книжкова дегустаторка🍷📚

уже три дні читаю мучаю «Тінь за тобою» Лілії Черен, хоча тут всього 270 сторінок

не можу сказати, що історія погана, просто вона важка для сприйняття.

та, Київ ХХ століття з анотації уже сам по собі дає зрозуміти, що будуть історизми та архаїзми, але цей пункт вирішився за допомоги гугла в перші пʼятнадцять сторінок. і читати все рівно непросто. складається враження, що я наче продираюся крізь джунглі, але ліан та хащів лише більшає

звісно можна списати на мої очікування, які виявилися куди іншими, ніж я мала опісля знайомства з анотацією (і вайбами «Лазаруса»), але я вже на 105 сторінці, а розвитку сюжету ніц: окей, обіцяна (несильно розкрита) нечисть є, а де маніяк?

головний герой буде розслідувати вбивство жінок і ловити винного в прискореному режимі? ну мало собі це уявляю, бо в будь-якій історії, особливо детективній, важливі деталі. а поки що за трішки менше, ніж половина книги, авторка розповіла про несильно впливаючих на сюжет двох жінок, дивне спілкування головного героя із мертвою подругою з минулого і яка обстановка була в Україні на початку 20х ХХ століття. сказати, що це зайве - не можу, але хотілось би більше сюжету і самого розслідування

#проміжні_емоції

це я, яка вже сорок хвилин як мала спати, але менша сестра вділила 309.40 грн на книжечку з 908 для вісімнадцятирічних (люблю її):

ніколи не думала, що маю багато бажанок і буде так важко обрати🥲😭

до речі, я щось пропустила цей нонфік від Лабораторії (який відразу полетів в бажанки) - «Життя в середньовічному замку» Джозеф і Френсіс Ґіс

✨ це дослідження середньовічного життя в замку Чепстоу звичайної челяді та вельмож: від їхньої їжі та етикету до правил поведінки, до сексуальних/любовних зносин та побуту; а ще тут є про лицарів, честь та зовнішні загрози

написано, що стала основним дослідницьким ресурсом Джорджа Р.Р. Мартіна при створенні циклу «Пісні льоду і полум'я», але мене відразу флешбекнуло в дитинство, як я дивилася серіал «Мерлін» і вже тоді цікавилася цим побутом🥹

хтось читав? радите? в коментарях на сайті є відгук про технічно низьку якість ілюстрацій і що вона зіпсувала враження, то так чи ні?👀

💐«Втрачені квіти Еліс Гарт» Голлі Рінґланд

видавництво: Лабораторія, 4,5/5🧡

Ніжно, мальовничо, всеохопно.

Це настільки неймовірно насичена історія, що хотілося всотувати кожне слово. Я в щирому захваті вже чотири дні і не можу пригадати щось подібне по відчуттям останнім часом.

За зав’язкою маємо дівчинку Еліс, яка через певний випадок в дитинстві втрачає батьків і потрапляє на виховання до бабусі. Бабуся Джун є власницею квіткової ферми, на якій знаходять себе і своє місце жінки, переживші щось погане в минулому. Еліс росте, вивчає мову квітів, і поступово дізнається всі таємниці цього світлого місця та його жительок. І це, на жаль, сильно впливає на її майбутній шлях.

В цій історії чудово все. Від добре прописаних персонажів, яких ми пізнаємо поступово, та навколишнього світу, що до певного моменту являє собою лише невеличку квіткову ферму в глибині Австралії; до сюжетних поворотів, чудово вплетеної тематики мови квітів та піднятих авторкою соціальних тем аб’юзу, сімейних таємниць, дружби та хворого кохання.

Повторюся про описи – вони прекрасні, ними тільки і смакувати. Бо стиль написання затягує і важко в моменті відірватися, він працює в тандемі з історією, а не є окремим інструментом, яким автори намагаються додати різкості (сподіваюсь, ви похопили про що я). Це, до речі, одна із тих речей, яку я давно не зустрічала в інших книжках.

Окремо хочу виділити оформлення. Мене дуже зачаровували мальовничі арти квітів на початку розділів та між частинами. Дуже деталізована та прекрасна робота. Не знаю, чи це ініціатива лаборантів чи це так було в оригіналі (не досліджувала це питання), але це надає неабиякого шарму історії.

Відразу на полицю улюблених.

Раджу!

#дегустація

💐 ну що, тепер офіційно: ЖОРЖ точно видасть "Атлас хмар" Девіда Мітчелла у 2025 році

культова історія, яка побачила світ 2004 року. вона складається з шести пов'язаних між собою історій, кожну з яких читає або дивиться головний герой наступної. перші п'ять історій перериваються у ключовий момент, а шоста розставляє всі крапки над "і" (в принципі, типовий стиль автора)

заздрю всім фанатам, які нарешті дочекаються!

ps. а я досі чекаю The History of Magic: From Alchemy to Witchcraft, from the Ice Age to the Present, анонсовану ще в 2022 році (Кріс Ґосден «Історія магії: від алхімії до хіромантії, від прадавнини до сьогодення»)😭

✨ а ще приїхала двійка книг від Віхоли!

✨ «Тінь за тобою» Лілії Черен - це новинка-детектив, яку запропонували мені на огляд. взагалі, я зараз рідко берусь за цей жанр, але мене підкупила анотація і схожі вайби з «Лазарусом» Світлани Тараторіної. ви тільки послухайте:

1925 рік, Київ. Здавалося б, неп і початок нового етапу. Але живі й мертві цього міста не можуть відпустити пережите. У чудернацькому клубку сплелися долі людей, демонів, привидів і тих, хто існує на межі. Новачок карного розшуку агент Корній Левицький отримує перше завдання, яке підштовхує його розібратися зі своїм минулим, а також у несподіваний і містичний спосіб виводить на слід маніяка, який полює на дівчат.

потойбічний світ + наша мітологія + Київ ХХ століття + маніяк - ну ідеально ж!

тож, буду читати і ділитися враженнями, щиро сподіваюся, що це буде 😎

✨ «Загублений принц» Наталії Кош - історію, чому янг едалт знову на моїх полицях, ви вже знаєте із попередніх постів, але якщо коротко: мій книжковий клуб обрав цю книжечку на спільночит, бо думав, що там є геї, поки що геїв не найшли, тому я біжу їм на допомогу в пошуках!)))

ладно, а якщо серйозно, то історія про пʼятнадцятирічного принца у вигнанні, якому прийдеться зробити вибір і повернутися до боротьби за престол, аби врятувати свою країну, най би як це небезпечно не було

взагалі не маю ніяких очікувань щодо історії, просто хочу з нею відпочити і класно провести спільні обговорення☺️

приїхав довгоочікуваний мною трукрайм про письменників🙀 це та книжечка, яку я передзамовила собі в честь здачі іспиту з водіння і отримання прав

🔪«Вбивчі письменники» Саші Павлової - це трукрайм, історії реальних письменників, які вчинили вбивство. ця книжка першою вийшла у видавництві Уроборос і серії #трукрайм

з Сашою ми знайомі, хоч ще і не розвіртуалилися в реальному житті, а ви її ви можете знати за блогом «Запекла книгожерка», де колись із однойменної рубрики і виросла ця книжечка

хочу сказати, що оформлення чудове, продумане до дрібниць! а ця перо-ніж-закладка дуже хвайна🧣 кладу на полицю найближчого читання і вже чекаю можливість занирнути у світ письменників-вбивць

порція мемів по ситуації від мематорки чату Юлі @yuliastroich :))

поки я дивлюся «Касла», мої спільночитки-нарнійки шукають геїв в «Загубленому принці» Наталії Кош:

їхні пошуки підбивають мене також швидше засісти за історію, але примірник приїде тілько завтра😭

відчуваю, що обговорення книжки буде дуже веселим))

так, там знижка -25% у ВСЛ на всі новинки, видані в останнє півріччя, тому гайда закуповуватися!

від себе рекомендую:

➡️ «Велике коло» Меґґі Шіпстед - неймовірна історія про пілотесу та акторку з різних епох, яких повʼязує куди більше, ніж здається (в топі мого прочитаного 2024) відгук тиць

➡️ «Кубик» Саша Козлов - нічого зайвого вам знати не потрібно, просто купуйте! (але якщо хочете знати, то відгук тиць)

ps. помітили, що можливий глюк, якщо додаєш із сторінки акції, просто з каталогу - все добре)

📖 «Кубик» Саша Козлов

видавництво: ВСЛ, 4,5/5✨

Заплутано, незрозуміло та вибухово.

Якби не розуміння, що треба відгук, то ходила б околяса ще дуже-дуже довго і не знаю, чи щось б в кінцевому результаті написала б. І не в тому значенні, що історія погана, що і сказати нічого. Тут просто «сказати нічого», бо не щиро не знаю, як розповісти, щоб нічого не заспойлерити. І взагалі я згодна з тим, чим менше знаєш - тим краще.

Але спробую поділитися емоціями (певні речі будуть під спойлерами, бо раптом ви не хочете те знати; але пам'ятайте: відкривши один спойлер - відкриються і інші в пості).

Першу половину книги я нічого не розуміла, не могла зловити сенс, а коли думала, що ось-ось воно – нитка сюжету просто вислизала з рук. Лінії та персонажі змінювалися, стрибали в просторі та часі, плутали сліди та вчинки; щось виправляли, руйнували і багато-багато філософствували: інколи в тему, інколи не в тин, не в ворота, що лише під кінець я зрозуміла для чого були ті думки. І незважаючи на це, мені було цікаво, я з кожною сторінкою хотіла більше-більше інформації. Зазвичай мене таке дратує і я просто відкидаю історію. Але в цьому випадку автор створив парадокс (для мене).

Ще один такий собі прикол (ладно, по літературному - прийом), до кінця книги я не мала шансу зрозуміти, що це за жанр. Бо в моменті здавалося, що це художка, потім різко йшло в психологію та мітологію (заскакувало в релігію), моменти антиутопії та горору. Історія справді просто крутиться в різні сторони, як той кубик, і ти не можеш її передбачити (що є великим плюсом).

Поясню, чому не 5/5. Якби я писала на емоціях в перші два дні після читання, то книга б отримала ♾️/5. Але зараз, коли все трішки устаканилося і в моєму погляді додалося тверезості, мене напрягає кінець. І не в тому сенсі, що він поганий. Просто зараз мені здається, що автор, створивши таку історію, в кінці-кінців вирішив розв’язати її найлегшим способом. І він не поганий, він грає і він виклає неймовірні емоції від неочікуваності; якщо взагалі ніц не розумієш – буде справжній вибух (в моєму випадку так і сталося). Але зараз, коли буря емоцій осідає, посмак починає віддавати гірчинкою. Справді я б хотіла чогось більшого (цікавість в тому, що сама не знаю чого), бо створивши такий саспенс, задавши велику планку, автор вибирає найлегший і найочевидніший варіант, най і попервах неочікуваний для мене, як читача.

Та в цілому, історія неймовірна. Вона точно потрібна вам, якщо ви фанат Павлюка, наукової-фантастики та головоломок. Щиро раджу взятися за неї, якщо ви хочете чогось новенького та вибухового.

#дегустація

ps. на неї зараз знижка, можна взяти за 337,50 замість 450 гривень👀

вибираю собі наступну аудіо книжку в Абук серед тих, які начитувала пані Сотник, і невеличкий червʼячок в моїй підсвідомості підбиває на авантюру у вигляді «Амадоки» Софії Андрухович👀

що скажете: прислухатися чи все ж пощадити себе на цей, другий, раз?

до речі, вчора шукала за запитом фільм на вечір і дізналася за екранізацію

це міні-серіал виробництва Amazon Studios, і головні ролі там виконують Сігурні Вівер та Алісія Дебнам-Кері. обожнюю цих актрис, особливо Алісія (її згадка повернула мене в часи, коли я на першому карантині дивилася серіал «Сотня»)

дивилися? радите? бо я вже запланувала собі перегляд🧣

непостійна рубрика #подорожуючікниги

сьогодні в Києві і в дорозі до нього читають - «Втрачені квіти Еліс Гарт» Голлі Рінґланд

ладно, я читаю🙄

хочу сказати, що це не текст, а пісня: воно так класно та плавно веде мене по сюжету, а ці описи🥰 бляха, які вони смачні, їх просто-таки хочеться читати і читати, не пропускати жодного слова

а те, як сюжет переплітається із квітами і взагалі оформлення розділів та ілюстрації - це щось неймовірне. поки прочитала 150 сторінок, а як там далі - будемо бачити

😁шо по капсулі часу, КеСеДе?