І от вам на ніч одна коротка паста про річ, яку я ніколи не розумів.
Чому якщо існує якась тема, а точніше історична подія в минулому, в якій одна країна/нація повела себе відверто погано щодо іншої, більшість розігрує карту «не все так однозначно» і обирає шлях сратись через це ще десятки, а то і сотні років?
Що за дитячий інфантилізм у невмінні вибачитись за факапи своїх «попередників» (якщо таким словом звісно можна назвати мільйонні людські жертви). У свій час навіть пропитий імперець єльцин вибачався за інтервенцію в Чехословаччину, а пиня - за Катинь.
Визнавати свої помилки - нормально, але більшість націй чомусь обирають шлях вписуватись в бійку за свого друга-орангутанга, який просто вирішив зробити комусь вертуху на вулиці.
Чому якщо існує якась тема, а точніше історична подія в минулому, в якій одна країна/нація повела себе відверто погано щодо іншої, більшість розігрує карту «не все так однозначно» і обирає шлях сратись через це ще десятки, а то і сотні років?
Що за дитячий інфантилізм у невмінні вибачитись за факапи своїх «попередників» (якщо таким словом звісно можна назвати мільйонні людські жертви). У свій час навіть пропитий імперець єльцин вибачався за інтервенцію в Чехословаччину, а пиня - за Катинь.
Визнавати свої помилки - нормально, але більшість націй чомусь обирають шлях вписуватись в бійку за свого друга-орангутанга, який просто вирішив зробити комусь вертуху на вулиці.