Давно нагоряло і от тримайте довгий пост про те, що власне зі мною сталося. Тут буде і #телекомівське, і про інфраструктуру.
Я дуже невдало послизнувся. На щастя, без перелому, але дуже невдале місце для забою. Звичайно можна довго накидувати про взуття, що не пасує сезону, що я незграбний та не вмію групуватися. Але це перше важке падіння років за 5 мінімум, і воно найболючіше.
Падінню передував проліт по дорозі на червоний чергового харківського автооленя, з розбризкуванням калюж на свіжевпалий сніг на тротуарі.
А як так сталося ж? А дуже просто. В нашому місті дуже люблять реагенти. Які очікувано утворюють калюжі і які залишаються на дорогах і тротуарах, бо люк зливової каналізації доволі часто вище рівня дорожнього полотна загалом. (Продавлювання доріг, це ще одне питання, але Укртрансбезпека давно робить усе, щоб її позитивна діяльність була лише на папері.)
Ще одна причина - в нас не штрафують на виїзд, вибачайте, виліт на червоне світло. Основна проблема наших світлофорів - це не колір зеленого сигналу. Це те, що він миготить. Наш водій, що їде до перехрестя, який бачить 3 секунди на таймері, жовтіючий червоний чи мигаючий зелений - топить педаль в підлогу. В результаті оті всі калюжі летять на тротуар, який роблять з ухилом заради людей з інвалідністю. Ідея без сумніву правильна, але вона тим самим працює на збільшення таких осіб. Добре що в мене був рюкзак, і я забив таз, а не голову чи спину.
В шоковому стані, не відчуваючи болі - я проїхав майже усе місто, і лише на роботі мені довелось викликати швидку. І це вже другий великий досвід того дня. Подяка Тримобу, що він є.
А от переважній більшості зв'язківців у галузі рухомого зв'язку подяк не буде. Хоча основна частина лайки має летіти в бік ефективних реформаторів з мінциркви.
Здогадайтеся скільки операторів з "великої трійки" змогли обробити дзвінок на 103 в центрі Харкова? Нуль! І іронічно влетить на користь коректно налаштованого нацроумінгу в усіх трьох. Водафон для свого партнера по роумінгу (3Моб) зміг зробити вірні налаштування, а для себе рідного і в нацроумінгу і в домашній мережі - ні. Окремо треба роздати на горіхи лайфу - VoLTE в них працює, але комутує лише на звичайні номери і короткі операторські, по типу 5433.
А на солоденьке в нас Київстар, зі своїм рівнем 4G-клоунади, бо мережа в них (умовно) є, а от подзвонити - болт! Іронія в тому, що до центрального регіонального офісу, де власне працює персонал Київстару (не центр обслуговування абонентів) від місця виклику - два квартали. Тобто вони не бачать дір у мережі в себе під носом. Окремий привіт від корпоративних клієнтів - працівники Нової Пошти вже довго бажають Київстару "довгих літ".
Інша подяка персоналу центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. Тут у прямому сенсі - ввічливі диспетчери, і доволі хутко приїхали. Фельдшер поставив знеболювальне та повезли в "четвірку". За час руху в кареті - хоч і під дією заспокійливого, не дивлячись на всі намагання водія, пару разів відчув на собі усі нові болі. Спробуйте мені тепер розказати, шановні мамкині урбаністи, що підвищувати пішохідні переходи - здорова ідея. Тут від латок після робіт комунальників боляче було, а ви про підвищені переходи.
В Невідкладній - рентген, рекомендації та висновок травматолога. Додому. Лежати. Спокій. Лікарям - подяка і повага.
Спокій фізичний дав пару думок про те, що треба зробити для ключових змін в зимовий сезон.
1. Баста піщано-сольовій суміші. Лише повторно використовувана гравійна суміш. Плювати на тих, хто вигрібає гравієм у скло на швидкості - в місті обмеження не 70, а 50. Бажаєте швидше - отримуйте штрафи та кармовий податок у вигляді заміни скла та ремонту радіатора.
2. Нам треба прибирати мигаючий зелений та жовтий після нього. Льотчики мають платити податок на реакцію у вигляді битих бамперів та автівок взагалі. Чомусь про ідею від авто-інструкторів "Не жени, коли боїшся" всі забувають після отримання пластику в ТСЦ.
Я дуже невдало послизнувся. На щастя, без перелому, але дуже невдале місце для забою. Звичайно можна довго накидувати про взуття, що не пасує сезону, що я незграбний та не вмію групуватися. Але це перше важке падіння років за 5 мінімум, і воно найболючіше.
Падінню передував проліт по дорозі на червоний чергового харківського автооленя, з розбризкуванням калюж на свіжевпалий сніг на тротуарі.
А як так сталося ж? А дуже просто. В нашому місті дуже люблять реагенти. Які очікувано утворюють калюжі і які залишаються на дорогах і тротуарах, бо люк зливової каналізації доволі часто вище рівня дорожнього полотна загалом. (Продавлювання доріг, це ще одне питання, але Укртрансбезпека давно робить усе, щоб її позитивна діяльність була лише на папері.)
Ще одна причина - в нас не штрафують на виїзд, вибачайте, виліт на червоне світло. Основна проблема наших світлофорів - це не колір зеленого сигналу. Це те, що він миготить. Наш водій, що їде до перехрестя, який бачить 3 секунди на таймері, жовтіючий червоний чи мигаючий зелений - топить педаль в підлогу. В результаті оті всі калюжі летять на тротуар, який роблять з ухилом заради людей з інвалідністю. Ідея без сумніву правильна, але вона тим самим працює на збільшення таких осіб. Добре що в мене був рюкзак, і я забив таз, а не голову чи спину.
В шоковому стані, не відчуваючи болі - я проїхав майже усе місто, і лише на роботі мені довелось викликати швидку. І це вже другий великий досвід того дня. Подяка Тримобу, що він є.
А от переважній більшості зв'язківців у галузі рухомого зв'язку подяк не буде. Хоча основна частина лайки має летіти в бік ефективних реформаторів з мінциркви.
Здогадайтеся скільки операторів з "великої трійки" змогли обробити дзвінок на 103 в центрі Харкова? Нуль! І іронічно влетить на користь коректно налаштованого нацроумінгу в усіх трьох. Водафон для свого партнера по роумінгу (3Моб) зміг зробити вірні налаштування, а для себе рідного і в нацроумінгу і в домашній мережі - ні. Окремо треба роздати на горіхи лайфу - VoLTE в них працює, але комутує лише на звичайні номери і короткі операторські, по типу 5433.
А на солоденьке в нас Київстар, зі своїм рівнем 4G-клоунади, бо мережа в них (умовно) є, а от подзвонити - болт! Іронія в тому, що до центрального регіонального офісу, де власне працює персонал Київстару (не центр обслуговування абонентів) від місця виклику - два квартали. Тобто вони не бачать дір у мережі в себе під носом. Окремий привіт від корпоративних клієнтів - працівники Нової Пошти вже довго бажають Київстару "довгих літ".
Інша подяка персоналу центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. Тут у прямому сенсі - ввічливі диспетчери, і доволі хутко приїхали. Фельдшер поставив знеболювальне та повезли в "четвірку". За час руху в кареті - хоч і під дією заспокійливого, не дивлячись на всі намагання водія, пару разів відчув на собі усі нові болі. Спробуйте мені тепер розказати, шановні мамкині урбаністи, що підвищувати пішохідні переходи - здорова ідея. Тут від латок після робіт комунальників боляче було, а ви про підвищені переходи.
В Невідкладній - рентген, рекомендації та висновок травматолога. Додому. Лежати. Спокій. Лікарям - подяка і повага.
Спокій фізичний дав пару думок про те, що треба зробити для ключових змін в зимовий сезон.
1. Баста піщано-сольовій суміші. Лише повторно використовувана гравійна суміш. Плювати на тих, хто вигрібає гравієм у скло на швидкості - в місті обмеження не 70, а 50. Бажаєте швидше - отримуйте штрафи та кармовий податок у вигляді заміни скла та ремонту радіатора.
2. Нам треба прибирати мигаючий зелений та жовтий після нього. Льотчики мають платити податок на реакцію у вигляді битих бамперів та автівок взагалі. Чомусь про ідею від авто-інструкторів "Не жени, коли боїшся" всі забувають після отримання пластику в ТСЦ.