Статистика Избранное

сховок.

Гео и язык канала: Украина, Украинский

Категория: Книги

феноменальна метапоезія і не тільки
@dee_chubay

Связанные каналы | Похожие каналы

Гео и язык канала

Украина, Украинский

Категория

Книги

Статистика

Избранное

Фильтр публикаций

Скрывать удаленные

Скрывать репосты

сховок.

1 Sep, 09:33

візьми собі жменю землі
звідси — із місця
пустельного непрохідного і безводного

можна нести її у дірявій кишені
яку зрештою знайдеш порожньою
а йти все одно буде важко;
можна лишити під деревом —
думка припнеться до нього
мов кінь який випас усе
там де йому дозволила шворка
яку нема кому розвʼязати

можна стільки разів
схилити голову в порожнечу
стільки підняти
руки в яких нічого немає або
з цієї землі виліпити чоловічка
що плюне тобі в обличчя і піде геть

293 1 6 1

сховок.

14 Aug, 01:52

вранці наздоганяю свій сон:
забудь дорогу сюди
не раді тобі тут
а він сміється

приходили сім мудреців
і сімдесят
і сім разів по сімдесят
таку давали пораду:
перший довго ридав
восьмий знизав плечима сказав
не люблю краєвид цього сну
а останній жував собі яблуко і
не помітив нічого

503 1 7 2

сховок.

15 Jul, 22:10

птах помер і пустельник
довго сидів над ним

так завершилася ловитва:
замість початку знайшовся кінець
замість птаха знайшовся птах

тут мало бути звертання але
не чіпаймо пустельника даймо йому
перебути це на самоті

він ліг на траву
поруч невловного птаха
і дивиться вгору

402 1 6 20

сховок.

4 Jun, 19:14

замало бачити добре і зле —
повинне бути дерево пізнання
чогось іншого

на ньому немає плоду
і листя падає щойно
звільниться з бруньки

йому між гілок оселилась вивільга —
часом кричить а часом співає;
зрідка сюди приходить мандрована стежка
та завжди минає повз

для багатьох людей тут є місце
а досі не видно нікого

529 0 4 1

сховок.

29 May, 23:55

переходячи з кухні в вітальню
ввечері ми прошмигували
повз цю кімнату
щоб не бачити її темних нутрощів

нині світло погашене скрізь
і немає такого місця
де б лишилася памʼять по нас

привіт, кімнато

ми боялися що
з тебе вибіжить хтось страшний
і вхопить за спину
а тепер простягаємо руки внікуди
намарне, намарне
знову намарне

493 0 2

сховок.

24 May, 23:59

яким кольором пофарбувати вогонь?
він хотів би вчинитись таким
мов кульбаба яка
раптово розквітла першою
і
не обпікати

людина уміє проте обернути
добре на зле —
чорний вогонь оселився тут
і випльовує все
чого ми навчили його;
він звик танцювати поки ридає
ненависть від нас неохоче прийнявши

ніхто не просив: «вогню, не печи»
а тільки плювали: «не будь, вогню»

613 0 5 4

сховок.

26 Apr, 23:51

усе непостійне: тюремна церква позичені черевики вінчальні корони і ви
що стоїте пліч-о-пліч

і те що між вами
теж нетривке

справді, можна не думати
який бік вулиці більше тобі до вподоби
і просто йти поруч
і не зважати як щось
дедалі більше болить —
але хто згадає про це

усе воно
зведеться в кілька рядків
один жарт чи слово в підручнику
а тебе
і тюремної церкви
і серця що потім так тобі розривалось
не буде більше

/зеров — 136/

677 0 5 1

сховок.

25 Apr, 23:58

але як мине зима
стане видно: все Ти послав

Ти насилаєш на дерева вітер
і люди ламають гілки
тягнучись до найсмачніших плодів;
Ти звелів аби все завмерло —
й завмерло воно
щоб наново оживати

прибій що лишає на березі
рибу й червону медузу —
і він від Тебе
і смерть що приходить до всіх у свій час —
від Тебе вона

й мене Ти створив
на незнання з якого росте довіра
й на день у якому прокинуся і побачу:
насправді
усе радіє, усе співає

779 2 6

сховок.

10 Apr, 09:02

[страсна пʼятниця]

сумний чоловік не має дороги
його возлюбив Ти і другом Своїм назвеш
а він зрадить Тебе

а втім є ще час
тлумачити притчі і рахувати монети
рибалити йти під сонцем здиратись на гору
знати що всі вони помиляються
та любити однаково:
того хто збреше і хто не повірить
того хто засне і страху буде повний
того хто привʼяжеться надто сильно

і ось цього
кому Ти ще й слова не мовив

від кого Ти вже прийняв біль
але усміхнувся і руку Свою простягнув

598 1 4 2

сховок.

3 Apr, 19:32

краса впадала в очницю
і не лишала там місця
для чогось інакшого

знання у якій із поштових скриньок
оселилися оси
було непотрібне мені
бо зʼясувалось:
ми діти одного батька
й братерство наше тривке

а потім я підійшла під горіх
що радо давав мені перші плоди колись
і довго стояла перед ним мовчки;
молоді горіхи згіркли занадто
від мого погляду

вибач мені, премудросте
я знову лишила парасолю вдома
щоб стати під цим пекучим дощем
я знову не розумію
для чого тобі людина
цей найпримхливіший звір
що любить іти проти вітру
й пливти проти течії

598 0 2 4

сховок.

29 Mar, 11:32

ти очистив мене від землі
і дихати стало легше
тож я подякувала тобі

ти розпік горнило й забрав усе
зайве від мене —
втрачені дві третини боліли мені
тож я довго роздумувала
про твою жорстокість

а потім ти переплавив мене
на срібний дзвіночок який
внук украв у бабусі
й показує друзям із двору
як найбільший свій скарб

613 1 6 8

сховок.

27 Mar, 09:55

равлик живе в палаці
й тужить за хаткою
яку носив на собі

насінина плаче бо стане лілією
і буде відтак чимось іншим

тільки ніхто не сумує більше
ніж кисле яблуко:
тутешні діти
люблять солодкі

той хто тримає світ у долоні
згортає небо в сувій
і до кожного усміхається кажучи:
вже вечоріє
я відведу вас додому

674 0 8 3

сховок.

15 Mar, 16:30

скільки триває сіль
у цій самотній копальні?

кому легше було
орлу що клював прометея
чи тим хто черпає цю гіркоту:
надвечір здавалося вибрали все
й заснули потомлені
а вранці знову тут повно води
й солі повно

о соляна копальне
кожен день ти відживлюєшся
і помираєш кожної ночі
немов загадка
яку неможливо відгадати

720 1 6

сховок.

8 Mar, 03:08

чого ти шукаєш коло сухого потоку
вдовина дитино
нащо дивитись туди де була течія
а в ній — трохи світла

сядьмо тут разом
під сонцем під місяцем
либонь хтось прийде сюди
либонь ні

обміняємося казками:
у тебе така є а в мене така

так і час промине вдовина дитино
і ти проминеш
і я

737 0 2 6

сховок.

2 Mar, 01:01

третю ніч я приходжу
у фантомний собор що стоїть на горі
мов під клен який був тут весь час
а став видимим коли треба було
сховати мене від дощу

фантомний собор покаже
як біль достигає у досвід —
ще один плід який зірвуть теплі долоні
й кинуть у засік в якому так легко все забувається

тож і цієї ночі я відійду
на потрібну кількість
кроків промовлю
запали свої стіни
о запали свої стіни ще раз переді мною
фантомний соборе

900 0 7 9

сховок.

18 Feb, 18:37

ця книжка уже не потрібна мені
бібліотеки куди її віддавати немає більше

я досі кручу її у руках
хоч нині це книжка пандори
й пече мені пальці

плачу: добре було би не знати
ані початку ані кінця
й читати уперше, уперше, уперше

940 0 9 7

сховок.

20 Jan, 13:33

[данте]

галерея чоловіків і жінок:
когось зраджуєш когось знаєш
а когось любиш — отак, на відстані;
зрештою основне завжди можна вигадати
й увібгати у три рядки
а потім іще у три —
поки папір не скінчиться
поки не станеш із гнівом один на один
думаючи про місто в якому ноги вже твоєї не буде:
якщо ти його ненавидиш то чому
так хочеться повернутись

тож ідеш галереєю
поділеною на три
знаючи: сумуватимеш
за всім що побачиш

1.1k 0 5 1

сховок.

10 Dec 2025, 11:26

[петрарка]

червона стріла протинає цю книжку а втім
його серце, мудре і необачне,
й таке радо прийме —
аби тільки мати на кого дивитися крадькома
і з ким подумки говорити дорогою до води
думати думати і засинати
наче дитина що плакала цілу ніч і нарешті стомилася

клявся що не залишить слідів на землі вологій
аж ось вони: і один і другий
і прибережне каміння ще пахне роздумами —
про неї про нього і про коріння дерев і знову про неї
а потім про лист у якому
слід оповісти про все це;
усяка думка стає легкою в цій голові —
сором якого ніхто не приховав би
і цей дивний біль: і прагнеш його і тікаєш

1.2k 0 13 6

сховок.

29 Oct 2025, 23:04

сонце зайшло наче талант закотився у водостік —
ще один день блискає і зникає
і я знову не знаю для чого це все було

я тицяла палицею в мурашник
і він не ожив
я прикладала до вуха мушлю а та мовчала
мені хотілося порахувати до трьох
але не було чого перелічувати

Боже скажи що Ти колись теж
закидав у воду порвані сіті
і засинав не вловивши нічого

1.6k 3 19 11

сховок.

24 Oct 2025, 10:50

сад надовго замислився яким бути
щоб усім здаватися нетутешнім —
так і лишився
замисленим і зеленим.
справді чи є ще десь
замислений сад?

я приходила би до нього частіше
та ми з вулицями весь час розминаємось
наче знайомі які
не мають памʼяті ані на лиця
ані на імена

так, я приходила би частіше
але тут немає різниці де попросити:
гіркий сонячний променю не випалюй
мого дому із мене

1k 1 9 3

Показано 20 последних публикаций.

667

подписчиков

Статистика канала

Популярное в канале

вранці наздоганяю свій сон: забудь дорогу сюди не раді тобі тут а він сміється приходили сім муд...

птах помер і пустельник довго сидів над ним так завершилася ловитва: замість початку знайшовся к...

візьми собі жменю землі звідси — із місця пустельного непрохідного і безводного можна нести її у...