НАСЛІДКИ БЕЗДУМНОГО ЗАСТОСУВАННЯ ОЗЕМПІКа
23 квітня цього року я вперше в інфопросторі висказався про оземпік в статті "ЩО ВІД ТЕБЕ ПРИХОВУЮТЬ ПРОДАВЦІ "ОЗЕМПІК" - ЧАРІВНОЇ "ТАБЛЄТКИ" ПОХУДАННЯ?" (прочитати статтю). Маючи "чучуть" знань в сфері як похудання, так і людської поведінки, я концептуально змоделював, що на оземпіку втрата маси тіла для більшості людей зумовлена значною втратою мускулатури. І от буквально минулого місяця в одному з найавторитетніших медичних наукових журналів The Lancet виходить стаття, в якій зазначено, що на агоністах GLP-1 (читай, на оземпіку), зниження маси тіла на 25-39% зумовлене втратою мускулатури [1]. В цьому місці доречно вставити: а Вітя казав.
Вдумайся, від 1/4 до 2/5 скинутої ваги - це мускулатура. Та мускулатура, яка забирає глюкозу з крові, яка рухає твоїм тілом, яка... створює гарні випуклості твого тіла. І смішно, і сумно водночас усвідомлювати, що бажання - виглядати пі#дато - яке змушує людей вивалювати круглі суми за препарат похудання, не задовільняється - "мінус 10 кілограмів" при втраті 3-4 кг мускулатури - вкрай сумнівний успіх. Огов, підпищики, ви насправді не хочете важити менше, ви хочете ВИГЛЯДАТИ ГАРНО, і навіть якщо ви цього не розумієте, вам для для досягнення істинної цілі при схудненні треба зберегти мускулатуру. І ні, оземпік не руйнує м'язи, ні, справа не так в препараті, як в нерозумному застосуванні. Оземпік - інструмент, а інструментами треба вміти користуватись. Молоток забиває цвяхи, та лише в умілих руках, а в неумілих - повідбивані пальці. Але давай менше аналогій, а більше фактів і порад. Припі#довуйся паском безпеки, ми вирушаємо в країну науки і здорового глузду!
Середньостатистична людина не хоче вникати в механізм дії оземпіка. Бо нах#я? Є чарівна таблєтка похудання: п'ю (колю) її - худаю. Бінго! Може, оземпік спалює жир, може, розганяє метаболізм, а може, знижує апетит. Та п#х, головне шо я похудаю - от як мислить пересічна людина. І в цьому проблема...
Оземпік - аналог гормону ситості GLP-1, який виробляється в кишках... у відповідь на споживання їжі. Тобто, коли ми на оземпіку організм гадає, що ми щойно підкріпились, і це "щойно підкріпились" триває безперервно, роблячи нас перманентно дещо ситими. Це і чудово, і х#йово водночас...
Спочатку на щурах [2], а потім на людях [3] було показано, що GLP-1 (читай Оземпік) знижує кайф від їжі. Чи пробував ти, підпищик, їсти, будучи ситим? І як, смачно? Звісно, ні, ситій людині їжа не смакує. Отже, оземпік, роблячи тебе перманентно ситим, знижує смачність їжі, тобто краде в тебе радість... харчову радість. А їжа, шо би там не казали далбайоби - одне з важливих задоволень в житті людини. І саме ця ситнісна дія оземпіка і пояснює втрату мускулатури людьми, які його юзають...
Продовження👇
23 квітня цього року я вперше в інфопросторі висказався про оземпік в статті "ЩО ВІД ТЕБЕ ПРИХОВУЮТЬ ПРОДАВЦІ "ОЗЕМПІК" - ЧАРІВНОЇ "ТАБЛЄТКИ" ПОХУДАННЯ?" (прочитати статтю). Маючи "чучуть" знань в сфері як похудання, так і людської поведінки, я концептуально змоделював, що на оземпіку втрата маси тіла для більшості людей зумовлена значною втратою мускулатури. І от буквально минулого місяця в одному з найавторитетніших медичних наукових журналів The Lancet виходить стаття, в якій зазначено, що на агоністах GLP-1 (читай, на оземпіку), зниження маси тіла на 25-39% зумовлене втратою мускулатури [1]. В цьому місці доречно вставити: а Вітя казав.
Вдумайся, від 1/4 до 2/5 скинутої ваги - це мускулатура. Та мускулатура, яка забирає глюкозу з крові, яка рухає твоїм тілом, яка... створює гарні випуклості твого тіла. І смішно, і сумно водночас усвідомлювати, що бажання - виглядати пі#дато - яке змушує людей вивалювати круглі суми за препарат похудання, не задовільняється - "мінус 10 кілограмів" при втраті 3-4 кг мускулатури - вкрай сумнівний успіх. Огов, підпищики, ви насправді не хочете важити менше, ви хочете ВИГЛЯДАТИ ГАРНО, і навіть якщо ви цього не розумієте, вам для для досягнення істинної цілі при схудненні треба зберегти мускулатуру. І ні, оземпік не руйнує м'язи, ні, справа не так в препараті, як в нерозумному застосуванні. Оземпік - інструмент, а інструментами треба вміти користуватись. Молоток забиває цвяхи, та лише в умілих руках, а в неумілих - повідбивані пальці. Але давай менше аналогій, а більше фактів і порад. Припі#довуйся паском безпеки, ми вирушаємо в країну науки і здорового глузду!
Середньостатистична людина не хоче вникати в механізм дії оземпіка. Бо нах#я? Є чарівна таблєтка похудання: п'ю (колю) її - худаю. Бінго! Може, оземпік спалює жир, може, розганяє метаболізм, а може, знижує апетит. Та п#х, головне шо я похудаю - от як мислить пересічна людина. І в цьому проблема...
Оземпік - аналог гормону ситості GLP-1, який виробляється в кишках... у відповідь на споживання їжі. Тобто, коли ми на оземпіку організм гадає, що ми щойно підкріпились, і це "щойно підкріпились" триває безперервно, роблячи нас перманентно дещо ситими. Це і чудово, і х#йово водночас...
Спочатку на щурах [2], а потім на людях [3] було показано, що GLP-1 (читай Оземпік) знижує кайф від їжі. Чи пробував ти, підпищик, їсти, будучи ситим? І як, смачно? Звісно, ні, ситій людині їжа не смакує. Отже, оземпік, роблячи тебе перманентно ситим, знижує смачність їжі, тобто краде в тебе радість... харчову радість. А їжа, шо би там не казали далбайоби - одне з важливих задоволень в житті людини. І саме ця ситнісна дія оземпіка і пояснює втрату мускулатури людьми, які його юзають...
Продовження👇