Незалежність – це, серед іншого, право називати речі своїми словами.

Не пояснювати свою війну словами того, хто на тебе напав. Не «ес-ве-о» і не «конфлікт в Україні», а повномасштабна війна росії проти України.

Не доводити світові, що твоя історія достатньо важлива, щоб її почули. А самим розповідати її світові. Ukrainian History Global Initiative – один із прикладів того, як Україна повертає собі авторство над власною історією.

Не дивитися на себе очима того, кому ти весь час мусиш щось пояснювати. Kyiv, а не Kiev. Українська назва замість тієї, яку світ десятиліттями знав через російську мову. Здається, просто кілька літер на табло аеропортів, у медіа й на картах. Насправді право самим визначати, як нас називати.

Мені здається, одна з найбільших змін, які відбулися з нами за 35 років, – ми поступово, дуже великою кровʼю, буквально і фігурально, перестаємо бути об’єктом чужої розповіді про Україну і вчимося бути її автором.

Це теж про незалежність.

Зі святом, покоління 91 🇺🇦