Інга про підлітків

Поліна обожнює коней, і сьогодні я знайшла для спільного перегляду дещо цікавеньке…Рекомендую й вам, і це не лише про коней…

Міка, чотирнадцятирічна дівчинка, намагається налагодити стосунки з батьками під час свого складного підліткового віку. У школі вона погано вчиться, будучи однією з найгірших учениць у класі. Вважаючи, що її проблеми пов'язані з батьками, школа вирішує відправити її до суворої бабусі замість літніх канікул. Очікуючи на сувору дисципліну, Міка виявляє дещо несподіване.

Замість підручників вона зустрічає дикого жеребця на ім'я Східний Вітер. Незважаючи на страх ферми перед неприборканим конем, Міка зав'язує з ним таємний зв'язок, відвідуючи його щовечора. Вона вірить, що вони створені одне для одного, і між ними зароджується глибока дружба. Однак перед Мікою постає виклик - стати справжнім господарем цього енергійного жеребця.

З підлітками на консультації ми часто говоримо про їхній соціальний всесвіт і навіть малюємо його.

Соціальний всесвіт людини- це сукупність усих важливих звʼязків людини з іншими. Для підлітків (окрім батьків і родичів)- це компанія друзів, друг однієї статі чи протилежної, кохана людина, команда однодумців, значущий дорослий.

За моїми спостереженнями, структура соціального всесвіту конкретної людини формується починаючи з передпубертатного віку й до закінчення юнацьких років, а потім відтворюється в ріщні періоди життя. Комусь більше подобається дружити з людьми однієї статі, комусь протилежної. Хтось любить дружити з однією людиною, а комусь до вподоби дружити компанією. Комусь подобається спілкуватися на відстані,
а хтось не розуміє такого контакту.

Якщо постає питання про самотність, на консультації ми часто малюємо соціальний всесвіт клієнта, щоб зрозуміти, яких елементів не вистачає.
Знайти своїх людей, свою компанію для підлітків має прямо психотерапевтичний ефект, оскільки повʼязано з такими важливими речами, як визнання, розуміння, прийняття. Цього в повній мірі не може дати робота з психологом. І по ідеї, хороша робота з психологом як раз і закінчується тоді, коли дитина знаходить «своїх».

В підлітковому віці дуже важливо формувати активну позицію щодо свого оточення. Кого мені не вистачає? Що я можу зробити, щоб не почуватися самотньо? Чи є в моєму оточенні люди, з якими я хотів би стати трохи ближчим? Чи є місця, де я міг би познайомитися з новими людьми?

Переїзд на нове місце завжди повʼязаний із необхідністю побудови нового соціального атома. Проблема полягає в тому, що іноді для інтеграції в інше середовище потрібно декілька років, а для дитини декілька років самотності можуть бути дуже болісними.

Для сучасних дітей важливою частиною соціального всесвіту є Інтернет-друзі. Проте для більшості цього недостатньо. Досвід спілкування в Інтернеті повинен доповнюватися досвідом спілкування з людьми в реалі, оскільки офф-лайн досвід дає ту саму невербальну складову спілкування, яка, на думку вчених, більш важлива, ніж вербальна.

Відправити у френдзону, френдзонити- від англійського friend zone, означає дружити з людиною протилежної статі, а не вступати з нею в романтичні стосунки. Зазвичай застосовується, коли один із пари має почуття, а інший налаштований дружити.

Іменник «френдзона» можна використовувати без дієслова, якщо це підходить за контекстом.

#підліткова_субкультура

Недільний щоденник мами й психолога

Життя буремне: в світі панує невизначенність, в соцмережах- активація ботоферм, в повітрі- віруси, в найближчі три тижні - під 30 консультацій на тиждень. Але в світі є дещо хороше: це третя серія Паддінгтона!

Пригоди ведмедя в далекому Перу вже другий день прикрашають моє життя. Я дивлюся на милу ведмежу морду, яку оживляє компʼютерна анімація, а потім переводжу погляд на Поліну, обличчя якої також оживляється милою посмішкою приблизно з такою ж динамікою, як і обличчя анімованого ведмедя. І я розумію, що щастя- це саме такі ледь вловимі миті, для яких з одного боку, треба так мало. А з іншого боку, можна пройти половину земної кулі й закупити півсвіту- й не відчути цього.

І якщо я пишу цей недільний щоденник, то це означає, що я знову вмостилася в теплому куточку ковзанки «Слайз» і слідкую за Поліною, яка відпрацьовує повороти. Щойно вона підбігла до мене й похвалилася, що якась дівчинка спитала в неї, чи не фігуристка вона. «Звідки ти знаєш, які елементи відпрацьовувати?»- запитала я в Поліни. - «А я дивлюся канали з фігурного катання». І я знову розумію, що Інтернет- це зовсім не погано, а, навпаки, дуже добре. Бо дає підлітку безліч варіантів і напрямків, в яких можна розвиватися, а також може давати й натхнення, й мотивацію.

Єдине що, все цікаве для себе підлітки хочуть знаходити самі й не дуже в захваті від наших пропозицій. Нещодавно Поліна агресивно відреагувала, коли в фільмі мама наполегливо витягувала доньку погуляти. Памʼятаючи про це, я сьогодні з острахом запропонувала донці піти вигуляти Ніку на Козачий Острів (це невеличкий парк біля річки в нашому місті). Вона зробила типове нудне обличчя підлітка. Але я застосувала заборонений прийом і запропонувала по дорозі купити їй в Елькаві какао з круасаном.

Прийом подіяв, і ми псячо-дівчачою компанією опинилися в парку в останній день повноцінного снігу (бо завтра, судячи з прогнозів, він почне танути). На річці, виявилося, вирувало життя. Там було безліч качок і навіть два лебедя. Поля чомусь вирішила стати пташиною свахою. Ну з лебедями все було ясно, їх було лише двоє й вибору в них не було. А от качки й качури плавали рандомно й Поліна почала їх шиперити: «Мама, бачиш цей качур підчепил купу тьолочок». «А оце точно парочка…а нє…вона його у френдзону відправила». «О! Тут четвірочка». Деякі качки набундючені сиділи на березіі, а деякі активно плавали й спілкувалися. Я вирішила, шо ті, шо на березі- лінуються й сидять в гаджетах. Отак ми весело прогулювалися.

Потім Поліна почала розпитувати про свою рідну бабусю, мою маму, яку вона не знала. Якою вона була по характеру? Чим любила займатися? Що б вона робила зараз? Я точно знаю, що в неділю вона б запросила нас в гості. Вона дуже добре готувала, тому обов’язково пригостила б нас обідом. І ми б сиділи втрьох, шуткували й сміялися б, і вона б ніжно обіймала нас обох. Бо вона була весела, гостинна й вміла бути дуже лагідною.

А ще вона, як і Поліна, любила зі смаком облаштовувати помешкання. Точніше, Поля зі смаком, який їй передався від бабусі, облаштовує свою кімнатку. Вона любила щось цікаве майструвати руками. Так і Поля нещодавно зробила лялечку- повітряну гімнастку та кільце для неї. І вийшло дуже гарно! А ще моя мама завжди вміла вигадати щось цікаве навіть, якщо життя здавалося сірим і вбогим. Поліна також видумує для себе маленькі цікаві справи, й ніколи я від неї не чула, що їй нудно. Я точно знаю, що моя мама пишалася б своєю онучкою.

Поки я сиділа на ковзанці, мені «прилетіла» ще одна мамська радість: син влаштував стрім! Це хороший шанс почути й побачити дорослу дитину, яка живе в іншому місті й спілкується з тобою не так часто, як хотілося б. Я дивилася на очі й посмішку 24-річного чоловіка, слухала його голос, і вчергове думала, що найбільша проблема в вихованні дітей та, що вони, на жаль, дуже швидко вирастають….

Коли мені було 16 років, по телебаченню почали транслювати «Чіп і Дейл поспішають на допомогу» й «Качині історії».

В мене збереглися спогади з вечірок тих часів: ми пʼємо шампанське, обіймаємося під мєдлякі, танцюємо хіп-хоп, фліртуємо, але рівно в 19.00 ми сідаємо біля телевізора і дивимося мультики. Ми, учні 11 класу фіз-мат школи, які сумлінно розвʼязували логарифмічні рівняння, сперечалися про центр мас, дружньо сміялися з Вжика й Рокі!

До чого це я? До того, що підлітки дуже люблять мультики. І до того, що вийшла третя частина Паддінгтона!!! І тепер я знаю, що я буду робити сьогодні ввечері після 6 консультацій. І завтра теж після 6! Ми з донькою будемо дивитися пригоди цього крутого ведмедя в Перу. І вам бажаю). Я побачила на uakino. Може, ще десь є? А може, воно вже давно є, а я тільки побачила?)

Ми продовжуємо про формулу щастя.

Нагадаю, що це перелік всього, що дає людині радість, активність, відчуття наповненості життя. Це може бути хобі, активності, друзі, відвідування певних місць.

Коли я говорю про це з сучасними підлітками, то виявляється, що їхня формула щастя ще не почала формуватися. Їхнє дитинство й пубертат співпало з карантином і війною, тож їхня соціальна активність була обмежена. Левова частина цієї активності належала віртцальному світу. То що ж робити?

Думаю, приймати цей факт і шукати. Лише на цьому тижні декілька підлітків різного віку скаржилися на апатію, сумний настрій, небажання нічого робити. І ми говорили саме про важливість пошуку власної формули щастя.

При цьому ми не відкидаємо й те, що дитині подобається в Інтернеті, але пропонуємо спробувати ще якісь активності. Можливо, в дитинстві було щось, чим дитина хотіла займатися, а потім забула? Чи в улюбленого блогера є цікаві захоплення? Чи друг кличе в спортзал?

Не обов’язково це буде захоплююче з самого початку, можливо, знадобиться час, щоб дитина «втягнулася» в якусь діяльність і почала отримувати задоволення.

Іноді дорослі скаржаться, що діти не пристають на їхні пропозиції піти погуляти чи сходити на гурток. В підлітковому віці це так не працює. З певного віку дитини ключовим стає її власний вибір, а ми можемо його підтримати й допомогти.

А що для вашого підлітка є формулою щастя?

Близько 80 відсотків українців мають тривожний темперамент.

Люди з тривожним темпераментом: 1) більше подій бачуть як тривожні 2) більше часу відчувають тривогу 3) більше страждають від тривожних думок і переживань 4) іноді болісно відчувають тривогу фізично 5) повільніше відновлюються від неї. Все те ж саме можна сказати про тривожних дітей і підлітків з деякими доповненнями: вони погано розуміють, що з ними відбувається.

Дітям складно дати лад своїм тривожним переживанням. Хронічний стан тривоги може спричиняти в дітей безсоння, зниження імунітету чи ментальні розлади. Тривога може ставати причиною уникаючої чи агресивної поведінки.

Сучасні українські діти несуть собою генетичну тривожність, травматичний досвід багатьох поколінь, а також власний досвід життя в війні та в умовах карантину. Вони потребують інструментів, які допоможуть їм ладнати зі своєю тривогою.

Саме тому я створила гайд для батьків «Як допомогти дитині, яка тривожиться». В гайді я зібрала всі свої знання й стратегії роботи з тривогою і перетворила їх на навички, яким можна навчити дітей, щоб вони більше розуміли про себе й свою тривогу, вміли відрізняти корисну й некорисну тривогу і знали, як діяти в різних випадках. Гайд підходить і для дорослих.

Гайд в електронному вигляді, його можна придбати в мене, написавши мені в особисті. Вартість гайду для підписників мого каналу- 200 грн.

Про інші мої гайди ви можете подивитися тут

Ви чули про воньонізм?

Ця течія названа на честь Чан Воньон південнокорейської співачки (айдолши) та танцюристки, учасниці гурту IVE. Окрім співочої й акторської карʼєри вона стала популярною тим, що записувала в тік тоці роліки про свій лайф-стайл, який тепер намагаються наслідувати дівчата-підлітки.

Цей тренд в тіктоці пропагує догляд за собою, зайняття спортом, правильне харчування (яке межує з самообмеженнями). Прибічники воньонізму також закликають ефективно витрачати час на саморозвиток (читання, спорт, самовдосконалення, вивчення мов), не витрачаючи ані хвилинки на пусті справи.

Тренд став вктуальний на початку 2024 року, проте й зараз не втрачає популярності.
Стиль воньонізму- рожевий колір, пастельні тони, бантики.
Для дівчат, які страждають на перфекціонізм, воньонізм може бути шляхом до рхп, виснажливих занять спортом, а токож перевтоми від раннього вставання й відсутності відпочинку. Але якщо не фанатіти й брати певні елементи, то данний напрямок може давати натхнення в самоорганізаціі, догляді за собою, прагненні виглядати естетично.

Знову ж таки, якщо підліток має здоровий глузд і розуміє, що має своє тіло, а не тіло Ваньон, яке відрізняється, на мій погляд, не дуже здоровою худорлявістю.

Ось вам трохи естетики ваньонізму. І розкажіть, що ви про це думаєте?

#підліткова_субкультура

Вчора в чат поступило таке питання:

Як реагувати коли самооцінка у дитини завищена і будь яка критика ( з моєї точки зору це адекватне сприйняття) сприймається як просто моя завищена вимога ?
Тобто на відверто гидку роботу дитина каже : « норм» ((( і мої доводи і адекватна оцінка , спроба пояснити …. Не сприймаються ((

Звісно, добре зʼясувати, якої роботи це стосується. Мені здалося, що це стосується сфери, в якій якість роботи підлітку неважлива. Тоді річ йде не про завищену самооцінку, а про те, що підліток не дуже хоче напружуватися.

«Норм» в цьому випадку- захисна реакція проти примусу до того, на що не хочеться витрачати час.

Одного алгоритму дій тут немає, все залежить від обʼєктивної значущості роботи й від рівня впливу на дитину. В одному випадку вказати чіткі критерії нормальної роботи й наполягти, щоб дитина переробила. В іншому- чесно сказати, що якби дитина витратила більше часу й зусиль, робота була кращою. В третьому- допомогти дитині зробити краще. В четвертому погодитися, що якщо дитині норм, то Ви це приймаєте.

А ви як думаєте, які можуть бути варіанти?

Багато підлітків прагнуть підробляти. Що ж каже про це законодавство?

Кодексом законів про працю (КЗпП) передбачено, що працювати можна з 16(шістнадцять) років.

З 15 років можна працювати, при згоді одного з батьків.
Крім того, допускається оформлення 14-річних учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів для виконання легкої роботи, що не шкодить здоров’ю і не заважає навчанню. Але виключно у вільний від навчання час, наприклад на канікулах, з дозволу одного з батьків або особи, яка їх замінює. вік для прийому на роботу не повинен бути нижчим, ніж вік закінчення обов'язкової шкільної освіти та, в будь-якому випадку, не може бути нижчим ніж 15 років(ч.3 ст. 2 Конвенції про мінімальний вік для прийому на роботу).

Однак допускається прийом на роботу за наймом або на іншу роботу осіб у віці від 13 до 15 років для легкої роботи, яка: 1. не здається шкідливою для їхнього здоров'я або розвитку; 2. не перешкоджає відвіданню школи, їхній участі в затверджених компетентними органами влади програмах професійної орієнтації або підготовки або їхнім можливостям скористатися отриманим навчанням ч.1 ст. 7 Конвенції про мінімальний вік для прийому на роботу).
А ваші підлітки вже пробували працювати?