Данило Гетманцев

#рейтингнайкращихплатників

Продовжуємо серію постів про найвідповідальніших платників податків. Сьогодні — багатостраждальна галузь електроніки.

❗️Велика частина цієї галузі довгий час залишалася в тіні і, незважаючи на те, що у другій половині минулого року став помітним тренд на детінізацію, сьогодні ситуація вочевидь відкотилася назад, а сумновідомі бренди, що розповідали нам на Комітеті про «дорожню карту», з карти вочевидь зійшли у тіньову прірву.
Плануємо з цього приводу засідання Комітету.

💁‍♂️Однак, є і сумлінні платники, яких може не бути, якщо держава і надалі буде толерувати тінь і корупцію.

👇Серед сумлінних платників галузі у 2024 році відзначимо:

▫️Comfy
▫️Розетка
▫️Фокстрот
▫️Європлюс

👇Сумлінні платники серед імпортерів у 2024 році:

▫️Samsung
▫️АСБІС-Україна
▫️ЛОГІН
▫️GORENJE
▫️Tefal

🤝Дякую компаніям за їх внесок у стабільність країни та підтримку чесного і білого бізнес-середовища!

✔️📑Європейська Комісія та група Європейського інвестиційного банку підписали Гарантійну угоду.
Угода дозволить ЄІБ інвестувати щонайменше 2 млрд. євро, на які надано гарантію, в першочергові проекти з відновлення та реконструкції в Україні. 
Підписана Гарантійна угода покривається Інвестиційною програмою України (UIF) як частиною програми Ukraine Facility в розмірі 50 млрд. євро на період 2024-2027 років.

👨🏻‍💻💶UIF має залучати державні та приватні інвестиції для відбудови України. Вона забезпечена фінансовими інструментами на загальну суму 9,3 млрд. євро, з яких 7,8 млрд. євро – кредитні гарантії та 1,5 млрд. євро – змішане фінансування.
Метою UIF є мобілізація 40 млрд. євро інвестицій для відновлення, реконструкції та модернізації України.

У рамках підписаної Гарантійної угоди кошти ЄІБ підтримають діяльність державного сектору в ключових секторах та будуть інвестовані у:
🔹зміцнення енергетичних мереж України;
🔹розширення виробництва гідроенергетики та відновлюваної енергії;
🔹підвищення енергоефективності;
🔹модернізацію залізниць;
🔹покращення міського громадського транспорту;
🔹поліпшення міжнародного транспортного сполучення, включаючи «Шляхи солідарності» між ЄС та Україною та пункти пропуску на кордоні на ключових експортних маршрутах;
🔹відновлення муніципальної інфраструктури, такої як системи водопостачання та опалення, громадське освітлення;
🔹відбудова та реконструкція шкіл, лікарень та вищих навчальних закладів.

📄✍🏼Для подальшої підтримки інвестицій ЄІБ та Україна підписали угоду про розміщення групи експертів-консультантів фінансової установи у Києві, які нададуть практичну допомогу для прискорення підготовки та реалізації критично важливих проектів і стратегічних документів. Пакет консультаційних послуг JASPERS загальним обсягом 20 млн. євро буде зосереджено у першу чергу на проектах у сферах енергетики, транспорту та житлового будівництва, а згодом пошириться і на інші напрями, включаючи реформу управління державними інвестиціями в Україні.

Як зазначила Президентка ЄІБ Надія Кальвіньо,

«Безпека України – це безпека Європейського Союзу. Ми підтримуємо Україну. Сьогодні ми ще раз висловлюємо це зобов’язання, підписавши угоди з Європейською Комісією та українським урядом щодо посилення нашої підтримки. Це дозволить нам зробити важливі інвестиції у відновлення критично важливої інфраструктури та ключових державних послуг України, посилюючи стійкість країни та її шлях до інтеграції в Європейський Союз».

💸Від початку повномасштабного вторгнення росії група ЄІБ виділила Україні вже 2,2 млрд. євро, направлені у проекти, спрямовані на забезпечення безпеки енергопостачання в Україні, відновлення критичної інфраструктури, яка була пошкоджена, і забезпечення продовження надання основних послуг по всій країні.

🇪🇺✅Пройшов ще один важливий євроінтеграційний тиждень.
3 понеділка по четвер відбулися двосторонні зустрічі представників України та Європейської Комісії в межах офіційного скринінгу відповідності українського законодавства праву ЄС за Розділом 1 «Вільний рух товарів» (входить до Кластеру 2 «Внутрішній ринок»).
✔️Це – один з найбільших за обсягом охоплених питань розділ з усієї переговорної рамки.

У рамках чотирьох днів скринінгових сесій було представлено питання:
▪️3 березня – «Вільний рух / негармонізована продукція», «Оцінка відповідності, маркування відповідності та технічне регулювання», «Стандартизація», «Ринковий нагляд та відповідальність за продукцію», «Будівельна продукція», «Закон про промисловість з нульовим рівнем викидів»;
▪️4 березня – «Метрологія», «Транспортне законодавство», «Технічне обладнання та пов'язані з ними вимоги», «Обладнання, що працює під тиском»;
▪️5 березня – «Промислові товари», «Електричне та електронне обладнання», «Основне хімічне законодавство ЄС», «Інші хімічні товари»;
▪️6 березня – питання щодо взуття та текстилю, еко-дизайну, продукції оборонного призначення, вогнепальної зброї, виробів з кришталю, культурних товарів, ціноутворення на лікарські засоби, регулювання примусової праці.
❕Таким чином, завершено скринінгові сесії щодо усіх чотирьох фундаментальних свобод єдиного європейського ринку – свободи пересування працівників, свободи переміщення капіталів, свободи надання послуг (пройшли у листопаді 2024 року) та свободи руху товарів.

💁‍♂️Такі двосторонні зустрічі є невід’ємною частиною переговорного процесу щодо вступу України до Європейського Союзу.
Усього, станом на зараз, маємо повністю завершений скринінг за Кластером 1, вийшли на фінішну пряму за Кластером 2  (пройдено вже 8 з 9 блоків, що містяться у ньому) та завершили скринінг по одній з двох глав, що входять до Кластеру 6.

🔺🏦Облікову ставку підвищено до 15,5%
Правління НБУ на своєму засіданні вирішило підвищити із 7 березня облікову ставку на 1 в.п. до 15,5%.

Разом із цим прийнято рішення із 4 квітня:
✔️Підвищити на 1 в.п. спред між обліковою ставкою та ставкою за 3-місячними депозитними сертифікатами (ставка за останніми має зрости до 19%)
✔️Підвищити на 1 в.п. спред між обліковою ставкою та ставкою за кредитами овернайт (ставка за останніми має зрости до 19,5%)
✔️Змінити формулу розрахунку лімітів вкладання обов’язкових резервів банків у 3-місячні депозитні сертифікати залежно від нарощування строкових (від 3-х місяці) депозитів (з метою стимулювання таких операцій відповідний мультиплікатор збільшується із 3 до 3,5)

👆🏼Підвищення облікової ставки - а це вже третій раунд її підняття (перший на +0,5 в.п. був у грудні 2024 року, другий на 1 в.п. у січні) – обумовлюється прискоренням інфляції наприкінці минулого року.
Нагадаю річна інфляція у січні сягнула 12,9% у річному вимірі, і продовжить прискорюватись до початку літа цього року.

📈За оцінками НБУ, підвищення облікової ставки та зміна операційного дизайну монетарної політики сприятимуть збільшенню доходності гривневих активів, відповідно їх захисту від інфляції, стабілізації інфляційних і валютних очікувань, збереженню міжнародних резервів. На кінець 2025 року НБУ прогнозує інфляцію на рівні 8,4%, середню по року – 12,4%.  

💁‍♂️Обернена сторона переходу до більш жорсткої монетарної політики – підняття ставок за кредитами, відновлення якого хоч і має місце, але відбувається з дуже низької бази і не відповідає потребам відновлення економіки.

Щодо сплати податку на прибуток за 2024 рік

✅240 тисяч платників податку на прибуток подали звітність.
До сплати нараховано 275,8 млрд гривень, що на 56,3 млрд гривень (+25,7%) більше, ніж було сплачено у 2023 році.

🏦Особливу увагу варто звернути на банківський сектор, який уже другий рік поспіль сплачує податок на прибуток за підвищеною ставкою.

📈За 2024 рік понад третина надходжень від податку на прибуток припадає на банки – 34,6% або 95,5 млрд гривень. У порівнянні з 2023 роком надходження від сплати податку на прибуток банками зросли на 25,5 млрд гривень.

Також варто підкреслити зростаючу ефективність адміністрування податків, що підтверджується показником рівня сплати податку на прибуток:

◽2024 рік: 1,71%
◽2023 рік: 1,63% (+0,08 в.п.)
◽2021 рік: 1,17% (+0,54 в.п.)

Завдяки відповідальній позиції бізнесу ми досягли найвищого рівня сплати податку на прибуток за останні роки, перевершивши навіть показники, які були до повномасштабного вторгнення.

#рейтингнайкращихплатників

Продовжуємо публікації про найвідповідальніших платників податків. Сьогодні в центрі уваги — галузь виготовлення безалкогольних газованих напоїв.

🔻Сумлінні платники у 2024 році:

💧КОКА-КОЛА
💧«ОБОЛОНЬ» «КРАСИЛІВСЬКЕ»
💧 ВИРОБНИЧА ФІРМА «ПАНДА»
💧МИРГОРОДСЬКИЙ ЗАВОД МІНЕРАЛЬНИХ ВОД

Найвідповідальніші платники податків серед підприємств цієї галузі своєчасно сплачують податки, що дозволяє не тільки зміцнювати державний бюджет, а й фінансувати соціальні та інфраструктурні проєкт, важливі для розвитку країни.

Дякую виробникам безалкогольних газованих напоїв за їх внесок у стабільність економіки.

👥Це все – про якість державного управління.
Ми продовжуємо фінансувати «функції» (значна частина яких не виконується належним чином чи взагалі вже не потрібні), приміщення, робочі місця чиновників, кількість розроблюваних нормативно-правових актів (у тому числі тих, які згодом скасують як непотрібні), відряджень, підвищень кваліфікації – і жодним чином не питаємо про результат, час від часу формально проводячи гарно сприйняті у суспільстві «скорочення державних службовців».
При цьому фінансувати по-різному, здебільшого незрозуміло та несправедливо.

Коли запроваджувалась реформа оплати праці держслужбовців, була запропонована наступна філософія:
1) справедлива оплата праці залежно від особистого внеску кожного працівника;
2) за однаковий функціонал в органах одного рівня (приміром, діяльність яких поширюється на всю територію держави) – оплата має бути близькою за розміром;
3) відмова від космічних премій у сотні процентів та надбавок, 70% – гарантований (посадовий) оклад, 30% – варіативний, за результатами оцінювання службової діяльності.
Більшість з цього – так і не реалізовано.
Не повинно бути так, що:
- одних органах середня зарплата 100-120 тис. грн., в інших органах такого ж рівня – 30-40-50 тис. грн.;
- в одних вона зросла протягом року на 14%, а в інших – у 4 рази (і це ніяк не пов’язано з результатом);
- коли посадовий оклад – 20-30% від зарплати, а 70-80% – додаткові виплати, а не навпаки;
- є величезний, абсолютно де-мотивуючий розрив в оплаті праці фахівця, які власне й забезпечують роботу органа, та керівництва.

Справжня комплексна реформа державного управління повинна базуватись на шести фундаментальних принципах:
🔹дерегуляція – скасування неефективних, непотрібних, штучних, дублюючих функцій, повноважень та інструментів міністерств і відомств (приміром, у Мінекономіки їх аж 308, у багатьох органів – за сотню), передача частини з них на місцевий рівень або саморегулівним організаціям, і це має передувати скороченню державних службовців, на яких покладалось їх виконання, щоб не допустити колапсу «функція є – відповідальних нема / скоротили»;
🔹децентралізація – маємо дуже ретельно подивитись на кожну необхідну і залишену функцію: чи потрібно її мати на загальнодержавному рівні, чи раціонально опустити на «місця», залишивши за «центром» формування політик та загальних правил;
🔹діджиталізація – вона має бути реалізована максимально широко, усуваючи людський фактор та підвищуючи якість та швидкість процедур (нагадаю, затверджене урядом завдання на 2025 рік – провести аналіз та здійснити заходи з оптимізації не менше 2 (!!!) типових робочих процесів, а в агентствах, службах та інспекціях – не менше 1 (!!!) типового процесу);
🔹компактність системи органів виконавчої влади, ліквідація неефективних чи непотрібних органів, укрупнення ЦОВВ (потрібно реанімувати напрацювання 2022 року, до реалізації яких не дійшло);
🔹результативність та ефективність – кожне міністерство чи відомство під залишені ним функції та повноваження повинні отримати KPI, вимірюваний не кількістю витрачених людино-годин на їх виконання, а конкретним результатом для держави, економіки, суспільства, конкретної людини. Є результат – керівник, чиновник чи команда чиновників продовжують працювати у наступний період, нема – вибачайте.
🔹справедливість та об’єктивність політики винагород та просування по службі, в основі якої оцінка виконання поставленого перед відомством KPI, та вклад (особистий та груповий) у його досягнення конкретного службовця чи групи службовців.

💁‍♂️Такий підхід дозволить в недалекій перспективі досягти помітного підвищення рівня та якості державного управління.

👤📉За час повномасштабної війни Україна скоротила кількість чиновників майже на 30%.
Про це повідомив на прес-конференції Прем’єр-міністр Д.Шмигаль.
Було підкреслено, що скорочення держслужбовців є важливим елементом економії держбюджету у цей час.
Економне витрачання бюджетних коштів – це дійсно дуже важливо, але питання набагато ширше.

👨🏻‍💻Україна потребує комплексної реформи системи державного управління. Ми про це говорили ще навесні 2022 року під час розроблення Плану відновлення України, але, на жаль, небагато просунулись у цьому напрямі.
При цьому продовжуємо дивитись на стан справ крізь «рожеві окуляри».

Візьмемо оцінювання результатів діяльності у 2024 році 115 топових державних службовців – державних секретарів міністерств, керівників, перших заступників та заступників керівників центральних органів виконавчої влади: 93 отримали оцінку «відмінна», 32 – «позитивна», жодний – «негативна».

Порівняємо з оцінкою, даною у оприлюдненому за 1,5 місяці до цього (у жовтні 2024 року) Звіті Єврокомісії про прогрес України в рамках пакету розширення ЄС.
Загальна оцінка поточного стану реформування державного управління – 2 за п’ятибальною шкалою, прогрес за останній рік – 4 за шестибальною.
Секторальний прогрес, досягнутий в процесі виконання рекомендацій ЄК 2023 року за трьома десятками розділів, які входять у переговорну рамку щодо вступу України до ЄС:
- дуже хороший прогрес – у жодній сфері;
- хороший прогрес – 6 сфер;
- певний прогрес – 18 сфер;
- обмежений прогрес – 11 сфер.

За часи незалежності не виконана вчасно (у повному обсязі у встановлені строки) жодна з сотень національних, державних, галузевих програм – як до повномасштабної війни, так і зараз. У кращому випадку – їм переносять терміни виконання, у гіршому – просто забувають чи замінюють іншою.
У 2025 році в установлені строки не затверджено паспорти 88 з 453 бюджетних програм (61 – взагалі не подані, 27 – повернути на доопрацювання через незадовільну якість).

Серед міністерств ситуація ще гірша – з 299 закріплених за ними програм не подані взагалі або повернуті розробникам – 65 паспортів (21,7%). Торік частина з
бюджетних програм почала виконуватись тільки у ІІ півріччі.

Цікавою ідеєю Д.Трампа є ідея дерегуляції в маркетинговій обгортці «1 in – 10 out».

З подібною ж ідеєю гучно виходило і наше Мінекономіки років з три тому.
Водночас, попри очевидність проблеми (та шляхи її розв’язання), з нею команда міністерства не впоралася.
Результат 11 місяців роботи у 2023 році міжвідомчої робочої групи з дерегуляції: пропозиція з 1,3 тисячі інструментів – 456 скасувати, ще 584 оптимізувати (разом – 1040).
Далі – 8 місяців роздумів та роботи з оформлення пропозицій у План дерегуляції (може думали б і довше, але на біду – це був індикатор Плану для Ukraine Facility на ІІІ квартал 2024 року) – і його було врешті прийнято на початку вересня 2024 року.
Весь План – 99 заходів.

З найяскравішого – скасування:
▪️дозволу на установку тимчасових нетеплоємних печей у кінотеатрах;
▪️дозволу на розміщення в приміщеннях для утримання тварин та птиці електроводонагрівників;
▪️дозволу на застосування для пульверизаторного фарбування емалі та фарб, що містять у собі з’єднання зі свинцю;
▪️погодження інструкції про порядок прибирання пилу у виробничих приміщеннях з робочих місць, проходів та сходів;
▪️погодження графіка аналізу повітря на робочих місцях;
▪️погодження статуту приватного центру туризму учнівської молоді, приватного центру / будинку / клубу еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді, станції юних натуралістів;
▪️висновку щодо можливого впливу будівництва та провадження господарської діяльності на стан народних художніх промислів;
▪️дубліката посвідчення мисливця; дубліката щорічної контрольної картки обліку добутої дичини…

Ось що, виявляється, системно заважало покращенню інвестиційного клімату в державі.
Коротко оцінюючи дерегуляційну реформу – «гора народила мишу».

#рейтингнайкращихплатників

Продовжуємо говорити про відповідальних платників податків, сьогодні відзначимо підприємства скляної промисловості.

🏭Склозаводи, особливо у війну, займають важливе місце в економіці країни, виробляючи продукцію, яка необхідна для будівництва та багатьох інших галузей.

Сумлінні платники у 2024 році:

◽️Вераллія Україна

◽️Костопільский Завод
Скловиробів

◽️Рокитнівський Скляний
Завод

◽️Малинівський склозавод

◽️Мар’янівський склозавод

◽️Ветропак Гостомельский
Склозавод


Хочу подякувати цим підприємствам також за їх роботу.

🏠🇺🇦Вікна в оселі українців тремтять майже не щодня, але упродовж усього цього часу українці ведуть активну боротьбу і завжди відновлюють зруйноване.

🔺Експорт зерна Українським морським коридором сягнув 70 млн. тонн.
Понад 4 тисячі суден доставили вітчизняну аграрну продукцію до близько півсотні держав світу на азійському, африканському та європейському континентах.
Ще 36 млн. тонн вантажів – непродовольчі товари (зокрема, руда, металургійна продукція тощо).

✔️Відкриття у серпні 2023 року Українського морського коридору, який прийшов на заміну непродовженій Стамбульській зерновій ініціативі, дозволив додати до аграрної продукції ще й неаграрну, частка якої вже перевищує третину, що суттєво підтримало промисловість, для якої морські перевезення займали вагоме місце до початку повномасштабної війни.

Водночас, війна продовжує залишатись ключовим стримуючим фактором для експорту продукції через Чорне море. Нам не вистачає систем протиповітряної оборони, які б змогли захистити порти Великої Одеси від систематичних атак.
❕Вони тривають та регулярно завдають шкоди морському експорту.
У ніч на перший день весни стався черговий ракетний удар, у результаті якого поранено двох працівників та завдано руйнувань об’єктам портової інфраструктури Одеси.
Пошкоджені два іноземні судна – контейнеровоз «MSC LEVANTE F» під прапором Панами та суховантажне судно «SUPER SARKAS» під прапором Сьєрра-Леоне, завантажене більш ніж 21 тис. тонн кукурудзи та сої.
Кількість підбитих в українських морських портах іноземних суден сягнула 29-ти.
Відновлення наземної портової інфраструктури також вимагає часу та коштів. Певні ресурси були перерозподілені наприкінці минулого року, але коштів багато не буває. У цьому плані розраховуємо на проект Світового банку «Відновлення критично важливої логістичної інфраструктури та мережевого сполучення» (RELINC), який нині реалізується в Україні.

Торік вантажообіг морських портів склав 97,2 млн. тонн (майже в 1,6 разів більше, ніж у 2023 році).
💲Їх доходи перевищили заплановані на 39%.
До бюджетів усіх рівнів Адміністрацією морських портів перераховано більше 4 млрд. грн. податків та зборів.

Серед усіх карколомних реформ Трампа, відсутня найголовніша - заборона його вечірніх виступів.
Пропоную найпізніше 21.00 по Києву.
Серед проголошених реформ найбільше вражає скасування податків, в т.ч. на чайові та соціалку (виявляється є реформи, які ми вже успішно провели), та реформування соціальної системи, що здійснює виплати громадянам старшим за 100 та 150 років (виявляється є країни, де бардак з цим є більшим за нас).
Якщо серйозно, щодо нас нічого нового. Надія на мир міцнішає, перетворюючись в обґрунтоване сподівання. Наше завдання - зробити його справедливим і сталим.
Ну і принагідно приєднуємось до вітань Першої леді США).

 Ряд центробанків не став змінювати раніше ухвалені рішення.
 
▪️Центральний банк Польщі, як і передбачали експерти, зберіг ключову відсоткову ставку на рівні 5,75%.
Споживчі ціни у Польщі, після сплеску до рівня 4,2% у вересні та жовтні, у листопаді та грудні уповільнились до 3,9%, а у січні 2025 року підскочили до 4,3%.
 
▪️Центральний банк Угорщини залишив без змін свою ключову ставку – на рівні 6,5% – попри серйозне прискорення інфляції з 3,0% у вересні, 3,4% у жовтні, 3,9% у листопаді, 4,8% у грудні до 5,7% за підсумками січня 2025 року.
 
▪️Центральний банк Індонезії після зниження у січні зберіг усі три свої ставки на раніше встановленому рівні:
- депозитну – 5,00%;
- семиденного зворотного репо – 5,75%;
- кредитну – 6,50%.
У регуляторі зазначили, що нинішня грошово-кредитна політика відповідає цілі збереження рівня інфляції у межах цільового рівня та підтримки економічного зростання.
 
▪️Народний банк Китаю також не став змінювати свої ставки, які залишатимуться на рівні:
- 3,10% - по кредитах першокласним позичальникам на 1 рік;
- 3,60% - по кредитах першокласним позичальникам на 1 рік;
У регуляторі підкреслили, що віддають пріоритет збереженню фінансової та валютної стабільності, та пообіцяли підтримувати обмінний курс женьмінбі на «розумному та збалансованому рівні», попереджаючи ризики різких коливань.

📝Підсумки лютневого циклу засідань регуляторів щодо грошово-кредитної політики.
 
▪️Центральний банк Нової Зеландії знизив ставку на 50 б.п. – з 4,25% до 3,75%, відзначивши можливість подальшого пом’якшення грошово-кредитної політики на тлі уповільнення інфляції.
У IV кварталі (як і у попередньому) споживчі ціни в країні виросли на 2,2%  проти 4,7% у IV кварталі 2023 року.
На 2025 рік інфляція прогнозується на рівні близько 2,0% із подальшим зниженням до 1,7% у 2026 році.
 
▪️Центральний банк Австралії уперше з листопада 2020 року зменшив ставку на 25 б.п. з 4,35% (на цьому рівні вона трималась дев’ять засідань поспіль) до 4,1%, відзначивши прогрес у боротьбі з інфляцією, водночас просигналізувавши про обережність відносно перспектив подальшого пом’якшення грошово-кредитної політики.
Річний рівень зростання споживчих ціну IV кварталі скоротився до 2,4% порівняно з 2,8% у ІІІ кварталі завдяки значному зниженню цін на електроенергію (-25,2% проти -15,8% у ІІІ кварталі) та паливо (-7,9% проти -6,2%).
 
▪️Банк Англії зменшив відсоткову ставку на 25 б.п. – з 4,75% до 4,50%. Його керівник заявив, що регулятор буде пильно стежити за розвитком ситуації у британській економіці, дотримуючись при цьому поступового та обережного підходу до подальшого зниження ставок.
Банк Англії також знизив прогноз щодо росту економіки країни у 2025 році до 0,75%, при цьому покращивши очікування показника зростання ВВП у два наступні роки – з 1,25% до 1,5%.
Очікується, що інфляція, яка нині перебуває на рівні 2,5%, досягне піку у 3,7% у ІІІ кварталі 2025 року через зростання цін на енергоносії та воду (попередня оцінка складала 2,8%), і вона повернеться до цільового показника у 2% тільки у IV кварталі 2027 року (на півроку пізніше, ніж зазначалось у попередньому прогнозі).
 
▪️Центральний банк Чехії у лютому відновив цикл пом’якшення грошово-кредитної політики, знизивши основну ставку на 25 б.п. – з 4,00% до 3,75%.
В країні продовжують спостерігатись інфляційні «гойдалки» – після скорочення темпів зростання споживчих цін до 2,2% у червні минулого року в останній місяць 2024 року вони прискорились до 3,3%, тоді як на початку 2025 року знов уповільнились до 2,9%

▪️Центральний банк Індії уперше за майже 5 років зменшив ключову відсоткову ставку.
Ставку репо знижено на 25 б.п. – з 6,50% (на цьому рівні її залишали незмінною протягом одинадцяти попередніх засідань регулятора) до 6,25%.
Інфляція в Індії у січні скоротилась до 4,31% порівняно з 5,22% у грудні (експерти у своєму консенсус-прогнозі були більш скептичними, передрікаючи 4,6%).
У регуляторі прогнозують, що цього року економіка країни зросте на 6,7%, а інфляція очікується на рівні 4,2%.
 
▪️Національний банк Таджикистану зменшив ставку рефінансування на 25 б.п. – з 9,00% до 8,75%. Як зазначили в регуляторі, рішення ухвалено з врахуванням ситуації з внутрішніми та світовими цінами на сировинні товари та відносно стабільних інфляційних очікувань.
За підсумками 2024 року споживчі ціни в країні зросли на 3,6% проти 3,8% у 2023 році.
На найближчі три роки Нацбанк країни встановив таргет інфляції у 5% +/- 2 в.п. У 2025 році очікується зростання ВВП на рівні 2024 року – 8,4%.
 
▪️Центральний банк Мексики знизив ключову ставку на 50 б.п. – з 10,0% до 9,5%, на тлі уповільнення інфляції, відзначивши при цьому можливість повторення аналогічного кроку на наступних засіданнях.
Зростання споживчих цін у перший місяць 2025 року склало 3,59% (проти 4,21% у грудні) завдяки уповільненню збільшення цін продукти харчування (+1,88% проти +4,36% у грудні, найбільший внесок припав на овочі та фрукти, які подешевшали на 7,73%).
Досягнутий показник інфляції – мінімальний за останні чотири роки, який дозволив їх «увійти» під верхню стелю визначеного центральним банком країни цільового діапазону (2-4%).