RecoWARy - Фахівцям

Подвійне сліпе рандомізоване дослідження ГБО для стійких симптомів після ЧМТ

▪️Попередні клінічні дослідження ГБО демонструють обнадійливі результати щодо покращення стану пацієнтів протягом місяців і навіть років після ЧМТ.

📄 У подвійному сліпому рандомізованому плацебо-контрольованому дослідженні A double-blind randomized trial of hyperbaric oxygen for persistent symptoms after brain injury визначали ефективність та варіабельність впливу 40 сеансів ГБО на хронічні симптоми після ЧМТ.

▪️47 учасників з хронічними симптомами після ЧМТ протягом 12 тижнів отримували 40 сеансів ГБО при 1,5 атм (n = 26) або фіктивного (sham) лікування (n = 21). Через 3 місяці всім 47 учасникам було запропоновано 40 додаткових сеансів ГБО.

▪️Учасники заповнювали опитувальник Neurobehavioral Symptom Inventory (NSI) перед та після кожної серії сеансів, а також через 12 місяців від початку дослідження. Основний результат оцінювався після перших 40 сеансів.

▪️Після 40 сеансів бал NSI у групі ГБО знизився від (35,9 ± 15,8) на (10,6 ± 10,6), у групі фіктивного лікування від (30,7 ± 16,9) на (3,6 ± 5,9).

▪️Обидві групи повідомили про зменшення симптомів депресії, головного болю та ПТСР, покращення фізичної якості життя та зниження ступеня впливу симптомів на повсякденну активність. Водночас учасники групи ГБО відзначали більш виражене зменшення симптомів.

▪️У групі ГБО були покращення за показниками нюху, тривожності, розладів сну та вестибулярних порушень.

▪️Через 12 місяців у початковій групі ГБО було зареєстровано подальше покращення NSI. Висновки по групі фіктивного лікування не зроблено через значний відсів учасників.

▪️Автори вважають, що зменшення симптомів та покращення функціонального стану можуть бути зумовлені як впливом ГБО, так і ефектами участі у дослідженні (наприклад, очікуванням покращення, часом відпочинку в барокамері, соціальною взаємодією).

▪️Інші дослідження також підтверджують позитивний вплив періодів спокою, тиші, соціалізації та структурованої активності на відновлення після ураження головного мозку.

▪️Проте оскільки ступінь покращення за основним результатом був значно вищим у групі ГБО, ГБО забезпечує терапевтичний ефект, який перевищує ефекти участі, спільні для обох груп дослідження.

▪️Позитивний ефект у групі фіктивного лікування через З місяці для більшості показників не зберігався. Це свідчить про те, що покращення, пов’язані виключно з участю у дослідженні, з часом згасають.

▪️Обидві групи показали покращення за результатами тестів оцінки когнітивних функції, проте в групі ГБО покращення були за більшою кількістю окремих тестів, що свідчить про позитивний вплив ГБО на функціонування мозку.

▪️Після додаткових 40 сеансів ГБО учасники, які мали 80 сеансів, покращили загальний бал NSI як у порівнянні з групою фіктивного лікування, так із власними показниками після перших 40 сеансів.

▪️Після пізніх 40 сеансів група фіктивного лікування показала суб’єктивно оцінене покращення, і цей ефект зберігався наступні 3 місяці.

▪️20% учасників мали патології на початкових ЕЕГ. Як правило, у пацієнтів із хронічним стабільним ушкодженням мозку серійні ЕЕГ, виконані протягом 12 місяців після травми, не змінюються, проте у даному дослідженні 6 із 8 учасників з початковими відхиленнями на ЕЕГ показали покращення або нормалізацію показників після ГБО. Незважаючи на невеликий розмір вибірки, цей результат незалежно підтверджує позитивний вплив ГБО на стан мозку.

📌 На відміну від більшості попередніх плацебо-контрольованих досліджень ГБО, зосереджених на військових, які мають певні особливості (вік, стать, кількість перенесених ЧМТ, наявність баротравм, високу поширеність ПТСР), дане дослідження з невійськовими пацієнтами може бути більш релевантними для загальної популяції дорослих з ЧМТ.

🧠🩶 З повагою, RecoWARy — Фахівцям/-чиням

Персоналізована rTMS на основі даних спектрального аналізу ЕЕГ

▪️Як відомо, на сьогодні немає затверджених FDA методів лікування хронічних наслідків лЧМТ.

📄 У дослідженні Preliminary Observations of Personalized Repetitive Magnetic Stimulation (PrTMS) Guided by EEG Spectra for Concussion для пацієнтів з лЧМТ розроблено персоналізований протокол rTMS (PrTMS) на основі спектрів ЕЕГ.

▪️Описані результати лікування 185 пацієнтів з хронічними симптомами лЧМТ, які шукали ефективний варіант терапії.

▪️Сеанси rTMS проводили 1 раз на день, 5 днів на тиждень протягом 6–8 тижнів (30–40 сеансів).

▪️Багато пацієнтів після покращення припиняли лікування на 6-му тижні, тому всі дані аналізували за 6 тижнів.

▪️Для кожного пацієнта як незалежний та об’єктивний нейрофізіологічний показник відповіді на лікування реєструвалася ЕЕГ – перед початком лікування, а також у перший день кожного тижня лікування.

▪️За результатами спектрального аналізу потужності всіх 19 відведень ЕЕГ та 1 відведення ЕКГ оригінальний алгоритм частотного аналізу визначав початкову частоту стимуляції.

▪️За цим алгоритмом відповідно до щотижневих спектральних даних ЕЕГ також коригували регіональні частоти стимуляції, амплітуди, тривалості послідовностей (train), інтервали між ними та кількість сеансів. При корекції враховували також індивідуальні психологічні анкети.

▪️Обмеженнями дослідження автори вважають відсутність контрольної групи і даних про час після травми та рівень депресії.

▪️Різні оцінки свідчили про покращення симптомів після лікування:
▫️групова медіана показника за опитувальником струсу мозку Rivermead concussion questionnaire (RPQ) з початкових 26 балів (поріг 16 балів) знизилася через 6 місяців до 12 балів;
▫️при подальших спостереженнях за частиною пацієнтів встановлено, що середній бал зберігався через 11 тижнів (n = 61) та підвищився до 16 на 24-му тижні (n = 8);
▫️середній показник якості сну за опитувальником Sleep Condition Indicator (SCI) зріс з 12,4 до 18,7 балів (умовна границя безсоння 16 балів).

▪️Для 56 пацієнтів, середня тривалість лікування яких становила 9 (від 6 до 19) днів, за опитувальником Concussion Symptom Inventory (CSI) виявлено значне зниження симптомів – з 33,5 до 10,5 балів (покращення на 70%), що свідчить про швидку відповідь на терапію.

▪️Лише 2 із 56 пацієнтів не відреагували на лікування.

📌 Через 6 тижнів лікування РrTMS також спостерігалося:
▫️підвищення пікової амплітуди альфа-ритму у фронтальній корі;
▫️зниження частоти та збільшення амплітуди альфа-ритму у центральних, тім’яних і потиличних ділянках кори.

▪️Нормалізація частоти та пікової амплітуди альфа-діапазону ЕЕГ може свідчити про зміни у активності нейромедіаторів, покращення когнітивного статусу та сприйняття, тому PrTMS може бути перспективним методом лікування для пацієнтів з хронічними симптомами після лЧМТ.

📌 Це також відкриває перспективи дослідження механізмів лЧМТ та можливих фармакологічних стратегій, зокрема у поєднанні фармакотерапії та PrTMS.

▪️Попри попередній та оглядовий характер дослідження отримані результати також підтримують проведення подальших проспективних контрольованих досліджень PrTMS для лікування лЧМТ разом із дослідженням спектральної ЕЕГ як біомаркера лЧМТ та вивчення стійкості супутніх захворювань, таких як депресія, з кінцевою метою підтвердження ефективності та визначення оптимальних параметрів лікування PrTMS.

🧠🩶 З повагою, RecoWARy — Фахівцям/-чиням

Симптоматика в момент травми як предиктор аномалій на КТ у пацієнтів з лЧМТ.
Частина 2

📄 Ретроспективне когортне дослідження Peri-injury symptomatology as predictors of brain computed tomography (CT) scan abnormalities in mild traumatic brain injury (mTBI) визначало предиктори аномалій КТ головного мозку у дорослих пацієнтів з лЧМТ.

📌 Найбільш поширеним клінічним інструментом для ухвалення рішення про необхідність проведення КТ після лЧМТ є Канадське правило КТ голови, в якому зазначені два види критеріїв:
▫️критерії високого ризику: вік понад 65 років, підозра на перелом кісток черепа, ознаки перелому основи черепа або два і більше епізоди блювання;
▫️критерії середнього ризику: посттравматична амнезія тривалістю ≥30 хвилин, небезпечний механізм травми (наїзд транспортного засобу на пішохода, викидання пасажира з транспортного засобу, падіння з висоти понад 3 фути (91 см) або понад 5 сходинок).

▪️Правило визначає, що за відсутності всіх вказаних критеріїв чутливість методу для виявлення будь-якого внутрішньочерепного травматичного ураження становить 83–100%.

▪️Після виключення всіх пацієнтів, які відповідали хоча б одному з вказаних критеріїв, у дослідженні, що розглядається, залишилося 1309 осіб (47%), у яких не очікували наявності травматичних знахідок, а отже, КТ вважалася необов’язковою.

▪️Однак серед цієї групи у 25% було виявлено внутрішньочерепний крововилив, а у 7% – переломи.

▪️Однією з ключових переваг цього дослідження є велика вибірка, що забезпечує надійну доказову базу для ідентифікованих предикторів.

▪️Використана багатофакторна регресійна модель показала високу прогностичну здатність та суттєвий внесок включених предикторів у пояснення варіабельності патологічних знахідок завдяки включенню широкого спектра клінічних змінних.

▪️Обмеженням дослідження автори вважають те, що КТ надає переважно структурну інформацію і може не виявляти функціональних порушень, які часто є критичними при оцінці лЧМТ. Функціональні зміни мозкової діяльності, що можуть мати значний вплив на когнітивну функцію, не є безпосередньо видимими при КТ.

▪️Крім того, час проведення КТ може впливати на виявлення патологічних змін.

▪️Ранні КТ можуть не зафіксувати ушкодження, що розвиваються з часом, що підкреслює необхідність додаткових досліджень та регулярного моніторингу пацієнтів з лЧМТ.

❗️Виявлення внутрішньочерепного крововиливу на КТ у пацієнтів з лЧМТ має важливе клінічне значення, навіть якщо нейрохірургічне втручання не проводиться, оскільки такі пацієнти мають значно вищий ризик неповного відновлення після ЧМТ, навіть через рік після травми. Це важливо для формування прогнозу та розробки реабілітаційних стратегій.

▪️Інтеграція клінічних предикторів із нейровізуалізацією та врахування ширшого контексту ведення пацієнтів з ЧМТ дозволяють лікарям застосовувати більш комплексний підхід до діагностики та лікування.

📌 Отримані результати доповнюють існуючу доказову базу для клінічних рекомендацій та протоколів ухвалення рішень.

▪️Включення виявлених предикторів у клінічні правила прийняття рішень може підвищити точність стратифікації пацієнтів з лЧМТ, забезпечуючи своєчасне та адекватне проведення нейровізуалізації та лікування для пацієнтів з високим ризиком.

▪️Такий підхід сприяє оптимізації розподілу ресурсів у відділеннях невідкладної допомоги, зменшуючи кількість необґрунтованих КТ у пацієнтів з низьким ризиком, водночас забезпечуючи пріоритетність обстеження для пацієнтів з вищою ймовірністю патологічних змін.

▪️На думку авторів, подальші дослідження мають бути зосереджені на розробці та валідації клінічних правил прийняття рішень, що інтегрують ці предиктори з використанням сучасних методів візуалізації та функціональних оцінок для покращення діагностики лЧМТ.

🧠🩶 З повагою, RecoWARy — Фахівцям/-чиням

Симптоматика в момент травми як предиктор аномалій на КТ у пацієнтів з лЧМТ.
Частина 1

📄 Ретроспективне когортне дослідження Peri-injury symptomatology as predictors of brain computed tomography (CT) scan abnormalities in mild traumatic brain injury (mTBI) визначало предиктори аномалій КТ головного мозку у дорослих пацієнтів з лЧМТ.

📌 У дослідження включено 2786 пацієнтів з лЧМТ, яка сталася протягом 24 годин до їх звернення до відділення невідкладної допомоги, незалежно від механізму травми.

▪️Учасники мали бали 13-15 за шкалою коми Глазго (ШКГ), яка є стандартизованим інструментом оцінки рівня свідомості у пацієнтів з ЧМТ і застосовується в клінічній практиці для прийняття рішень щодо подальшого ведення пацієнта.

▪️У 2548 (91%) пацієнтів була проведена КТ головного мозку (рішення ухвалював лікар відділення на власний розсуд).

▪️Серед пацієнтів, яким не призначили КТ (9%), переважно були молодші за віком, чоловіки, з меншою періінсультною симптоматикою, балом 15 за ШКГ, меншою часткою падінь або дорожньо-транспортних пригод.

📌 У 698 (27% серед обстежених) пацієнтів були виявлені патологічні зміни.

▪️Найчастішими були крововиливи (638, 91% патологічних сканів, або 25% усіх обстежених) та переломи (190, 27% патологічних сканів, або 7,4% усіх обстежених).

▪️Екстраполюючи ці результати на 238 (9%) пацієнтів без КТ, потенційно могли бути пропущені 60 випадків крововиливу та 18 переломів. Проте реально ці цифри все ж менше, оскільки, як зазначено, підгрупа без КТ суттєво відрізнялася за своїми характеристиками.

▪️Багатофакторний регресійний аналіз виявив кілька значущих предикторів наявності патології на КТ головного мозку у пацієнтів з лЧМТ:
▫️старший вік,
▫️чоловіча стать,
▫️втрата свідомості,
▫️зміна стану свідомості,
▫️посттравматична амнезія,
▫️асоційована нудота та блювання,
▫️бал ШКГ.

❗️Отримані результати підкреслюють важливість урахування цих клінічних факторів для визначення необхідності проведення КТ під час первинної оцінки пацієнтів з лЧМТ та у процесі ухвалення рішень щодо подальшої діагностики.

▪️Отримані результати узгоджуються з попередніми дослідженнями, які відзначали значущість нейровізуалізації для всіх пацієнтів із ЧМТ, зокрема й тих, хто має оцінку 15 за ШКГ.

▪️У дослідженні, що охоплювало понад 2000 пацієнтів, було встановлено, що навіть найлегші випадки ЧМТ можуть супроводжуватися значними патологічними змінами на КТ.

▪️Зокрема, такі фактори, як втрата та зміна стану свідомості та посттравматична амнезія, мали достовірний зв’язок з несприятливими наслідками, включаючи необхідність госпіталізації та летальність.

▪️Аналогічне дослідження, яке включало 453 пацієнтів з балом 15 за ШКГ, показало, що наявність блювання або будь-яка комбінація симптомів, що включає втрату свідомості, кровотечу, судоми чи блювання, були достовірно пов’язані з виявленням патологічних змін на КТ.

▪️Разом з цим, результати дослідження вказують на можливі обмеження чинних клінічних критеріїв прийняття рішень та підкреслюють труднощі у розробці стандартизованих протоколів оцінки лЧМТ в умовах невідкладної допомоги, особливо з огляду на гетерогенність клінічних проявів лЧМТ та відсутність консенсусу щодо тактики ведення, зокрема у легких випадках.

📌 Це підкреслює необхідність інтеграції виявлених клінічних предикторів у процес ухвалення рішень, що сприятиме стандартизації та покращенню оцінки стану пацієнтів, ранній ідентифікації пацієнтів із високим ризиком патологічних змін на КТ, а отже, забезпеченню кращих клінічних результатів.

🧠🩶 З повагою, RecoWARy — Фахівцям/-чиням

Харчування з додаванням Омега-3 для пом'якшення наслідків повторюваних лЧМТ

📄 Огляд Nutritional Optimization for Brain Health in Contact Sports: A Systematic Review and Meta-Analysis on Long-Chain ω-3 Fatty Acids and Neurofilament Light вивчає потенціал додаткового прийому довголанцюгових ω-3 поліненасичених жирних кислот для зменшення мозкових ушкоджень, спричинених підпороговими лЧМТ у контактних видах спорту.

▪️Незважаючи на значний прогрес захисного обладнання, політик безпеки та правил гри, частота повторюваних підпорогових лЧМТ (плЧМТ) у контактних видах спорту зростає, що може мати для гравців довгострокові наслідки.

▪️Підпорогові лЧМТ є зазвичай безсимптомними, спортсмени не отримують жодного лікування або обмежень у грі, що, ймовірно, підсилює неврологічні пошкодження при повторному впливі. На сьогодні не встановлено, чи існує граничний рівень толерантності до плЧМТ.

▪️Для оцінки тяжкості мікроструктурного ушкодження та відстеження відновлення використовують Nf-L – один із найчутливіших і найспецифічніших маркерів нейроаксонального ушкодження після плЧМТ у спорті, що можна виявити у сироватці та плазмі крові.

▪️Незалежно від виду спорту існує пряма кореляція між частотою та інтенсивністю ударів головою та концентрацією Nf-L. Підвищення Nf-L пов’язане з тяжкістю неврологічних захворювань та ступенем нейронального пошкодження.

▪️Останнім часом вивчають можливі стратегії харчування для профілактики або зменшення негативних наслідків, пов’язаних з плЧМТ, зокрема додатковий прийом ω-3 жирних кислот як найбільш ефективну та безпечну стратегією для зменшення тяжкості ушкоджень мозку у спорті .

▪️Насправді, ω-3 жирні кислоти часто називають "харчовою бронею" завдяки їхнім нейропротекторним властивостям та ролі у когнітивному захисті та відновленні, оскільки фізіологічна функція ω-3 пов’язана з вбудовуванням у мембрани різних тканин фосфоліпідів – ендогенного механізму захисту від механічних ушкоджень, таких як плЧМТ.

📌 Отримані результати свідчать, що
▫️додатковий прийом ω-3 затримує підвищення рівня Nf-L протягом спортивного сезону;
▫️середня різниця між групами за рівнем Nf-L у сироватці крові збільшувалася зі збільшенням тривалості застосування добавок.

▪️Незважаючи на рекомендації щодо споживання 2 г ω-3 на добу, наявні дані свідчать, що реальне споживання спортсменами становить

Йога для лікування головного болю

Розлади, пов’язані з головним болем, наразі є шостою з основних причин інвалідизації у світі.

📄 Систематичний огляд Yoga for Treating Headaches: a Systematic Review and Meta-analysis оцінює ефективність йоги у зменшенні частоти, тривалості та/або інтенсивності головного болю в пацієнтів із хронічним або епізодичним головним болем.

▪️Зазначається, що середній рівень поширеності всіх видів головного болю у світі становить 47%, тоді як головний біль напруги та мігрень мають поширеність 38% та 10% відповідно.

▪️Йога є важливим немедикаментозним підходом до лікування, який продемонстрував ефективність у зниженні рівня хронічного болю, стресу та кількох інших факторів ризику головного болю, зокрема психічних розладів і ожиріння.

▪️До аналізу були включені лише рандомізовані контрольовані дослідження, проведені в Індії.

▪️Частина з них включала пацієнтів лише з головним болем напруги, частина – лише з мігренню, а одне – пацієнтів із обома типами головного болю.

▪️Діагностика здійснювалася неврологами, психіатрами та лікарями загальної практики.

▪️Програми втручань у дослідженнях були різними та включали у різних співвідношеннях пози йоги, дихальні техніки, релаксацію та медитацію.

▪️Жодне з досліджень не повідомляло про виконання щоденних домашніх завдань.

▪️Тривалість програм коливалася від 6 до 16 тижнів. Тривалість одного заняття варіювала від 30 до 75 хвилин, а частота занять становила від одного до п’яти разів на тиждень.

▪️Для порівняння були використані звичайний підхід до ведення ГБ, програма самодопомоги та біологічний зворотний зв’язок за допомогою електроміографії разом із традиційним лікуванням.

▪️Первинними критеріями оцінки були частота головного болю, його тривалість та інтенсивність болю.
Інтенсивність болю оцінювали за візуально-аналоговою чи цифровою шкалою оцінки болю або за допомогою щоденника протягом періоду втручання.

▪️При окремому аналізі для пацієнтів із мігренню статистично значущого ефекту виявлено не було.

▪️Натомість у пацієнтів із головним болем напруги було зафіксовано статистично значущі короткострокові ефекти йоги у зменшенні частоти, тривалості та інтенсивності головного болю.

📌 Загальні результати свідчать про те, що йога може зменшувати частоту головного болю, його тривалість та інтенсивність у пацієнтів із хронічним та епізодичним головним болем після проведення втручань.

▪️Оскільки жодне з включених досліджень не проводило подальших спостережень (follow-up), оцінити довгострокові ефекти йоги не вдалося.

▪️Отримані авторами результати узгоджуються з іншими метааналізами, які оцінювали ефективність йоги при різних больових розладах, зокрема при хронічному болю у спині та шиї.

📌 Крім того, автори вважають, що йога, ймовірно, є ефективнішою, ніж методи майндфулнес, що не включають рух.

🧠🩶 З повагою, RecoWARy — Фахівцям/-чиням

Частота тривожних розладів після черепно-мозкової травми

▪️ЧМТ асоціюється з широким спектром психіатричних розладів, серед яких значне місце займають тривожні розлади.

📄 Метатаналіз Incidence of anxiety after traumatic brain injury: a systematic review and meta-analysis оцінює рівень захворюваності на тривожні розлади серед пацієнтів з ЧМТ.

▪️Зазначається, що якщо раніше ЧМТ розглядалася як одноразова травматична подія з обмеженим періодом відновлення, то нині її визнають хронічним станом, причому у деяких пацієнтів спостерігається навіть прогресивне погіршення.

▪️ЧМТ має тривалі нейропсихіатричні наслідки, включаючи великий депресивний розлад, посттравматичний стресовий розлад та тривожні розлади.

▪️Проаналізовано дані популяції з 569 875 випадками ЧМТ та 1 640 312 особами контрольної групи за 1980-2022 роки, де оцінка тривожності проводилася у період від 1 тижня до 24 років після травми.

❗️Частота нових випадків тривожності після ЧМТ становила у середньому 17,45%.

▪️Додатковий аналіз не виявив статистично значимого зв’язку між рівнем тривожності та тяжкістю ЧМТ

▪️Пацієнти з ЧМТ мали у 1,9 рази вищий ризик розвитку тривожності порівняно з особами без ЧМТ, хоча при цьому спостерігалася висока гетерогенність.

▪️Найбільш поширеним типом тривожного розладу після ЧМТ був генералізований тривожний розлад.

▪️Методи оцінки симптомів тривожності у розглянутих дослідженнях значно відрізнялися.

▪️Найбільш поширеним підходом для діагностики тривожності було використання кодів МКХ. Найчастіше досліджували симптоми тривожності, але також оцінювали саме тривожні розлади.

▪️Найбільша увага у дослідженнях приділялася генералізованому тривожному розладу, трохи менша ПТСР та панічному розладу.

▪️Обсесивно-компульсивному розладу і соціальній тривожності була присвячена найменша кількість досліджень.

📌 Пацієнти з ЧМТ частіше повідомляли про тривожні розлади, ніж про симптоми тривожності. Після перенесеної ЧМТ 11% учасників мали діагноз генералізованого тривожного розладу, а 37% повідомляли про клінічно значущі рівні тривожності.

❗️Діагнози тривожних розладів і симптоматика тривожності були найбільш поширеними у період від 2 до 5 років після травми.

▪️За самозвітами оцінено, що узагальнена поширеність тривожності становила 19% до ЧМТ та 21% протягом першого року після травми. Подальші оцінки вказували на поступове зростання поширеності тривожних розладів із часом, досягаючи 36% у довгостроковій перспективі.

▪️Таким чином, пацієнти, які перенесли ЧМТ, мають суттєво вищу частоту тривожних симптомів та тривожних розладів у порівнянні зі здоровими особами.

📌 Автори вважають такі оцінки критично важливим, оскільки усвідомлення ризиків може допомогти лікарям у наданні пацієнтам необхідної медичної допомоги.

🧠🩶 З повагою, RecoWARy — Фахівцям/-чиням

Аеробні вправи для реабілітації після ЧМТ. Частина 2

▪️Для дорослих після ЧМТ наявна доказова база підтримує аеробні вправи як безпечний і легко впроваджуваний метод реабілітації. Жодне з досліджень не зафіксувало негативних ефектів для учасників.

▪️Водночас ефективність аеробного тренування може залежати від часу, що минув, та тяжкості травми. Наприклад, тяжка ЧМТ часто має супутні фізичні ушкодження, що обмежують активність.

▪️З неврологічної точки зору, посттравматичний період є складним і може відрізнятися залежно від тяжкості ушкодження.

▪️ЧМТ може спричиняти цитотоксичну загибель клітин, нейрональне ушкодження, нейрометаболічну кризу, рубцювання глії, запалення та підвищене утворення реактивних форм кисню, що ускладнює відновлення.

▪️Водночас цей період характеризується активною нейропластичністю. Вважається, що нейропластичні процеси після ЧМТ проходять у три фази.

(Див. рис)

▪️У перші дні після травми посилена загибель клітин, нейрометаболічний стрес і зниження кортикальної гальмівної активності можуть стимулювати нейрональні та гліальні клітини до заміщення пошкоджених структур і сприяти формуванню нових нейронних мереж.

▪️У наступні тижні синаптогенез та аксональне проростання підтримують цей процес, тоді як нейрональний метаболізм починає стабілізуватися.

▪️Проте порушення, спричинені травмою, можуть також індукувати так звану «негативну пластичність» — стан, що характеризується стійким зниженням пластичних можливостей мозку та може зберігатися протягом багатьох років після травми.

▪️Вважається, що ця негативна пластичність пов’язана з недостатнім використанням нейронних мереж, зниженим сенсорним та перцептивним опрацюванням інформації, а також порушенням контролю нейромодуляції, що, у свою чергу, може сприяти нейродегенеративним процесам після ЧМТ.

▪️З огляду на те, що аеробні вправи сприяють нейропластичності, їхнє включення в реабілітаційні програми на всіх етапах відновлення після ЧМТ видається особливо важливим.

📌 Найбільшу користь вони можуть мати на ранніх етапах після травми. Водночас у разі хронічних стадій ЧМТ реабілітаційні втручання можуть вимагати більшої частоти та тривалості, щоб компенсувати ймовірну негативну пластичність.

▪️Фізичні можливості можуть відігравати певну роль у реабілітації після ЧМТ, проте знижена або нетипова рухливість не є підставою для уникання аеробних вправ.

▪️Декілька досліджень включали асистовану фізичну активність із використанням засобів для ходьби, присутністю фізичних терапевтів та залученням вправ, що не потребують підтримки рівноваги.

▪️Використання підтримувальної ходьби, трекінгових палиць, водних вправ та ручного обертання педалей є лише деякими з методів, що забезпечують можливість проведення аеробних тренувань навіть за наявності фізичних обмежень, зокрема у молодших і старших вікових групах.

📌 У цілому, результати огляду свідчать про загальне визнання безпечності та ефективності аеробних вправ як реабілітаційного підходу після ЧМТ.

🧠🩶 З повагою, RecoWARy — Фахівцям/-чиням

Аеробні вправи для реабілітації після ЧМТ. Частина 1

▪️Аеробні вправи становлять легкодоступний, немедикаментозний підхід до лікування ЧМТ, проте стандартизовані настанови щодо аеробного тренування після ЧМТ наразі майже відсутні.

📄 У систематичному огляді Brain changes: aerobic exercise for traumatic brain injury rehabilitation за результатами 54 статей проаналізовані рекомендації щодо оптимального впровадження аеробного тренування для осіб після ЧМТ залежно від віку та тяжкості травми.

▪️Зазначається, що аеробні вправи варто розглядати як ефективний метод реабілітації після ушкодження головного мозку з кількох причин. Вони
▫️сприяють покращенню фізичного здоров’я та серцево-судинної витривалості,
▫️є потужним стимулом нейропластичності,
▫️покращують когнітивні функції, зокрема увагу, пам’ять і швидкість обробки інформації як у дітей, так і в дорослих,
▫️позитивно впливають на ментальне здоров’я, зменшують рівень депресії та тривожності,
▫️привабливі завдяки низькій вартості і адаптивності.

▪️Автори звертають увагу на важливість урахування віку пацієнтів під час травми, оскільки наслідки можуть суттєво відрізнятися.

▪️У дітей часто спостерігається початкове покращення, однак згодом можливе порушення розвитку мозку з подальшими когнітивними та поведінковими проблемами, які проявляються з часом і можуть впливати на навчальні досягнення та соціальні відносини.

▪️У підлітків віком 12–17 років перебіг ЧМТ може бути складнішим через період інтенсивного когнітивного, гормонального та фізичного розвитку. Дослідження наслідків ЧМТ у підлітковому віці виявили підвищений ризик подальших ментальних і фізичних проблем, а також зниження здатності до соціально адаптованого прийняття рішень порівняно з ровесниками без ушкоджень головного мозку.

▪️У дорослих, особливо у віці від середнього до похилого, наслідки ЧМТ можуть включати труднощі з поверненням до професійної діяльності, прискорений когнітивний спад і подовжений період відновлення.

▪️Водночас мозок, що розвивається, має вищий потенціал нейропластичності, що може сприяти більшій сприйнятливості до реабілітаційних втручань після травми.

▪️З огляду на вікові особливості наслідків ЧМТ, перебіг відновлення та ризики значно відрізняються у різних вікових групах.

▪️Автори відзначають очевидну нестачу досліджень, що стосуються дітей віком до 12 років та осіб старше 65 років, хоча саме ці групи є найбільш уразливими до ЧМТ, яка
є однією з основних причин смертності та інвалідизації в цих вікових групах, а адаптовані аеробні вправи становлять перспективний, проте недостатньо вивчений напрям досліджень.

▪️Після тяжких ЧМТ аеробні вправи показали ефективність у покращенні серцево-судинного здоров’я та рівноваги у постраждалих, а також перспективність у відновленні когнітивних функцій, зокрема пам’яті, що підтверджується збільшенням об’єму гіпокампа після реабілітації.

▪️Дослідження щодо лЧМТ більш узгоджено демонструють користь аеробних вправ, особливо для зменшення симптомів і покращення толерантності до фізичних навантажень.

▪️Однак їх впливи на когнітивні функції та нейровізуалізаційні показники залишаються менш вивченими та мають суперечливі результати.

📌 Авторами визнані наявні недоліки вивчення ЧМТ середньої тяжкості, яка має унікальні клінічні прояви, а отже, постраждалі потребують подальших цілеспрямованих досліджень, що відповідають їхнім специфічним потребам у реабілітації.

🧠🩶 З повагою, RecoWARy — Фахівцям/-чиням

Неінвазивна нейромодуляція як перспективний метод покращення нейропластичності після ЧМТ.
Частина 4

📄 Окрема частина огляду
Is non-invasive neuromodulation a viable technique to improve neuroplasticity in individuals with acquired brain injury? A review присвячена ефекту плацебо в дослідженнях із застосуванням NIBS.

▪️Деякі дослідження вивчали ефект плацебо – психобіологічне явище, що виникає в мозку після застосування імітаційного фізичного лікування – як основну причину позитивних результатів після NIBS, пояснюючи ним невідповідності між активною та імітаційною стимуляцією.

▪️Наприклад, у дослідженні, де tDCS застосовувалася над лівою дорсолатеральною префронтальною корою, нейропсихологічні тести для оцінки робочої пам’яті, уваги та загальних виконавчих функцій показали значне покращення як у групі активної стимуляції, так і у групі імітаційної (sham) стимуляції.

▪️Можливе пояснення цього феномена — очікування та мотивація винагороди.

▪️Теорія очікувань припускає, що невольові реакції, такі як сприйняття болю, емоційні реакції та інші відчуття, можуть бути самопідтверджуваними. Іншими словами, сама думка про ефективність NIBS може викликати або підсилювати бажані результати.

▪️У дослідженні tDCS із моторним тренуванням групи активної та імітаційної tDCS показали значно кращі результати, ніж контрольна група, що підтверджує суттєвий ефект плацебо tDCS у моторному навчанні. При цьому учасники, які мали вищий рівень віри та очікувань, демонстрували більше покращення.

▪️Очікування також має психобіологічний вплив на кортикальну активацію та розподіл дофаміну, що може впливати на нейропсихологічні та фізичні симптоми після ЧМТ.

▪️В одному з досліджень як у групі активної стимуляції, так і у контрольній групі спостерігалося покращення виконавчих функцій і посттравматичних симптомів у період до одного місяця.

▪️Ці зміни значно корелювали зі зміною зв’язності між правою дорсолатеральною префронтальною корою, яка грає важливу роль у регуляції мотиваційної поведінки, уваги та пам’яті, і лівою передньою острівцевою корою, що є ключовою для репрезентації природних винагород та їх інтеграції з увагою та емоціями.

▪️Встановлено, що імітаційна rTMS протягом восьми тижнів сприяла більш значному зменшенню посткомоційного головного болю порівняно з активною rTMS – кількість днів із головним болем у групі плацебо зменшилася більш ніж на 50%.

▪️Імітаційне лікування може також посилити плацебо-анальгезію за рахунок підвищення очікувань пацієнтів, що, своєю чергою, індукує вивільнення дофаміну.

▪️Ефект плацебо спричиняє фізіобіологічні зміни, що може свідчити про його потенційне використання в клінічній практиці для досягнення терапевтичних результатів, водночас пояснюючи покращення як у групах активної, так і імітаційної стимуляції.

▪️Майбутні дослідження можуть підтримати цю гіпотезу, аналізуючи ефект попереднього налаштування очікувань та застосовуючи специфічні методи оцінки для кількісного визначення попередніх переконань і очікувань учасників щодо NIBS на різних етапах оцінювання, втручання та періоду спостереження

📌 У підсумку автори визнають, що для кращого розуміння ефективності та механізмів впливу rTMS і tDCS на симптоматику після ЧМТ потрібні подальші дослідження NIBS, що мають
зосередитися на таких аспектах:
▫️встановлення оптимальної стимуляційної дози (включно з частотою, інтенсивністю, тривалістю та параметрами імпульсів) для кожного пацієнта;
▫️ідентифікація конкретних мозкових ділянок та нейронних мереж, на які слід впливати;
▫️визначення специфічних клітинних механізмів, що опосередковують відповідь на стимуляцію.

🧠🩶 З повагою, RecoWARy — Фахівцям/-чиням

Неінвазивна нейромодуляція як перспективний метод покращення нейропластичності після ЧМТ. Частина 3

▪️Увага є однією з перших когнітивних функцій, що опрацьовують в когнітивній терапії після ЧМТ, оскільки вона впливає на інші нейропсихологічні функції (зокрема, концентрацію, короткотривалу пам’ять, пильність і робочу пам’ять) і відіграє посередницьку роль між обробкою інформації та мовленням.

📌 Дослідження свідчать, що ці функції можуть покращуватися за допомогою NIBS або комбінації NIBS з когнітивною терапією. Проте механізм змін, що забезпечує такі результати, продовжує досліджуватися.

▪️Багато досліджень rTMS і tDCS аналізують ефективність нейромодуляції при стимуляції дорсальних відділів передньої поясної кори та дорсолатеральної префронтальної кори, які відіграють важливу роль у селективній увазі, робочій пам’яті, оцінці ефективності виконання завдань і моніторингу когнітивних процесів.

▪️Проте через складність уваги та її зв’язок з іншими нейропсихологічними функціями залишається невирішеною проблема точної локалізації стимуляції.

▪️Дослідники припускають, що покращення когнітивної ефективності та поведінкових результатів є наслідком здатності NIBS покращувати кортикальну організацію та зв’язність білої речовини.

▪️Тривала стимуляція (протягом кількох хвилин і більше) приводить до посилення синаптичної активності, покращуючи здатність другої області відповідати на сигнали з першої.

▪️Це підкреслює потенціал NIBS як основного або опосередкованого механізму покращення когнітивної продуктивності.

📌 Депресія та тривожність впливають на робочу пам’ять, увагу, швидкість обробки інформації та виконавчі функції, що створює можливість того, що поліпшення емоційного стану може спричинити покращення поведінкових результатів.

▪️Численні дослідження tDCS та rTMS продемонстрували позитивні ізольовані ефекти NIBS на коротко- та довгострокові поведінкові результати після врахування впливу депресії та тривожності.

▪️Декілька досліджень впливу tDCS продемонстрували статистично значущі результати щодо покращення розподіленої уваги, тоді як зміни за шкалою депресії не були значущими.

▪️За даними авторів, rTMS частіше застосовується як ефективне самостійне втручання після ЧМТ, яке подібно до комбінованої tDCS, приводило після лікування до покращення багатьох симптомів, зокрема нейропсихологічних, нейропсихіатричних та фізичних.

▪️Застосування комбінованої tDCS є більш поширеним порівняно з rTMS, хоча обидва методи ефективні для покращення нейропсихологічних, нейропсихіатричних, соматичних та моторних функцій, але покращення моторних функцій у всіх випадках спостерігалося при комбінованому застосуванні NIBS.

▪️Дослідження, які оцінювали тривалість ефекту, вказують, що покращення виконавчих функцій, психічного здоров’я та соматичних симптомів зберігалося або посилювалося у період спостереження (від одного тижня до місяця).

▪️Однак два дослідження, які вивчали ефективність rTMS при дифузному аксональному ушкодженні (ДАУ) не виявили значних покращень нейропсихологічних та нейропсихіатричних симптомів незалежно від того, чи використовувалася rTMS як самостійна або комбінована терапія.

▪️Це може бути зумовлено частотою стимуляції та цільовою ділянкою, але також варто враховувати, що прогресуюча атрофія, спричинена первинною та вторинною аксонотомією і мікрокрововиливами, характерними для ДАУ, може знижувати ефективність rTMS порівняно з іншими формами ЧМТ.

🧠🩶 З повагою, RecoWARy — Фахівцям/-чиням

Неінвазивна нейромодуляція як перспективний метод покращення нейропластичності після ЧМТ.
Частина 2

▪️Дослідження з використанням діагностичної візуалізації підтверджують, що NIBS є ефективним підходом для покращення нейропластичності через кортикальну збудливість, баланс регіонального мозкового кровотоку та цілісність білої речовини.

▪️Ступінь кортикальної активності та пов’язані з нею результати суттєво залежать від місця націлювання NIBS.

📌 Найчутливішими до нейромодуляції є структури, які знаходяться безпосередньо під місцем стимуляції.

▪️rTMS може модулювати функціональний стан мозку після ЧМТ у передбачуваний спосіб, посилюючи або зменшуючи нейронні зв’язки залежно від місця впливу та терапевтичного наміру.

▪️Це нагадує механізми довготривалих змін потенціалів (long-term potentiation) –природного процесу зміцнення зв’язків між нейронами через повторну стимуляцію, – та відіграє ключову роль у когнітивних функціях.

📌 Частота стимуляції є ключовим фактором для досягнення бажаних терапевтичних ефектів.

▪️Встановлено, що rTMS впливає на міжпівкульний баланс регіонального мозкового кровотоку: високочастотна rTMS (ВЧ rTMS) зменшувала перфузію безпосередньо під зоною стимуляції, тоді як низькочастотна rTMS (НЧ rTMS) підвищувала перфузію навколо зони стимуляції у контралатеральній півкулі.

▪️Ці результати свідчать, що поєднання ВЧ і НЧ rTMS може сприяти збалансованій відповіді на каскад внутрішніх ушкоджень після ЧМТ.

▪️Під час стимуляції ВЧ rTMS також зменшувала внутрішньочерепний тиск, знижуючи запалення в іпсилатеральній ділянці, тоді як НЧ rTMS одночасно покращувала циркуляцію крові у контралатеральній півкулі, що сприяло перерозподілу рідин, покращенню оксигенації здорових тканин та загальному відновленню нейропластичності.

▪️Анодна tDCS також може модулювати тета-, дельта- та альфа-хвилі, викликаючи кумулятивне підвищення кортикальної збудливості, що забезпечує як негайні, так і довготривалі позитивні зміни.

▪️NIBS вважають ефективним підходом для зменшення когнітивного дефіциту після ЧМТ.

▪️Дослідження свідчать, що поєднання tDCS із нейрореабілітацією може бути потенційним рішенням для корекції гіперактивності мозку, яка виникає після ЧМТ через те, що когнітивні функції можуть потребувати більших зусиль та більших витрат енергії.

▪️Залежно від поєднання з нейрореабілітаційними методами, протоколу стимуляції та розташування електродів, tDCS може впливати на силу зв’язків між мозковими ділянками та збільшувати або зменшувати перфузію як безпосередньо після стимуляції, так і впродовж подальшого періоду, що модулює активність нейронів у зонах впливу.

▪️Як анодна, так і катодна стимуляція можуть підсилювати базові патерни активності мозкових мереж, що визначаються поточним когнітивним станом. Широкий вплив NIBS створює більше можливостей для комплексних інтервенцій, які одночасно націлені на обидві півкулі.

▪️Коли виконання когнітивного завдання поєднувалося з tDCS, спостерігалося збільшення фракційної анізотропії та зниження зв’язності у цільових структурах, що вказувало на кортикальну реорганізацію та покращену зв’язність білої речовини, отже на підвищення когнітивної ефективності під час виконання завдань.

📌 Усі дослідження tDCS та rTMS, що поєднувалися з когнітивною терапією, застосовували для когнітивного тренування комп’ютеризовані програми, що забезпечувало вищу мотивацію, кращу продуктивність та загальное посилення ефекту.

📌 Поєднання анодної tDCS із когнітивним тренуванням суттєво покращувало робочу пам’ять, виконавчі функції, соматичні симптоми (наприклад, втому, соматизацію) та психічне здоров’я, що підтверджує ефективність комбінованого підходу.

🧠🩶 З повагою, RecoWARy — Фахівцям/-чиням

Неінвазивна нейромодуляція як перспективний метод покращення нейропластичності після ЧМТ. Частина 1

📄 Дослідження Is non-invasive neuromodulation a viable technique to improve neuroplasticity in individuals with acquired brain injury? A review вивчало ефективність неінвазивної стимуляції головного мозку (non-invasive brain stimulation, NIBS) як окремого або комбінованого втручання, а також механізми її впливу на нейропластичність та поведінкові результати після ЧМТ.

▪️Проаналізовано 22 дослідження (657 учасників із ЧМТ), у 20 з яких зафіксовано щонайменше одну або кілька позитивних змін у нейропластичності, а також покращення нейропсихологічних, нейропсихіатричних, моторних чи соматичних симптомів.

📌Методи NIBS — повторювана транскраніальна магнітна стимуляція (rTMS) та транскраніальна стимуляція постійним струмом (tDCS) – використовують магнітні або електричні поля для модуляції активності нейронів у певних ділянках мозку.

➡️ Детально про метод - у PDF за посиланням

▪️tDCS і rTMS можуть бути ефективними як самостійні втручання або в поєднанні з нейрореабілітаційними терапіями для корекції патологічної мозкової активності.

▪️Спостереження свідчать, що NIBS може мати як прямий, так і опосередкований вплив на покращення поведінкових результатів після ЧМТ, будучи втручанням, яке усуває певні наслідки ЧМТ
▫️як знизу-вгору (bottom-up) – запалення, набряк, порушення гематоенцефалічного бар’єра, руйнування білої речовини, ексайтотоксичність та ураження судинної системи,
▫️так і згори-вниз (top-down) – когнітивні порушення, дисрегуляція настрою та дефіцити у професійній діяльності.

▪️Завдяки модуляції активності нейронів у певних ділянках мозку, NIBS при поєднанні з фізичними, когнітивними або поведінковими терапіями може
▫️сприяти синаптичній та структурній нейропластичності,
▫️знижувати кортикальну гіперзбудливість,
▫️посилювати довготривалу синаптичну пластичність для запобігання дезадаптації,
▫️стимулювати утворення нових нейронних зв’язків,
▫️сприяти кортикальній реорганізації та консолідації навчання.

▪️Відповідь на стимуляцію залежить від багатьох змінних: ▫️патогенезу первинного діагнозу (типу травми, її локалізації та часу, що минув після травми),
▫️індивідуальних факторів (особливостей нейроанатомії, генетичних чинників та поточної медикаментозної терапії),
▫️а також параметрів методології NIBS (дозування, розміру електродів, тривалості стимуляції, щільності струму та супутніх активностей під час стимуляції).

📌 Складність цих факторів пояснює, чому, попри понад десятиліття використання NIBS для корекції механізмів ураження після ЧМТ та описані у літературі фізичні та поведінкові ефекти, досі не розроблено чіткої механістичної моделі нейропластичності, яка б враховувала патофізіологічну складність впливу NIBS на кортикальні та підкоркові структури.

▪️Для спрямування та оптимізації застосування NIBS після ЧМТ автори запропонували концепцію нейропластичності, основану на відомому підходе «доза-реакція», за якого низькі дози впливу мають сприятливий ефект, а високі дози або пригнічують функцію, або шкідливі.

▪️Після ЧМТ методи rTMS та tDCS можуть дозовано стимулювати мозок, сприяючи адаптивній пластичності без надмірного перевантаження нейронних мереж.

▪️Ця контрольована стимуляція може зменшувати такі часті після ЧМТ дезадаптивні процеси, як хронічне нейрозапалення та ексайтотоксичність, створюючи сприятливі умови для відновлення та адаптації мозку.

🧠🩶 З повагою, RecoWARy — Фахівцям/-чиням

Вторинний головний біль: "червоні прапорці" — чеклист

📄 Це фінальна частина матеріалу за оглядом Red and orange flags for secondary headaches in clinical practice: SNNOOP10 list, присвяченого вторинним головним болям та прогностичній цінності «червоних прапорців» для вторинних головних болів із систематичного списку SNNOOP10.

📌 SNNOOP10 – інструмент виявлення вторинних головних болів, який був запропонований у 2003 році, а потім розширений до поточної версії, з мнемонічною назвою від словосполучень Systemic symptoms, Neoplasm in history, Neurologic deficit, Onset is sudden, Older age, Pattern change.

1⃣5⃣ "Надмірне вживання болезаспокійливих або нових ліків на початку головного болю" – "Головний біль, пов’язаний з надмірним вживанням ліків; несумісність ліків" (червоний прапорець).

▪️Надмірне вживання ліків є найпоширенішим фактором вторинного головного болю серед дорослого населення. Проте підхід до лікування та патофізіологія, що лежить в його основі, досі активно обговорюються серед експертів.

▪️Зокрема, донатори оксиду азоту, інгібітори фосфодіестерази, інтоксикація чадним газом, інтоксикація гістаміном з харчових джерел, вживання кокаїну, екзогенні гормони та гострі прессорні агенти можуть спричинити вторинні головні болі.

▪️Поява головного болю через новий препарат може бути ознакою несумісності.

▪️Фенотип деяких головних болів, викликаних надмірним вживанням ліків, може бути ідентичним до первинних розладів головного болю, особливо мігрені, що вимагає точного анамнезу щодо часового зв'язку між появою головного болю та прийомом ліків.

▪️Крім того, слід пам’ятати про головний біль, пов’язаний з абстиненцією, наприклад, через кофеїн, опіоїди та естроген.

📌 Автори підкреслюють важливість скринінгу головного болю від надмірного вживання ліків, оскільки це відносно простий вторинний головний біль.

📌 У підсумку автори огляду зазначають, що
- застосування критеріїв SNNOOP10 може допомогти виявити пацієнтів із загрозливими для життя причинами вторинного головного болю (особливо коли головний біль сильний, починається раптово або пов’язаний з неврологічними порушеннями), які можуть потребувати термінового або невідкладного обстеження
- комбінація червоних прапорців може збільшити шанси передбачити основну етіологію вторинного головного болю

▪️Крім того, важливий скринінг вторинної етіології головного болю до лікування болю.

▪️НПЗП можуть бути протипоказані до проведення остаточної візуалізації залежно від клінічної стурбованості щодо внутрішньочерепного крововиливу, а головний біль під час вагітності може вимагати узгодження лікування з акушером.

➡️ Зведена таблиця усіх "червоних прапорців" — у PDF за посиланням.

🧠🩶 З повагою, RecoWARy — Фахівцям/-чиням

Вторинний головний біль: "червоні прапорці" у клінічній практиці. Частина 4

1⃣2⃣ "Біль в оці з вегетативними ознаками" – "Патологія задньої черепної ямки, гіпофізарної області або кавернозного синуса; синдром Толоза-Ханта; офтальмологічні причини" (червоний прапорець).

▪️Незважаючи на те, що вторинна етіологія зустрічається рідко, пацієнти з проявами болю в оці з вегетативними ознаками повинні пройти нейровізуалізацію, оскільки навіть типові прояви можуть бути наслідком структурного ураження.

▪️Слід враховувати як неврологічну, так і офтальмологічну етіології, наприклад глаукому, запалення та захворювання рогівки.

▪️Рекомендується, щоб пацієнти з цефалгією трійчастого нерва або подібними клінічними ознаками завжди проходили МРТ, оскільки вони можуть бути вторинними по відношенню до патології в задній черепній ямці, області гіпофіза або кавернозному синусі.

1⃣3⃣ "Посттравматичний початок головного болю" – "Гострий і хронічний посттравматичний головний біль; субдуральна гематома та інші головні болі, спричинені судинними розладами" (червоний прапорець).

▪️За даними літератури, у пацієнтів з лЧМТ кумулятивна частота головного болю через 1 рік після травми може сягвти 91%, більшість випадків відповідали критеріям мігрені та ймовірної мігрені. Пацієнти з посттравматичним головним болем частіше повідомляли про тривожність і депресію після травми.

▪️На думку авторів огляду, більшість експертів намагаються лікувати цей вторинний головний біль на основі фенотипу, наприклад, якщо головний біль схожий на мігрень, його лікують профілактичними препаратами з доведеною ефективністю при мігрені.

▪️Однак жодні клінічні випробування не досліджували, які профілактичні або гострі ліки ефективні при посттравматичному головному болю.

▪️Залежно від фактору часу такий головний біль класифікується як помаранчевий –якщо тривалість головного болю є хронічною – або червоний прапорець – якщо головний біль виникає безпосередньо внаслідок травми.

▪️Посттравматичний головний біль є неспецифічним маркером, що залежить від соціально-демографічних факторів. Тим не менш, головний біль, пов'язаний з травмою, завжди слід досліджувати.

1⃣4⃣ "Патології імунної системи, такі як ВІЛ" – "Опортуністичні інфекції" (червоний прапорець).

▪️Головний біль є найпоширенішою больовою проблемою у пацієнтів з ВІЛ.

▪️Патологія імунної системи є тривожним сигналом через ризик опортуністичних інфекцій. Окрім інфекцій, слід остерігатися неадекватних імунних реакцій, таких як асептичний менінгіт.

🧠🩶 З повагою, RecoWARy — Фахівцям/-чиням

Вторинний головний біль: "червоні прапорці" у клінічній практиці. Частина 3

7⃣ "Позиційний головний біль" – "Внутрішньочерепна гіпертензія або гіпотензія" (червоний прапорець)

▪️Головний біль, що виникає одразу або протягом кількох секунд після прийняття вертикального положення та швидко зникає після переходу в горизонтальне положення, свідчить про знижений тиск спинномозкової рідини.

▪️Зазвичай він трапляється у пацієнтів, які нещодавно перенесли люмбальну пункцію або нейрохірургічну операцію.

▪️Спонтанна внутрішньочерепна гіпотензія відрізняється за початком і клінічними проявами. Поширеними супутніми симптомами є нудота, розлади зору, ригідність м’язів шиї, запаморочення, шум у вухах і когнітивні порушення. У хронічних випадках ортостатичні ознаки можуть зникати.

▪️Багато пацієнтів з мігренню повідомляють про посилення головного болю під час фізичної активності, що може імітувати позиційний головний біль, однак він не зникає у горизонтальному положенні.

▪️Позиційний головний біль є тривожним сигналом внутрішньочерепної гіпотензії. Ортостатичні ознаки можуть зменшуватися з часом і маскуватися іншими видами головного болю.

8⃣ "Виникає внаслідок чхання, кашлю або фізичних вправ" – "Вади розвитку задньої черепної ямки; мальформація Кіарі (в укр. Арнольда–Кіарі)" (червоний прапорець)

▪️Головний біль, спричинений кашлем, є тривожним симптомом, оскільки може свідчити про серйозну патологію, таку як мальформація Арнольда-Кіарі або ураження задньої черепної ямки.

▪️Серед менш поширених причин такого головного болю в літературі згадуються арахноїдальні кісти, дермоїдні пухлини, менінгіоми, субдуральна гематома, метастази в головний мозок, гострий клиноподібний синусит, зміни тиску спинномозкової рідини, інфекції, гідроцефалія та судинні захворювання.

▪️До інших тригерів головного болю можуть належати сміх, підйом важких предметів, зміна положення тіла, дефекація.

9⃣ "Набряк диска зорового нерва (папіледема)" – "Новоутворення та інші несудинні внутрішньочерепні порушення; внутрішньочерепна гіпертензія" (червоний прапорець)

▪️Набряк диска зорового нерва може бути маркером внутрішньочерепних патологій, зокрема внутрішньочерепної пухлини.

▪️Значна частина пацієнтів із папіледемою має серйозні порушення, тому цей симптом вимагає подальшого ретельного обстеження.

🔟 "Прогресуючий головний біль і атипові прояви" – "Новоутворення та інші несудинні внутрішньочерепні порушення" (червоний прапорець)

▪️Щоденний або безперервний головний біль, що є новим або з’явився нещодавно, має викликати тривогу і настороженість, особливо якщо біль або супутні симптоми прогресують.

▪️Атипова картина головного болю пов’язана з підвищеним ризиком аномалій.

❗️Прогресуючий головний біль та атипова картина головного болю зазвичай не описуються детально в літературі, проте можуть бути єдиними ознаками серйозної основної патології.

1⃣1⃣ "Вагітність або післяпологовий період" – "Головний біль після дуральної пункції; розлади, пов'язані з гіпертензією (наприклад, прееклампсія); тромбоз церебральних синусів; гіпотиреоз; анемія; діабет" (червоний прапорець)

▪️Головний біль під час вагітності та у післяпологовий період має вищий ризик асоціації з серйозними патологіями через фізіологічні зміни та втручання (наприклад, гіперкоагуляцію, гормональні зміни, епідуральну анестезію).

▪️Вважається, що частота вторинних причин головного болю зростає у третьому триместрі.

▪️Додатковими факторами ризику, які повинні спонукати до ретельного обстеження, є відсутність в анамнезі головного болю до третього триместру, а також наявність судом, гіпертензії або гарячки.

▪️Також слід враховувати неневрологічні розлади, такі як гіпотиреоз, анемія, електролітний дисбаланс і діабет.

🧠🩶 З повагою, RecoWARy — Фахівцям/-чиням

Вторинний головний біль: "червоні прапорці" в клінічній практиці. Частина 2

3⃣ «Неврологічний дефіцит або дисфункція (включаючи зниження свідомості)» – «Головні болі, пов’язані з судинними, несудинними внутрішньочерепними розладами; абсцес мозку та інші інфекції» (червоний прапорець)

▪️Неврологічний дефіцит, що супроводжується головним болем, може мати кілька причин.

▪️Найбільш поширеною причиною є, імовірно, мігрень з аурою (що викликає оборотний дефіцит), а потім внутрішньочерепний крововилив та ішемічний інсульт. Іншими причинами є інфекції, абсцеси.

▪️(Первинні головні болі з неврологічним дефіцитом часто відомі пацієнту і не викликають тривоги).

▪️Головний біль із неврологічним дефіцитом має високу чутливість до інсульту.

▪️За результатами досліджень, головний біль виникає в одній чверті епізодів гострого інсульту, з більшою частотою при геморагічному, ніж при ішемічному інсульті.

❗️Тяжкість головного болю не пропорційна розміру ураження при ішемічному інсульті.

▪️Безсумнівно, неврологічні розлади завжди повинні викликати серйозне занепокоєння, незалежно від наявності чи відсутності головного болю.

4⃣ «Головний біль виникає раптово або різко» – «Субарахноїдальний крововилив та інші головні болі, пов'язані з черепними або шийними судинними розладами» (червоний прапорець).

▪️ICHD-3 визначає ударний/громоподібний (thunderclap) головний біль як головний біль високої інтенсивності, що починається раптово.

▪️Слід мати на увазі, що не всі гострі головні болі є ударними, оскільки мають бути як часовий аспект, так і висока інтенсивність.

▪️Немає чіткого консенсусу щодо того, що таке раптова поява. За ICHD-3, це час

Вторинний головний біль: "червоні прапорці" у клінічній практиці. Частина 1

📄 Огляд Red and orange flags for secondary headaches in clinical practice: SNNOOP10 list присвячений вторинним головним болям та прогностичній цінності «червоних прапорців» для вторинних головних болів із систематичного списку SNNOOP10.

📌 SNNOOP10 – інструмент виявлення вторинних головних болів, який був запропонований у 2003 році, а потім розширений до поточної версії, з мнемонічною назвою від словосполучень Systemic symptoms, Neoplasm in history, Neurologic deficit, Onset is sudden, Older age, Pattern change.

▪️Дослідження показують, що 18% пацієнтів із головним болем мають вторинний головний біль.

▪️Неможливо виявити кожен вторинний головний біль за допомогою стандартних нейровізуалізацій або лабораторних тестів, оскільки це дорого та тягне за собою ризик хибнопозитивних результатів тестів і випадкових знахідок. Окрім того, за даними авторів, вторинний головний біль частіше підозрюють, ніж виявляють.

▪️Разом з цим «червоні прапорці» скеровують клініциста до початку плану обстеження, а їх відсутність може свідчити про те, що обстеження не потрібне.

▪️Автори визначають «червоні прапорці» як симптоми або іншу інформацію, яка спонукає до тестування або спостереження за пацієнтом, а також «помаранчеві прапорці» – як інформацію, яка викликає тривогу лише тоді, коли вона зустрічається з червоними прапорцями.

▪️Далі буде стисло розглянуто результати проведеного авторами аналізу переліку SNNOOP10 у форматі «ознака або симптом» – «пов’язаний вторинний головний біль» (найбільш релевантних за International Classification of Headache Disorders ICHD-3).

1⃣ «Системні симптоми, включно з гарячкою» – «Головний біль, спричинений інфекцією або несудинними внутрішньочерепними розладами, карциноїдом або феохромоцитомою» (червоний або помаранчевий (для ізольованої гарячки (fever) прапорець).

▪️Поєднання головного болю та гарячки спонукає клініциста виключити системну або неврологічну інфекцію або васкуліт, ревматичне захворювання чи будь-яке інше запальне захворювання.

▪️До нейроінфекцій відносяться бактеріальний менінгіт, вірусний менінгіт, енцефаліт, абсцеси мозку.

▪️За даними досліджень, одночасна гарячка і головний біль мають відносно високу чутливість до нейроінфекцій. Специфічність, ймовірно, низька, оскільки ці два симптоми виникають при різних інфекціях.

▪️Головний біль з гарячкою викликає тривогу насамперед, якщо супроводжується відповідними симптомами, такими як ригідність потиличних м’язів, зниження свідомості та неврологічний дефіцит.

▪️Прояви тріади гарячки, ригідності потиличних м’язів та зниження свідомості варіабельні, і відсутність цього не виключає нейроінфекції.

2⃣ «Новоутворення в анамнезі» – «Новоутворення головного мозку; метастази» (червоний прапорець)

▪️Ризик виявлення пухлини головного мозку у пацієнта з головним болем без будь-яких новоутворень в анамнезі низький.

▪️Найвищий ризик внутрішньочерепних метастазів мають пацієнти з раком легенів, раком молочної залози та злоякісною меланомою.

▪️Відповідні супутні симптоми включають блювання, тривалість головного болю ≤10 тижнів, атиповий характер головного болю, якість пульсації – від помірної до сильної інтенсивності, нестабільність ходи та порушення підошовного рефлексу.

▪️Таким чином, поява нового головного болю у пацієнта з новоутворенням викликає підозру на внутрішньочерепні метастази, тому кожен онкологічний пацієнт з новим головним болем повинен пройти МРТ.

🧠🩶 З повагою, RecoWARy — Фахівцям/-чиням

Оцінка розумової втоми після лЧМТ за даними NIR-спектроскопії

Патологічна психічна втома після легкої черепно-мозкової травми (контузії) характеризується вираженою психічною втомою після когнітивної активності.

📄 Дослідження Mental Fatigue and Functional Near-Infrared Spectroscopy (fNIRS) – Based Assessment of Cognitive Performance After Mild Traumatic Brain Injury вивчало вплив тривалої розумової діяльності на когнітивну продуктивність та її нейронні кореляти в осіб з патологічною психічною втомою після лЧМТ.

▪️Для оцінки гемодинамічних змін у лобовій корі використовували функціональну спектроскопію у ближньому інфрачервоному діапазоні (fNIRS).

▪️Аналогічно до функціональної магнітно-резонансної томографії (fMRI), fNIRS оцінює гемодинамічну відповідь на нейронну активність.

▪️Це неінвазивний оптичний метод нейровізуалізації, який використовує інфрачервоне світло для визначення відносної концентрації оксигенованого (oxy-Hb) та дезоксигенованого (deoxy-Hb) гемоглобіну. Завдяки джерелам світла, розташованим на шкірі голови, fNIRS дозволяє виявляти гемодинамічні зміни у корі головного мозку на глибині до 1,5–2 см.

▪️У порівнянні з іншими методами візуалізації, fNIRS є менш чутливою до артефактів руху, що робить її придатною для досліджень у природних умовах. Методика широко застосовується в психіатричних дослідженнях та для оцінки когнітивних функцій.

▪️У даному дослідженні застосовано батарею з шести нейропсихологічних тестів, зокрема тест на стійкість уваги та робочу пам’ять. Послідовність тестів повторювалася після 8-хвилинного тесту на стійкість уваги. Загальна тривалість тестування становила 2,5 години.

📌 Результати показали знижену здатність осіб із лЧМТ залучати лобову кору, що корелює з самозвітом про психічну втому.

▪️Була виявлена різниця у швидкості обробки інформації під час виконання завдань: контрольна група покращила свої результати у другій тестовій сесії, тоді як учасники з лЧМТ не продемонстрували покращення.

▪️Підвищена кількість пропусків у завданнях свідчить про труднощі з підтримкою стійкої уваги в осіб із лЧМТ.

▪️Менша ефективність групи лЧМТ та зниження суб'єктивного рівня психічної енергії від початку до завершення тестової сесії вказують на наявність як об’єктивної, так і суб’єктивної стомлюваності внаслідок когнітивного навантаження протягом 2,5 годин.

▪️Клінічний досвід показує, що більшість людей із лЧМТ стикаються з труднощами у визначенні прийнятного рівня щоденної активності.

▪️Вони зазвичай відпочивають, коли відчувають втому, що є природним процесом, але їм важко навчитися робити регулярні перерви протягом дня, якщо вони не відчувають негайної потреби в цьому.

❗️Багато учасників з лЧМТ також повідомляли про тенденцію до перевищення своїх можливостей у моменти, коли вони тимчасово почуваються «нормально», що пізніше призводить до вираженого виснаження.

▪️Це спостереження узгоджується з виявленою розбіжністю між суб'єктивним самопочуттям та фактичною функціональною активністю мозку.

📌 У цілому, отримані результати свідчать про знижену ефективність нейронної активності у лобовій корі в осіб із лЧМТ.

❗️Це може призводити як до погіршення когнітивних функцій, так і до вираженого відчуття психічної втоми після тривалої розумової діяльності.

🧠🩶 З повагою, RecoWARy — Фахівцям/-чиням

Гіпербарична киснева терапія при посткомоційному синдромі

📄 У систематичному огляді Systematic Review and Dosage Analysis: Hyperbaric Oxygen Therapy Efficacy in Mild Traumatic Brain Injury Persistent Postconcussion Syndrome узагальнено докази щодо ефективності ГБО терапії (Hyperbaric oxygen therapy, HBOT) для пацієнтів з лЧМТ при стійкому посткомоційному синдромі.

📌 Огляд ґрунтується на науковому визначенні ГБО терапії як двокомпонентного впливу, що складається з підвищення барометричного тиску та гіпероксії.

▪️Авторами вперше проведений аналіз доз втручання, який довів користь ГБО терапії після лЧМТ.

▪️При аналізі дози кисню, тиску чи комбінованої дози кисню та тиску ГБО статистично значущі ефекти були досягнуті для пацієнтів з лЧМТ і стійким посткомоційним синдромом, які отримували 40 сеансів терапії при 1,5 атм. Симптоми також покращилися після 30 процедур при 1,3 атм.

▪️Зміни включали покращення сну, пам’яті та загального когнітивного функціонування, а також зниження рівня депресії та тривоги у військових і цивільних з посткомоційним синдромом після лЧМТ порівняно з контрольною групою.

▪️Поліпшення зберігалися щонайменше 2 місяці після 40-го сеансу терапії.

▪️При нижчих та вищих дозах кисню та тиску виникали як позитивні, так і негативні результати:
▫️позитивні та негативні результати були отримані при 1,2 атм,
▫️негативні – при 2,4 атм.

▪️Підвищення тиску у вузькому діапазоні виявляється більш важливим ефектом, ніж збільшення рівня кисню, яке діє в широкому діапазоні.

❗️Покращення були більш значущими для пацієнтів з лЧМТ та коморбідним ПТСР.

▪️Автори зазначають, що проаналізовані дослідження відповідають вимогам доказової медицини та заслуговують рекомендації класу A для лікування посткомоційного синдрому після лЧМТ при 1,5 атм кисню.

▪️Переконливі докази, отримані за результами однофотонної емісійної комп’ютерної томографії., демонструють, що ГБО дійсно може збільшити приплив крові до мозку, що може мати позитивний вплив на відновлення.

▪️Механізми впливу ГБО терапії при лЧМТ ще остаточно не визначені.

▪️Проте вважають, що при мітохондріальній дисфункції у клітинах мозку після лЧМТ, про яку свідчить зниження екстракції кисню та додаткові біомаркери візуалізації, ГБО терапія, ймовірно, пом’якшує негативні ефекти шляхом збільшення церебральної перфузії та оксигенації, одночасно зменшуючи залишкове запалення.

▪️Пацієнти, які брали участь у ГБО терапії, мали більш високий рівень нейротрофічного фактору головного мозку (Brain-derived neurotrophic factor, BDNF) та фактору росту ендотелію судин (Vascular endothelial growth factor, VEGF) – ключових білків, які необхідні для росту та функціонування нервів і кровоносних судин.

▪️Існують дані, що при застосуванні ГБО терапії у гострій стадії ЧМТ, можна запобігти розвитку вторинних травм мозку.

▪️Проте нечисленні лонгітюдні дослідження свідчать, що покращення симптомів після ГБО терапії не є тривалим.

▪️Докази щодо ГБО терапії (і докази щодо інших методів лікування, які мають подібні характеристики, наприклад, акупунктура для хронічного болю) свідчать про те, що терапевтичні впливи ГБО можуть діяти разом, створюючи умови для покращення симптомів пацієнта, принаймні в короткостроковій перспективі.

❗️Важливо зазначити, що навіть прихильники ГБО терапії не вважають, що вона корисна сама по собі.

▪️Натомість усі погоджуються, що ГБО найкраще використовувати разом із традиційними методами реабілітації.

▪️Більше інформації про ГБО після лЧМТ
➡️ у нашому матеріалі за посиланням

🧠🩶 З повагою, RecoWARy — Фахівцям/-чиням