За кілька днів до нового року ми з Олексієм сиділи в кавʼярні після зйомки і говорили про творчість, свою і чужу. Він гортав мій профіль і на моє прохання коментував, що він бачить. “Коли я бачу в стрічці інсти твої роботи, я не впізнаю тебе”. У мене немає сформованого стилю, це правда, я у пошуках. І я сама собі подумала - а про що я взагалі?
Мій 2024 рік у фото роботах. Узяла по одній з кожної зйомки, десь навмання, десь мені фотокартка найбільше відгукнулася. ( розмір і місце розміщення не має значення)
Ще дуже багато роботи попереду. Дуже. Відчуваю потребу визначитися для себе у важливих речах, що взагалі важливо для мене, а він чого відмовитися. Про що моє бачення і для кого воно, куди хочу розвиватися. Хто моя ЦА.
Я хочу прийти до того, щоб не співпрацювати з невмотивованими людьми, ні комерційно, ні творчо. Бо успіх зйомки залежить як від фотографа, так і від моделі, а працювати з тими, хто так, в півножки, це невдячна справа.
У мене стався незвичний досвід з певного розбещення і сміливого занурення іншої людини в досвід ню фотосесії. Я прийшла до подруги в гості, знайшла її у важкому емоційному стані, і сказала, що не можу допомогти їй з прийняттям рішень, а єдина форма підтримки, яку маю на цей момент, це ню зйомка. Я працювала з портативними джерелами світла і з камерою телефону. Гадаю, сталося щось дуже важливе для нас обох тоді, і між нами як подругами, і для кожної з нас особисто.
Мені дедалі важче говорити про себе “я ню фотограф” і відкривати інстаграм сторінку, де більшість з останніх робіт це одягнені люди і портрети. Звісно, що інстарам не має визначати мій стиль, я маю знімати те, що бачу і як бачу. Але цей найдієвіший спосіб (поки що) самореклами нині мені недоступний з позиції ню фотографа - принаймні так, як раніше. Я досі не збагнула, як це працює, що у мене груба цензура піддається видаленню, а у інших фотографів не видаляють фото із сосками і вульвами. Поки думаю, яким чином і де транслювати свою творчість - показувати своє істинне бачення і не вшивати себе в якісь рамки і обмеження. Мені не подобається моя галерея в інстаграмі, це не про мене.
В цьому році я покаталася на хуях. Моє сексуальне життя то окрема тема, хах, а якщо про фотографію, то цього року зі мною відбувся неприємний, але важливий досвід. Повідомлення про умови співпраці стає довшим, з’ялвяється все більше деталей і нюансів. Більше ціную свою роботу.
Поступово зʼявляється розуміння, чого хочу навчитися найближчим чином і що опанувати. Зараз я в пошуках Наставників.
Буває так, що внутрішній самозванець бере контроль над моїми почуттями і мені важко не піддатися спокусі знецінити себе і свій шлях. На цей випадок я роблю дві речі. Перша - згадую, що моїй творчій особистості лише кілька років. Ніхто не вимагав від мене бігати стометрівку, коли я вчилася ходити. Згадую, що у мене відкритий ФОП і зараз триває повномасштабна війна. Це дуже швидко бадьорить йти займатися справами.