.
Згадайте ситуації, коли на дзвінки до фінчастини ВЧ вам повідомляли, що ви є в списках на отримання, але наказ ще не підписаний. Це і є підтвердженням того, що ці накази видаються не один раз на весь час зникнення, а щомісячно і за ретельно перевіреними списками зниклих безвісти.

Таким чином кожного місяця при виданні наказу, командир ВЧ керується Законом, який діє НА МОМЕНТ ВИДАННЯ НАКАЗУ, а не на момент зникнення особи безвісти.

Відтак, мова про зворотню силу Закону взагалі не йде, а отже ст.58 Конституції України не може бути застосована, оскільки кожного місяця при виданні наказу застосовується поточна редакція Закону, а з 1 лютого 2025 року порядок розподілу та перелік отримувачів буде змінено.

Крім того, згадаємо норму Закону про звільнення з військової служби осіб, звільнених з полону – теж виникало питання чи розповсюджується ця норма на тих, хто звільнився з полону до зміни Закону, який зробив таке звільнення можливим. На щастя, здоровий глузд переміг і звільняти зі служби стали всіх колишніх полонених, незалежно від того, коли вони звільнились з полону.

Разом з тим, витрачати чи не витрачати час та кошти на оскарження наказів ВЧ на підставі ст.58 Конституції України, кожен має вирішувати самостійно.

Додамо лише, що у спірних випадках найкращим аргументом завжди є позитивна практика оскарження, якої на даний час, як ми розуміємо, немає і яка навряд чи буде.

З питань, пов'язаних з виплатами грошового забезпечення ви можете як завжди звернутись
до органів безоплатної правничої допомоги за телефоном:
☎ 0 800 213 103
або в робочий час за телефонами "гарячої лінії" Адвокатського об'єднання "Ангелін та Партнери":
☎ 066 053 11 39
☎ 068 053 11 39

Честь і слава нашим Захисникам і Захисницям ! Це все завдяки вам. Все на світі тепер завдяки вам.
Дякуємо ❤️🇺🇦

Щиро вітаємо всіх причетних! Ви - гордість Нації і фундамент нашої Перемоги і ! ❤️🇺🇦

1 грудня 1991 року відбулась подія, яка назавжди змінила політичну карту світу - Україна голосами своїх громадян заявила про незалежність від кривавої імперії.

Цього дня, 33 роки тому, майже 29 мільйонів людей підтримали Акт проголошення незалежності України, який був прийнятий Верховною Радою 24 серпня 1991 року.

Наступного дня - 2 грудня 1991 року нас, як самостійну державу, визнали Польща та Канада, а до кінця 1991 року ще понад 40 держав світу.

"Без України союзний договір втрачає жоден сенс", сказав тодішній російський президент Б.Єльцин.

Дійсно, вихід України зі складу союзу ставив хрест на сподіваннях росіян продовжити життя своєї недоімперії, в якій нам відводилась роль обслуги.
Саме вихід України з союзу та небажання бути колонією і є причиною сьогоднішньої ненависті росіян до нас.

Щиро дякую всім політикам, завдяки яким було прийнято Акт проголошення незалежності та всім громадянам, які зробили 1 грудня 1991 року початком кінця Імперії зла, що знущалась над нашою нацією декілька століть !

Останні десять років ми спостерігаємо, як зло намагається вкрасти у історії ще деякий час для свого існування. Але всі спроби марні - російська недоімперія остаточно розвалиться і станеться це завдяки Україні і українцям.

Слава Україні! Героям слава !
Низький уклін нашим захисникам !
❤️🇺🇦

Чи може бути у кримінальному провадженні по зниклому безвісті два чи більше потерпілих?

Як ми вже зазначали, визнання члена сім'ї зниклого військовослужбовця потерпілим надає широкі можливості для впливу на кримінальну справу – ознайомлення з матеріалами справи, подання клопотань про вчинення процесуальних дій, подання скарг слідчому судді на дії чи бездіяльність слідчого тощо.
Перелік прав потерпілого є значно ширшим ніж перелік прав заявника (особи, за заявою якої відкрили кримінальне провадження).

Стаття 55 Кримінального процесуального кодексу України встановлює, що потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди.

Як правило у справі визнають потерпілою ту особу, яка подала заяву про зникнення військовослужбовця безвісти.
При цьому інші члени сім'ї позбавлені можливості самостійно приймати участь в кримінальному провадженні, а слідчі, мотивуючи тим, що в справі вже є потерпілий, відмовляються спілкуватись з іншими родичами та не приймають від них будь-які заяви.

Таким чином, якщо родичі зниклої особи між собою не спілкуються, але бажають приймати участь в кримінальному провадженні, необхідно керуватись частиною 6 статті 55 КПК України, відповідно до якої:

"Потерпілим визнається одна особа з числа близьких родичів чи членів сім’ї, яка подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого, а за відповідним клопотанням - потерпілими може бути визнано кілька осіб"

Важливо!
Законодавство передбачає можливість участі декількох потерпілих одночасно, а не заміну одного потерпілого на іншого.

Обґрунтовуючи своє клопотання на адресу слідчого про визнання потерпілою особою, слід зазначити про наявність родинних зв'язків з обов'язковим додаванням підтверджуючого документу, а також про неможливість реалізувати своє право на отримання інформації про зниклого безвісти від члена сім'ї, який на даний час визнаний потерпілим.

Про залучення такої особи як потерпілого слідчий виносить постанову або надсилає письмове підтвердження, надає пам'ятку про процесуальні права та обов'язки потерпілого і допитує потерпілого за місцем знаходження органу поліції або за місцем проживання.

Важливо!
Незважаючи на можливість члена сім'ї стати потерпілою особою, застерігаємо від зловживання таким правом.
Так, визнання потерпілим має наслідком подальшу активну роботу зі слідчим. Якщо ви маєте намір подавати клопотання, збирати документи, призначати експертизи і використовувати інші права, тоді, безумовно, треба отримати статус потерпілого.
При небажанні у подальшому приймати участь в кримінальному провадженні, не варто витрачати на це власний час та час слідчого.

Для підготовки клопотань про визнання потерпілою особою, а також з інших питань, пов'язаних з адвокатською допомогою у кримінальних справах про пошук зниклих безвісти, ви можете звернутись
до органів безоплатної правничої допомоги за телефоном:
☎ 0 800 213 103
або в робочий час за телефонами "гарячої лінії" Адвокатського об'єднання "Ангелін та Партнери":
☎ 066 053 11 39
☎ 068 053 11 39

Закон про новий розподіл грошового забезпечення зниклих безвісти починає працювати з 1 лютого 2025 року

Верховною Радою 8 жовтня 2024 року було прийнято зміни до статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Нагадаємо його основні тези:

1. Можливість військовослужбовців видати особисте розпорядження про отримання грошового забезпечення та додаткової винагороди (надалі - ГЗ) на випадок свого зникнення.

2. Новий розподіл ГЗ у разі відсутності особистого розпорядження:

- 50% не розподіляється та зберігається за військовослужбовцем;

- з другої половини ГЗ вираховуються аліменти та інші зобов'язання військового за рішеннями судів.
Сума, що залишилась, розподіляється між дружиною, неповнолітніми дітьми, які не отримують аліменти та батьками;

- за відсутності дружини, батьків та неповнолітніх дітей, 80% зберігається за військовим.
З 20% вираховуються судові зобов'язання, а залишок ГЗ розподіляється між повнолітніми дітьми, рідними братами (сестрами), законним представником яких є військовослужбовець.

3. Коли військовослужбовець повертається з полону, він отримує ГЗ, яке не виплачувалось військовою частиною родичам.

Якщо встановлено смерть військового, суми, які не були йому виплачені, включаються до складу спадщини і розподіляються між спадкоємцями (встановлено п'ять черг спадкоємців).

4. Закон набирає чинності через два місяці з дня його опублікування та вводиться в дію з першого числа місяця, що настає за місяцем набрання ним чинності.

19 листопада 2024р. зміни до Закону були підписані Президентом та опубліковані сьогодні, 20 листопада.
Відповідно, Закон набирає чинності 20 січня 2025 року, а починає функціонувати в повному обсязі з наступного місяця, тобто з 1 лютого 2025 року.

Оскільки Кабінету Міністрів доручено до 20 січня наступного року деталізувати як саме буде працювати новий Закон, про зміни в постановах Кабміну будемо інформувати вас додатково.

Особисте розпорядження про виплату одноразової грошової допомоги на випадок загибелі військовослужбовця (ЗРАЗОК)
2/2

Якщо можливості звернутись до нотаріуса немає, необхідно звернутись до командира військової частини та скласти цей документ, дотримуючись примірного зразку, наданого Нотаріальною палатою України.

В такому випадку оригінал розпорядження зберігається в особовий справі військовослужбовця, але копії бажано передати тим, в інтересах кого воно складено і зберігати самому військовому.

Нижче наводимо зразок Особистого розпорядження в редакції, яка рекомендується Нотаріальною палатою України. Оскільки зразок є примірним, внесення до нього будь-яких доповнень є цілком можливим.

ОСОБИСТЕ РОЗПОРЯДЖЕННЯ
НА ВИПАДОК ЗАГИБЕЛІ (СМЕРТІ) ПРО ВИПЛАТУ ОДНОРАЗОВОЇ
ГРОШОВОЇ ДОПОМОГИ

Місто Біла Церква, Білоцерківський район, Київська область, Україна,
Першого квітня дві тисячі двадцять четвертого року.

«_»год. «_хв.

Я, ПІБ, 10 вересня 1982 року народження (реєстраційний номер облікової картки
платника податків 0000000000),
уродженець села _ району Київської області, зареєстрований та проживаю за адресою: Україна, Київська область, Білоцерківський район село __, вулиця , будинок № _

володіючи українською мовою, розуміючи значення своїх дій, добровільно, без будь-якого примусу, насильства, як фізичного, так і морального, роблю таке особисте розпорядження:

одноразову грошову допомогу у разі моєї загибелі (смерті) виплатити особам:

-ПІБ, 01 січня 2000 року народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків/місце проживання/контакті дані (за наявності), розмір частки 20% (двадцять відсотків) одноразової грошової допомоги;

-ПІБ, 01 липня 2009 року народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків/місце проживання/контакті дані (за наявності), розмір частки 80% (вісімдесят відсотків) одноразової грошової допомоги.

Мені відомо про те, що незалежно від змісту мого особистого розпорядження право на одноразову грошову допомогу мають малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки у розмірі 50 відсотків частки, яка належала б кожному з них у разі призначення і виплати одноразової грошової допомоги за відсутності особистого розпорядження, право у будь-який час скасувати особисте розпорядження або скласти нове.

Особисте розпорядження складено мною та надруковано на моє прохання нотаріусом за допомогою загальноприйнятих технічних засобів.

Особисте розпорядження складено мною і підписано в двох примірниках, один з яких залишається на зберіганні у справах приватного нотаріуса Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області, __, а другий видається ПІБ для передачі в його (її) особову справу за місцем служби (роботи).

Заборонено розголошувати зміст особистого розпорядження до встановлення факту загибелі (смерті) особи, яка його склала.
(Особисте розпорядження мною прочитано вголос та підписано власноручно)____

Підпис __

ПОСВІДЧУВАЛЬНИЙ НАПИС - ФОРМА 64 (Посвідчувальний напис про засвідчення справжності підпису фізичної особи на документах)

Особисте розпорядження про виплату одноразової грошової допомоги на випадок загибелі військовослужбовця (ЗРАЗОК)
1/2

29 березня 2024 року почали діяти зміни до Законів України про порядок виплати одноразової грошової допомоги (надалі- ОГД).

Змінами передбачено, що військовослужбовець має право самостійно визначати хто і в якому розмірі отримуватиме ОГД у разі його загибелі.

Особисте розпорядження складається на користь особи або декількох осіб за вибором того, хто його складає. Виключення становлять соціально незахищені утриманці, про яких зазначено в зразку розпорядження.

Отже, Законом не встановлено вимог до вибору отримувачів ОГД, але якщо судом буде встановлено факт посягання на життя військового або, що отримувач не утримував загиблу особу за її життя (зокрема, батьки, які не платили аліменти), у виплаті ОГД може бути відмовлено.
Право скласти особисте розпорядження на випадок своєї загибелі мають будь-які без виключення військовослужбовці, поліцейські, рятувальники ДСНС та навіть державні службовці і працівники критичної інфраструктури.

Сума ОГД не є спадщиною та між спадкоємцями не розподіляється. Якщо ж особистого розпорядження не складено, кошти розподіляються між членами сім'ї, визначеними Законом, у рівних частках.

Особисте розпорядження складається у довільній формі, але підпис на ньому в обов'язковому порядку має засвідчити:

-командир/керівник органу, в якому така особа служить чи працює;

- або нотаріус.

Враховуючи чутливість даного питання для членів сім'ї, рекомендуємо оформлювати особисте розпорядження у нотаріуса.

Розпорядження складається у двох примірниках, один з яких залишається в архіві нотаріуса та, за необхідності, може бути перевірений на справжність, а другий примірник передається військовій частині та зберігається в особовий справі. Копії бажано передати особам, на користь яких зроблене розпорядження та зберігати самому військовому.

Такий спосіб гарантує зберігання документу навіть, якщо особова справа буде знищена або втрачена військовою частиною (абсолютно не обов'язково за її вини).