Минулого місяця мені написав такий собі Владислав. Каже: хочу надіслати вам книжку моєї дружини.
Я зазвичай відмовляюсь від оглядів невідомих книг, але Владислав зачепив мою жіночу душу – як я могла відмовити, коли він таку приємність робить для коханої людини?
Йду дивитися анотацію – а це книжка про безхатька! Ще і на київському вокзалі!
За вчорашній вечір прочитала половину книги. Спершу насторожено (бо як не бути настороженою, коли на goodreads на книгу дві оцінки?), на 60 сторінці я вперше пустила сльозу, а десь на 90 захотілося проковтнути історію залпом.
Книга – «Вокзал» Наталки Гомель. Шоколадка від Владислава.
Я зазвичай відмовляюсь від оглядів невідомих книг, але Владислав зачепив мою жіночу душу – як я могла відмовити, коли він таку приємність робить для коханої людини?
Йду дивитися анотацію – а це книжка про безхатька! Ще і на київському вокзалі!
За вчорашній вечір прочитала половину книги. Спершу насторожено (бо як не бути настороженою, коли на goodreads на книгу дві оцінки?), на 60 сторінці я вперше пустила сльозу, а десь на 90 захотілося проковтнути історію залпом.
Книга – «Вокзал» Наталки Гомель. Шоколадка від Владислава.