Герої без зброї 👨🚒
🔹Ткаченко Микола Петрович, водій автомобільного відділення автотранспортної групи ЧТС Головного управління ДСНС у Київській області. Він батько. В бою з окупантами загинули обидва його сини. Вони поклали своє життя заради життя всіх нас.
🔹До війни щасливий батько трьох дітей, дідусь. Він не знав, на скільки тяжкі випробування підготувала для нього доля. Не міг уявити, що на 69-му році життя, на 3-му році війни він буде розповідати, як ворожі сили забрали життя двох його дітей – Миколи і Григорія. Адже і сам Микола Петрович «пройшов» через ліквідацію Аварії на ЧАЕС. Брав участь в евакуації місцевого населення Прип’яті, поховавши багатьох своїх товаришів.
🔹24 лютого 2022 року, з початком повномасштабного вторгнення росії, його сини одразу пішли добровольцями до тероборони. Після деокупації Київщини, продовжили боротьбу з ворогом, пройшли навчання і їх направили воювати на схід країни. Під час виконання бойових завдань, обидва герої здобули вічне життя і світлу пам’ять. Вони віддали найдорожче, що в них було. Їх тіла і досі не знайшли.
🔹Микола Петрович каже: «я б і сам пішов на фронт та вже не беруть…це був їх вибір, і я його поважаю. Я прийняв це крізь біль і сльози. Нескінченно пишаюсь своїми соколами. Цю втрату неможливо описати словами. Її можна лише відчути батьківським серцем».
🔹Дружини Миколи Петровича не стало в 2011 році. Тепер у нього залишилась тільки донька і онуки. Це його мотивація і натхнення. Продовження їх роду.
🔹Все чого хоче зранене серце цього чоловіка - щоб нарешті закінчилась війна нашою перемогою і діти зростали у мирі.
Український народ продемонстрував світові приклади мужності, стійкості та єдності перед жорстоким ворогом. І родина Ткаченків зробила свій безцінний вклад в цю нерівну боротьбу. Низький уклін захисникам Батьківщини – Миколі та Григорію. Щирі співчуття батьку, найближчим рідним та знайомим.
Дякуємо 🫡
@marshalvdv 🇺🇦