СУДОВЕ ОСКАРЖЕННЯ НЕВИПЛАТИ ДОДАТКОВОЇ ВИНАГОРОДИ ЗА ЧАС ЛІКУВАННЯ
справа №580/9064/24
🪖В січні 2024 року за допомогою звернувся військовослужбовець щодо можливості отримати додаткову винагороду за час стаціонарного лікування.
Під час служби рапорт не приймали, обіцяли все нарахувати. Вже після звільнення, щоб не втрачати час було направлено заяву на юр адресу В/Ч - отримано 04.07.2024 р.
☝️Однак жодної відповіді з В/Ч не надійшло.
🔺Після надходження коштів при звільненні (понад 2 місяці з моменту звільнення) розмір виплати явно не включав розмір дод винагороди за час лікування.
У зв’язку з чим було підготовлено позов з вимогами:
👉нарахувати дод винагороду за час лікування
👉нарахувати та виплатити середнє грошове забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні
Позовна заява надійшла 12.09.2024 р (в ухвалі зазначено про надходження 17.07.2024 - описка.)
З В/Ч на адресу в/с відзив на позов не надходив (невідомо чи було направлено чи ні його фактично).
⚠️Позиція В/Ч, яку було надано до суду:
Дод винагорода - було розглянуто заяву надано відповідь заявнику, та поінформовано, що виплата буде здійснена до кінця вересня 2024 року.
Стосовно стягнення середнього заробітку - законодавство у сфері військового обов’язку та військової служби не містить інституту стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
🔎За результатами вивчення доказів суд зазначає:
Додаткова винагорода
🔹За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для виплати позивачу додаткової винагороди до 100000,00 грн. за період лікування з 22.01.2024 до 16.02.2024 у КНП «Звенигородська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування».
🔹Доказів виплати позивачу додаткової винагороди за вказаний період суду не надано.
🔹У зв’язку з чим В/Ч зобов’язано нарахувати та виплатити належні кошти.
Середній заробіток за час затримки розрахунку
🔹Суд зазначає, що вищенаведені спеціальне законодавство що регулює грошове забезпечення військовослужбовців (Закон № 2011-ХІІ) не містить норм щодо порядку та відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні з військової служби.
🔹З цього приводу суд врахував правову позицію Верховного Суду у п.27 постанови від 18.12.2018 (справа №820/4619/16) - норми Кодексу законів про працю України підлягають застосуванню у разі, коли нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини.
🔹Тому наявні підстави застосувати для спірних правовідносин норми КЗпП, а доводи відповідача що до спірних правовідносин такі норми не застосовуються суд вважає необґрунтованими.
🔹Передумовою застосування ст.ст.116, 117 КЗпП України є остаточний розрахунок при звільненні.
🔹Разом з тим, суд зазначає, що остаточний розрахунок при звільненні з позивачем не проведений, оскільки, як установлено судом за наслідками розгляду цією справи, позивачу не виплачено додаткову винагороду до 100 000,00 грн. за період лікування з 22.01.2024 до 16.02.2024 р
🔹У зв’язку така вимога є передчасною - та задоволенню не підлягає.
‼️Таке заключення суду дозволяє подати повторно позовну заяву, коли з боку В/Ч буде здійснено повний розрахунок.
І в даному випадку, за кожен місяць затягування з боку В/Ч виплати дозволяє стягнути місячний розмір ГЗ.
Очікуємо на набрання законної сили рішення суду.
Індивідуальна консультація 👉 @L4M_UA
справа №580/9064/24
🪖В січні 2024 року за допомогою звернувся військовослужбовець щодо можливості отримати додаткову винагороду за час стаціонарного лікування.
Під час служби рапорт не приймали, обіцяли все нарахувати. Вже після звільнення, щоб не втрачати час було направлено заяву на юр адресу В/Ч - отримано 04.07.2024 р.
☝️Однак жодної відповіді з В/Ч не надійшло.
🔺Після надходження коштів при звільненні (понад 2 місяці з моменту звільнення) розмір виплати явно не включав розмір дод винагороди за час лікування.
У зв’язку з чим було підготовлено позов з вимогами:
👉нарахувати дод винагороду за час лікування
👉нарахувати та виплатити середнє грошове забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні
Позовна заява надійшла 12.09.2024 р (в ухвалі зазначено про надходження 17.07.2024 - описка.)
З В/Ч на адресу в/с відзив на позов не надходив (невідомо чи було направлено чи ні його фактично).
⚠️Позиція В/Ч, яку було надано до суду:
Дод винагорода - було розглянуто заяву надано відповідь заявнику, та поінформовано, що виплата буде здійснена до кінця вересня 2024 року.
Стосовно стягнення середнього заробітку - законодавство у сфері військового обов’язку та військової служби не містить інституту стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
🔎За результатами вивчення доказів суд зазначає:
Додаткова винагорода
🔹За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для виплати позивачу додаткової винагороди до 100000,00 грн. за період лікування з 22.01.2024 до 16.02.2024 у КНП «Звенигородська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування».
🔹Доказів виплати позивачу додаткової винагороди за вказаний період суду не надано.
🔹У зв’язку з чим В/Ч зобов’язано нарахувати та виплатити належні кошти.
Середній заробіток за час затримки розрахунку
🔹Суд зазначає, що вищенаведені спеціальне законодавство що регулює грошове забезпечення військовослужбовців (Закон № 2011-ХІІ) не містить норм щодо порядку та відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні з військової служби.
🔹З цього приводу суд врахував правову позицію Верховного Суду у п.27 постанови від 18.12.2018 (справа №820/4619/16) - норми Кодексу законів про працю України підлягають застосуванню у разі, коли нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини.
🔹Тому наявні підстави застосувати для спірних правовідносин норми КЗпП, а доводи відповідача що до спірних правовідносин такі норми не застосовуються суд вважає необґрунтованими.
🔹Передумовою застосування ст.ст.116, 117 КЗпП України є остаточний розрахунок при звільненні.
🔹Разом з тим, суд зазначає, що остаточний розрахунок при звільненні з позивачем не проведений, оскільки, як установлено судом за наслідками розгляду цією справи, позивачу не виплачено додаткову винагороду до 100 000,00 грн. за період лікування з 22.01.2024 до 16.02.2024 р
🔹У зв’язку така вимога є передчасною - та задоволенню не підлягає.
‼️Таке заключення суду дозволяє подати повторно позовну заяву, коли з боку В/Ч буде здійснено повний розрахунок.
І в даному випадку, за кожен місяць затягування з боку В/Ч виплати дозволяє стягнути місячний розмір ГЗ.
Очікуємо на набрання законної сили рішення суду.
Індивідуальна консультація 👉 @L4M_UA