💼
Син подав на відстрочку, оскільки мати є інвалідом 1 групи (п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»), але є ще донька (рідна сестра позивача), яка перебуває за кордоном.
Що вирішив суд🔹В даному випадку до заяви військовозобов`язаного у порядку п. 13 ч.1 ст.23 Закону України від 21.10.1993 р. №3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» були додані відповідні документи, передбачені вищезазначеною постановою.
Посилання відповідача на те, що позивач має не військовозобов`язаних родичів і які згідно зіст. 51 Конституції України та ч. 1 ст. 202 Сімейного кодексу України зобов`язані утримувати свою непрацездатну матір, що не дає права на надання позивачу відстрочки від призову на військову службу за мобілізацією, яка передбачена нормою ст. 23 Закону № 3543, колегія вважає такими , що суперечать вимог постанови №№560.
Крім цього, як свідчать матеріали справи, позивач надав заяву сестри позивача ОСОБА_3 , яка проживає у м. Острів Великопольский (Польща), переклад якої здійснений з польської мови на українську мову та переклад якої засвідчено нотаріусом.
Дана заява адресована ІНФОРМАЦІЯ_3 , в ОСОБА_9 зазначено, що вона проживає у Польщі та не має можливості та наміру повертатись в Україну та здійснювати догляд за матір`ю. Наголосила, що весь цей час догляд за матір`ю, яка потребує постійного догляду здійснює її брат ОСОБА_1 .
Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що обов`язок повнолітніх дітей піклуватися про своїх непрацездатних батьків закріплено в статті 51 Конституції України.
Відповідно до ст.172 Сімейного кодексу України, дитина, повнолітні дочка, син зобов`язані піклуватися про батьків, проявляти про них турботу та надавати їм допомогу.
Відповідач вважає, що перебування (проживання) особи за кордоном не звільняє її від обов`язку здійснювати утримання та догляд за батьками з І чи ІІ групою інвалідності згідно вимог п.13 ч.1 ст.23 Закону України«Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Разом з тим, слід вказати, що обов`язок «здійснювати утримання батьків» та «здійснювати догляд за батьками», не є тотожнім у спірних правовідносинах.
Постійний догляд це форма догляду за особами з різними фізичними або психічними обмеженнями, що вимагає постійної присутності доглядача для надання необхідної допомоги та підтримки.
Згідно з частиною першою статті 202 Сімейного кодексу України повнолітні дочка, син зобов`язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.
Тобто, «здійснювати утримання за батьками» це надання матеріальної допомоги, в той час як «постійний догляд» це вимагає постійної присутності доглядача для надання необхідної допомоги та підтримки.
Судом апеляційної інстанції враховано, що сестра позивача перебуває за кордоном та нею не виявлено бажання повертатися на Україну та здійснювати догляд за матір`ю, а тому позивач, як на момент звернення з заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, так і наразі є єдиною особою, яка відповідно до закону зобов`язана та має фактичну можливість здійснювати догляд за своєю матір`ю як особою з інвалідністю 1 групи.
Враховуючи наведене, позивачем до заяви про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації згідно пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України«Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію`надано докази того, що він є єдиною особою, хто може здійснювати догляд за матір`ю.
П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 400/6646/24
22 жовтня 2024
https://reyestr.court.gov.ua/Review/122685057#мобілізація #відстрочка #інвалід #інвалідність #утримання #догляд #сестра #закордон
