Міндовкілля

🇺🇦🇷🇴🇧🇬Україна, Румунія та Болгарія узгодили на рівні міністерств спільні кроки для взаємодії з міжнародними інституціями щодо масштабної екологічної катастрофи в Чорному морі, спричиненої забрудненням мазутом.

Про це Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук повідомила на своїй сторінці у фейсбуці. Вона провела чергову онлайн-зустріч з Міністром довкілля, водних та лісових ресурсів Румунії Мірчою Фекетом та в.о. Міністра навколишнього середовища та води Болгарії Петаром Дімітровим. За їх словами, залишається проблемою відсутність верифікованих даних щодо наслідків аварії російських танкерів 15 грудня 2024 року та подальшого поширення мазуту в акваторії Чорного моря. Ми маємо доступ до інформації про цю ситуацію лише за допомогою кримських локальних медіа та обмеженої кількості супутникових знімків.

Станом на сьогодні знімки демонструють, що забруднення російським мазутом сягнуло міста Євпаторія. УкрНЦЕМ продовжує здійснювати спостереження за розвитком надзвичайної події за допомогою наявних засобів.

«Колеги підкреслили, що наша кооперація – це не послуга для України, а спільна відповідальність. Чорне море об’єднує низку європейських держав. Попри те, що математичні моделі не демонструють рух плями на захід, наслідки аварії російських танкерів несуть ризики для всього Чорного моря. Йдеться про десятки кілометрів мазутної плівки на поверхні води вглиб Чорного моря, тисячі кілометрів забрудненого узбережжя, тисячі загиблих птахів та десятки дельфінів, порушені харчові ланцюги в екосистемах. За попередніми підрахунками екоінспекторів, витік мазуту наніс екосистемі Чорного моря матеріальної шкоди на суму понад 14 млрд доларів США. Окремо домовилися координувати спільні зусилля щодо обмеження виходу у Чорне море застарілого флоту рф, який створює потенційні загрози для морської екосистеми», - повідомила Світлана Гринчук.

За словами Міністра, Україна вже звернулася до відповідних секретаріатів конвенцій ООН, UNEP, ЮНЕСКО, Європейського Союзу, Міжнародної морської організації (IMO). Отримали фідбек від Секретаріату Комісії із захисту Чорного моря від забруднення щодо необхідності проведення позачергового засідання для розгляду цього кейсу. Також 27 січня цього року справа буде розглянута на засіданні Підкомітету ІМО з питань запобігання забрудненню.

«Продовжуємо наші спостереження, готуємо звернення до Європейської Комісії та чекаємо на жорстку реакцію світової спільноти. Це вже не перша схожа ситуація з російськими танкерами. рф ігнорує міжнародне морське право. Тож проігнорувати цю аварію зараз – означає дозволити її повторення у майбутньому», - зазначила Світлана Гринчук.

🤝Міндовкілля та Управління ООН з координації гуманітарних справ в Україні обговорили співпрацю у сфері захисту довкілля

Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук провела зустріч з Координатором системи ООН в Україні Матіасом Шмале. Вони актуалізували співпрацю між відомствами у сфері захисту довкілля.

Це стосується як оперативного подолання наслідків бойових дій, так і довгострокових проєктів сталого розвитку. Серед актуальних питань: оцінка шкоди довкіллю внаслідок бойових дій, євроінтеграційне законодавство, низьковуглецевий розвиток України, водозабезпечення, управління відходами, зокрема відходами руйнації, збереження живої природи та розвиток екоосвіти, кліматична політика, а також участь України у СОР30. Усі ці сфери отримують ту чи іншу підтримку від організацій під егідою ООН. Ми активно співпрацюємо з ПРООН, ЮНІСЕФ, ЮНІДО, ЮНЕП.

Ключова ідея співпраці Міндовкілля та ООН – впровадження принципів зеленого відновлення в кожен сектор економіки, не чекаючи на завершення війни.

“Матіас Шмале погоджується, що питання довкілля під час бойових дій є одними з найвразливіших і, водночас, найскладніших для розвитку. Проте відновлення України можливе лише на засадах “зелених” принципів. Партнери готові розширювати горизонти співпраці, адже війна створює нові виклики. Наприклад, для нас актуальними є правова експертиза для переговорного процесу, розвиток екологічної освіти та рекреації в природно-заповідних зонах для підтримки ментального здоров’я українців. Це відкриває перспективи як для психологічної реабілітації, так і для створення нових робочих місць. Залишається важливою підтримка партнерів у рамках урядової програми водозабезпечення фронтових областей”, - наголошує Світлана Гринчук.

Важливо, що Координатор системи ООН в Україні на зустрічі підкреслив суттєвий потенціал України на міжнародній арені. За його словами, світ має зробити багато висновків і переосмислити взаємодію з Україною.

Світлана Гринчук висловила подяку за допомогу у підготовці до СОР29, адже кліматичні ініціативи є серед пріоритетів ООН в Україні. Зокрема, ПРООН надала значну допомогу у розробці рамкового кліматичного Закону та правового мандату України для виконання статті 6 Паризької Угоди.

“Підтримка агенцій ООН свідчить про те, що Україна має союзників на шляху до сталого розвитку та кліматичної нейтральності до 2050 року. Ми маємо спільні цінності й продовжуємо втілювати їх у життя”, - зауважила Міністр.

​​🔥 Палаюча реальність: як зміна клімату провокує лісові пожежі

Каліфорнія у вогні: горять квартали з елітною нерухомістю. І навіть величезні ресурси, які залучила влада, не можуть зупинити стихію. Це дуже красномовне свідчення того, що зміну клімату більше не вдається ігнорувати.

П'ять пожеж продовжують горіти вже четверту добу через сухий пустельний вітер. Пожежа Palisades між Санта-Монікою і Малібу на західній околиці міста та пожежа Eaton на сході вважаються найбільш руйнівними не тільки в історії Лос-Анджелеса. Вони можуть стати найдорожчими в історії США. За попередніми даними, завдані збитки сягають вже $135-150 млрд. Загалом вогонь охопив понад 13 тисяч га.

Треба сказати, що лісові пожежі є звичним явищем для Каліфорнії. Сотні років регулярних лісових пожеж створили екосистеми, які пристосовані до вогню і навіть залежні від нього. Однак їхня надзвичайно велика кількість та інтенсивність, які спостерігаємо зараз, – абсолютно аномальні.

Дослідження показують, що зміна клімату призвела до збільшення тривалості сезону лісових пожеж, частоти їх виникнення та площі, що вигоряє. Вогняний сезон значно подовжився через тепліші весни, довші літні посушливі сезони, меншу кількість опадів. Місцеві сезонні вітри через зміни в атмосфері стали значно потужнішими, а тому швидко поширюють пожежі на величезні площі. Також збільшилась кількість влучань блискавок. А вони, разом з людським фактором, основні причини займань.

Для порівняння: за даними Національного управління океанічних і атмосферних досліджень, всього у період із 1980 по 2023 рік у США палало 22 великі лісові пожежі (збитки від кожної складали понад 1 млрд дол.). Так от: 18 із них сталися після 2000 року. Відбувається це нерівномірно: саме на заході та південному заході США спостерігається найбільше зростання площі спалених земель, і цифра помітно збільшується майже кожного місяця. Тобто зміна клімату посилює екстремальні погодні явища.

Водночас коли ліси горять, вивільняється вуглець, який зберігається в рослинах, а також у ґрунті. І це ще більше посилює зміну клімату та сприяє новим пожежам — утворюється так звана «петля зворотного зв'язку між пожежею і кліматом». Наприклад, лісові пожежі, що палали в Каліфорнії у 2020 році, викинули в атмосферу 91 млн метричних тонн вуглекислого газу. Це приблизно на 30 млн метричних тонн перевищує викиди, які утворюються в результаті виробництва електроенергії в штаті.

І подібна ситуація характерна для багатьох регіонів світу. Лісові пожежі стають дедалі поширенішими по всій планеті, спалюючи сьогодні щонайменше вдвічі більше площ, ніж два десятиліття тому. Науковці з Університету Меріленду дослідили світові дані за період із 2001 по 2023 роки й підрахували, що площа, спалена лісовими пожежами, збільшувалася приблизно на 5,4% на рік за цей період.

Зростання пожежної активності стало дуже помітним останніми роками. 2020, 2021 і 2023 роки стали четвертим, третім і першим найгіршими роками для глобальних лісових пожеж відповідно. У 2023 році на планеті згоріло майже 12 мільйонів гектарів – територія як Нікарагуа, – що перевищило попередній рекорд на 24%.

Науковці вже говорять про те, що ми вступили в епоху піроцену, тобто еру вогню. Звісно, назва неформальна, але влучно відображає те, що відбувається.

© фото: АР

​​🔻Оновлена інформація УкрНЦЕМ щодо розповсюдження нафтопродуктів у Чорному морі після аварії російських танкерів

15 грудня 2024 року в умовах шторму в районі Керченської протоки сталася аварія танкерів "Волгонефть-212" та "Волгонефть-239", яка спричинила потрапляння значної кількості мазуту в морське середовище. Подальший моніторинг засвідчив активне розповсюдження забруднюючих речовин у водах Чорного моря.

💢Згідно зі знімками німецького супутника TerraSAR-X за 9 січня 2025 року — фіксується велика кількість можливих мазутних плям біля Криму.

💢За інформацією медіа, нафтопродукти вже дісталися берегів Євпаторії, а також коси Біляус, яка є перемичкою між солоним озером Донузлав і Чорним морем, що підтверджує наші попередні прогнозні розрахунки. Також нафтопродукти та мертвих птахів було знайдено на пляжах біля селища Мирне, що знаходиться північніше Євпаторії.

💢Вчора 9 січня в НПП «Тузловські лимани» виявили птаха, покритого мазутом. Сьогодні птах загинув і його направили на дослідження в УкрНЦЕМ. Цей випадок потребує додаткового дослідження, щоб відповісти на питання, чи пов'язаний цей птах з аварійною ситуацією, що сталася в Керченській протоці.

💢Для оцінки можливого подальшого поширення мазуту на захід і досягнення узбережжя Одеської області, УкрНЦЕМ провів прогнозування його розповсюдження у водному середовищі до 16 січня 2025 року. Для цього використовувалася система NOAA GNOME. Згідно з отриманими даними, більша частина мазуту з плям, які зафіксовані на супутниковому знімку, досягають прибережних зон південного узбережжя Криму під впливом метеорологічних і гідродинамічних умов.

❗️Таким чином, за актуальними прогнозами на основі наявної інформації, узбережжя Одеської області протягом найближчого тижня не перебуває під загрозою забруднення мазутом.

⚡️Відповідно до звернень Міндовкілля до міжнародних організацій отримано відповіді від Секретаріату Комісії із захисту Чорного моря від забруднення про проведення позачергового засідання Комісії, а також від Секретаріату Міжнародної морської організації (IMO) про запланований розгляд зазначеного питання на відповідному засіданні.

⏹️Для оцінки екологічного впливу та контролю за поширенням забруднення Міндовкілля спільно з УкрНЦЕМ здійснюють регулярний моніторинг супутникових знімків, аналіз отриманих даних моделювання, а також враховуються повідомлення медіа.

⏹️Цей комплекс заходів спрямований на забезпечення своєчасного реагування та розробку стратегій для мінімізації наслідків забруднення в чорноморському регіоні. Про будь-які зміни у прогнозі поширення забруднення буде проінформовано відповідні служби та громадськість.

✏️ Особливості використання біомаси: відбудеться тренінг щодо МЗВ парникових газів

15 січня Міндовкілля проведе черговий тренінг для операторів установок, верифікаторів, консультантів та інших зацікавлених осіб у сфері моніторингу, звітності та верифікації парникових газів.

✉️ Тема заходу: Особливості використання біомаси
📆 Коли: 15 січня, 10:00 до 12:00.
🔍 Де: в онлайн-форматі на платформі Webex.

Нагадаємо, що 8 січня Верховна Рада прийняла законопроєкт №12131, яким передбачено відновлення роботи системи МЗВ вже в цьому році.

🔗 Тренінгові сесії організовані в рамках проєкту «Підтримка впровадження схеми торгівлі квотами на викиди парникових газів (СТВ) в Україні», що реалізується GIZ в Україні за дорученням Федерального міністерства економіки та клімату Німеччини в рамках Міжнародної кліматичної ініціативи. Навчальні заходи допоможуть операторам установок, верифікаторам та іншим зацікавленим учасникам процесу розібратися в особливостях системи і законодавчих нововведеннях, а також відновити свої знання для сумлінного виконання обов’язків у сфері МЗВ.

Запитання та пропозиції, які потребують особливої уваги та розгляду, можна надсилати на електронну адресу: nci.org.ua24@gmail.com

Про наступні тренінгові заняття буде оголошено під час занять.

🌡 ​​Критичні 1,5°C вже досягнуто? Темпи потепління б'ють “рекорди рекордів”

▪️За даними вчених, протягом 12 місяців поспіль (з липня 2023 року по червень 2024 року) середня глобальна температура Землі досягала або перевищувала 1,5°C порівняно з доіндустріальною. І до того ж у травні рівень вуглекислого газу в атмосфері досяг рекордного показника 426,90 ppm. Це найвищий рівень за мільйони років, і він продовжує зростати швидше, ніж будь-коли за часів існування людства.

▪️За таких темпів довготермінове потепління у 1,5°C буде досягнуто приблизно на початку 2030-х років. Перевищення цього порогу буде мати наслідки, що значно погіршать життя людини та екосистем, а також ставлять під сумнів виконання Паризької угоди. Вона має на меті утримати «підвищення глобальної середньої температури на рівні значно нижче 2°C вище доіндустріального рівня». І її учасники докладають зусиль, щоб «обмежити підвищення температури до 1,5°C вище доіндустріального рівня» до кінця сторіччя.

▪️Враховуючи, що попередня найдовша серія перевищення 1,5°C тривала три місяці у 2016 році, нинішня послідовність демонструє значно більші аномалії, ніж будь-коли раніше.

▪️Така безпрецедентна частота перевищення цих порогових значень свідчить про те, що глобальне потепління наближається до 1,5°C.

▪️Треба розуміти, що науковці дуже обережно роблять прогнози, адже йдеться про глобальні і надзвичайно складні процеси, на які впливає багато чинників. Але навіть з цих стриманих формулювань зрозуміло, що справи у нас кепські. Власне, минулий рік, який також ознаменувався серією природних катаклізмів по всьому світу, яскраво нам це демонструє.

📚 Треба пояснити: ці, поки що тимчасові, перевищення температурного порогу поки не означають, що ціль Паризької угоди не буде досягнута. Угода передбачає «довгострокове підвищення температури», тому ми можемо вважати, що встановлений нею ліміт буде порушено, коли середньосвітова температура залишатиметься на 1,5°C вищою за доіндустріальну протягом двадцяти або тридцяти років — періоду, який зазвичай використовується для визначення клімату. Однак Паризька угода не містить чіткої методології або орієнтирів для офіційного методу визначення того, коли межа в 1,5°C може бути порушена, і це питання є предметом наукових дискусій на міжнародному рівні.

❔ Чому ж так важливо втримати потепління хоча б на рівні 1,5°C? У своїй спеціальній доповіді «Глобальне потепління на 1,5°C» (2018 р.) Міжурядова група експертів зі зміни клімату детально описує наслідки перевищення порогових значень у 1,5° та 2° для організмів, екосистем, інфраструктури тощо. Наприклад, згідно з доповіддю, при підвищенні температури на 1,5°C до 6% комах, 8% рослин і 4% хребетних тварин втратять більше половини свого кліматичного географічного ареалу, тобто території, де вони можуть вижити. При 2°C ці цифри стають значно вищими: до 18% комах, 16% рослин і 8% хребетних тварин.

▪️Вплив на екосистему океану та океанічні течії вже є дуже високим при потеплінні на 1,5°C: скажімо, може зникнути переважна більшість тропічних коралових рифів, змінюється напрям та температура течій. А при подальшому потеплінні до 2°C, не тільки втрачається біорізноманіття та посилюються катаклізми на планеті, але й запустяться ланцюгові процеси (наприклад, океани почнуть віддавати накопичене тепло, вивільниться метан, який поки що “законсервований” у вічній мерзлоті), і потепління відбуватиметься надзвичайно швидкими темпами.

▪️ Це лише кілька прикладів, що ілюструють важливість утримання глобального потепління якомога ближче до 1,5°C. До того ж чим повільніше відбуватиметься цей процес, тим більше маємо часу для адаптації і людей, і всього живого. Саме тому факт, що порогові значення порушуються так часто – дуже тривожний сигнал, і вимагає кардинальних рішень від людства.

​​🔵Відбувся круглий стіл на тему «Обговорення проєкту Закону України “Про ринок деревини” № 4197-д організований Комітетом Верховної Ради України з питань економічного розвитку

💬За словами заступника Міністра захисту довкілля і природних ресурсів України Сергія Власенка — доопрацювання прийнятого в першому читанні та подальше прийняття проєкту Закону «Про ринок деревини» є вкрай важливим рішенням.

💬“Український ринок деревини вже давно потребує встановлення чітких єдиних правил роботи, де будуть збалансовані інтереси всіх учасників процесу та працюватимуть принципи вільної і добросовісної конкуренції. Цей законопроєкт має враховувати позиції сторін та наші євроінтеграційні зобов’язання. Ми сформували наш пакет пропозицій щодо доопрацювань його окремих положень які спрямовані на захист довкілля та курсу до європейського законодавства і найближчим часом направимо до профільного комітету”, — зазначив Сергій Власенко під час засідання круглого столу.

⏹️Серед новацій, які запроваджує даний законопроєкт:

◻️усі операції з деревиною підлягатимуть обов’язковому внесенню до системи електронного обліку деревини;

◻️встановлюється заборона будь-яких операцій щодо лісоматеріалів необроблених, деревини паливної, якщо їх заготівля спричинила знеліснення, або вони були заготовлені з порушенням порядку, встановленого законодавством;

◻️встановлюються загальні вимоги щодо продажу деревини у роздріб фізичним особам для задоволення соціально-побутових потреб;

◻️передбачено створення реєстру суб’єктів господарювання, які провадять діяльність з переробки деревини.

​​🔻Інформація УкрНЦЕМ щодо розповсюдження нафтопродуктів у Чорному морі після аварії російських танкерів: прогнозування щодо поширення забруднення до 13 січня 2025 року

15 грудня 2024 року в умовах шторму в районі Керченської протоки сталася аварія танкерів "Волгонефть-212" та "Волгонефть-239", яка спричинила потрапляння значної кількості мазуту в морське середовище. Подальший моніторинг засвідчив активне розповсюдження забруднюючих речовин у водах Чорного моря.

📡Згідно з останніми супутниковими знімками Sentinel-1 — підтверджено значне поширення мазуту вздовж південного до південно-західного узбережжя Криму. У районах м. Севастополь та м. Кача зафіксовано мазутні плями протяжністю до 15 км, а загальна площа забруднення чорноморської акваторії сягнула близько 1000 км².

💢З огляду на ймовірність подальшого розповсюдження мазуту у західному напрямку Чорного моря УкрНЦЕМ виконав прогноз його поширення у морських водах до 13 січня 2025 року.

Для моделювання використовувалася система NOAA GNOME (General NOAA Operational Modeling Environment). Результати розрахунків демонструють динаміку поширення забруднення у часовому та просторовому аспектах.

💢Так, згідно з моделлю, мазутні плями під впливом метеорологічних і гідродинамічних факторів досягають прибережних зон західного узбережжя Криму. При цьому, течії, що переважають та напрямок вітру, сприяють дрейфу плям у північно-східному напрямку. Разом з тим, спостерігається продовження забруднення кавказького узбережжя, зокрема в районі від мису Панагія до Анапи.

💢За прогнозом, станом на 8 січня 2025 року, узбережжя Одеської області перебуває поза загрозою забруднення мазутом, та на даний час відсутні передумови його забруднення.

💢Для оцінки екологічного впливу та контролю за поширенням забруднення Міндовкілля спільно з УкрНЦЕМ здійснюють регулярний моніторинг супутникових знімків, аналіз отриманих даних моделювання, а також враховуються повідомлення медіа. Цей комплекс заходів спрямований на забезпечення своєчасного реагування та розробку стратегій для мінімізації наслідків забруднення в чорноморському регіоні. Про будь-які зміни у прогнозу поширення забруднення буде проінформовано відповідні служби та громадськість.

⏹️Також Державна екологічна інспекція Південно-західного округу буде здійснювати щоденний моніторинг за станом вод та узбережжя Чорного моря на території Одеської та Миколаївської областей для оперативного реагування на випадок виявлення забруднення.

💬Державна екологічна інспекція України ініціювала звернення до Одеської та Миколаївської ОВА щодо ініціювання скликання позачергових засідань комісій ТЕБ та НС для планування заходів із локалізації та ліквідації можливих мазутних забруднень вод та узбережжя.

​​Як ви думаєте, що це?

Як раз види цих грибів і досліджують на території нацпарку "Слобожанський".

🔎Досліджують за допомогою метабаркодингу. Це дозволяє визначати види грибів на основі ДНК, яка міститься в навколишньому середовищі.

🍄У сосновому лісі парку в рамках проєкту "FunDive" було проведено збір матеріалу для метабаркодингу: ґрунту, мертвої деревини та спор грибів, що знаходяться в повітрі. Надалі з цих зразків буде виділено ДНК грибів та проведено визначення видів. Збір проводили науковці парку разом із мікологом ХНУ ім. Каразіна Андрієм Усіченком.

🍄Також застосовувався класичний метод збору плодових тіл грибів. Це дозволить порівняти ці два підходи до дослідження та вдосконалити метод метабаркодингу.

🍄Результати цього дослідження не лише доповнять знання про видове різноманіття грибів на території НПП "Слобожанський", а й допоможуть оцінити природоохоронну цінність місцевих лісів.

🚗 «Джипінг» у природно-заповідному фонді відтепер заборонено

Верховна Рада України схвалила у другому читанні проєкт Закону № 11024 «Про внесення змін до Закону України “Про природно-заповідний фонд України» щодо забезпечення збереження територій та об’єктів природно-заповідного фонду». Народні депутати віддали 246 голосів «За».

Заборона «джипінгу» – без перебільшення нова сторінка нашого природоохоронного менеджменту. Шлях до прийняття цього Закону офіційно стартував після запуску петиції «Про врегулювання джипінгу в Україні» у вересні 2022 року. І сьогодні Закон прийнято в цілому.

«"Джипінг” на заповідних територіях забруднює ґрунти, знищує рослинний світ, шкодить диким тваринам. І сьогодні прийняття цього Закону є важливим кроком до європейських традицій управління природоохоронними територіями. Пересування на транспортних засобах частково залишиться лише для виконання службових обов'язків працівниками природоохоронних установ, правоохоронними органами та іншими службами. Якщо вам запропонують помилуватися краєвидами національного природного парку і використати для проїзду по природній території квадроцикл – знайте, що це незаконно. Закон про заборону «джипінгу» пройшов шлях довжиною понад 2 роки, має схвалення суспільства та підтриманий природоохоронними організаціями. Дякую всім причетним до прийняття цього рішення», - наголосила Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук.

✅ Верховна Рада України відновила обов’язкову звітність щодо викидів парникових газів

Парламент схвалив у другому читанні законопроєкт про відновлення системи МЗВ. Це – важливий довкіллєвий законопроєкт для продовження переговорного процесу та декарбонізації за європейськими стандартами.

298 голосів народних депутатів “За” проєкт Закону № 12131 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів”.

💬 «Віднині звітність операторів установок у межах МЗВ більше не є добровільною. Проте норми Закону враховують реалії воєнного стану. Підхід до звітності залежить від місця розташування установок та ступеню їх руйнування. Законом передбачені послаблення вимог для операторів шляхом добровільного подання звітних документів за попередні роки, а також спрощення реєстрації. Усе це має на меті знизити організаційне та фінансове навантаження на підприємства, які підпадають під дію Закону про МЗВ», - коментує Міністр захисту довкілля та природних ресурсів Світлана Гринчук.

💬 За її словами, відновлення цієї практики – це про отримання чітких верифікованих даних, згідно зі світовою практикою розрахунків, щодо викидів парникових газів. Це є передумовою до створення системи торгівлі викидами (СТВ), а також є одним із кроків наближення якості наших інструментів декарбонізації до європейських стандартів. До того ж прийняття цього Закону забезпечує виконання індикатору України в межах Плану Ukraine Facility, який є важливою частиною відновлення після бойових дій.

​​📢ДО УВАГИ суб’єктів господарювання та громадськості: розпочинаються термінові технічні роботи у Єдиному реєстрі ОВД

Міндовкілля повідомляє, сьогодні, 8 січня 2025 року розпочинається проведення термінових технічних робіт щодо усунення помилок у функціонуванні Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля (згідно пункту 5 Порядку ведення Єдиного реєстру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2017 № 1026).

ВАЖЛИВО! У період проведення технічних робіт внесення будь-якої інформації до Реєстру буде неможливим для суб’єктів господарювання, уповноважених органів та громадськості.

У той же час документація по процедурах з ОВД, по яких триває громадське обговорення, буде доступна для перегляду.

❕ Звертаємо увагу, що зауваження і пропозиції до планованої діяльності мають надсилатися не засобами Реєстру, а на адреси уповноважених органів, що зазначені в Повідомленні про плановану діяльність та в Оголошенні про початок громадського обговорення Звіту з ОВД.

❕ Про завершення цих робіт та про відновлення функціонування Реєстру буде поінформовано додатково.

Приносимо вибачення за тимчасові незручності та дякуємо за розуміння.

💻 Уряд затвердив вимоги до висновків щодо видачі інтегрованого довкіллєвого дозволу в Україні

Надання таких висновків - один з етапів процедури видачі підприємствам інтегрованих довкіллєвих дозволів у рамках реформи зменшення та контролю промислового забруднення.

Зокрема, свої висновки надаватимуть Міндовкіллю Держекоінспекція, Держводагентство, ДСНС, МОЗ, Держенергоефективність, обласні військові адміністрації та інші органи влади. На їх основі Міністерство прийматиме рішення щодо видачі інтегрованих довкіллєвих дозволів.

Для того, щоб уникнути неоднозначності тлумачення і заповнення різними органами цих документів, Кабінет Міністрів затвердив уніфіковану форму та вимоги до змісту висновків.

“Це перша постанова, яка схвалена на виконання Закону про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення та є складовою великої реформи. Загалом плануємо прийняти ще близько 20 нормативно-правових актів. Всі вони проходитимуть обговорення, забезпечуючи прозорість і залучення громадськості. Реформа поступово набирає обертів і ми продовжуємо працювати над її реалізацією”, - прокоментувала Міністр захисту довкілля та природних ресурсів Світлана Гринчук.

З усіма етапами процедури видачі інтегрованого довкіллєвого дозволу можна ознайомитися за посиланням https://bit.ly/3BDONRP

Нагадаємо, на шляху до ЄС у липні цього року в Україні прийнято Закон “Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення”. Він імплементує глави 1, 2 та 7 Директиви 2010/75/ЄС і створює базис для отримання промисловими підприємствами інтегрованого довкіллєвого дозволу на кожну установку. Це сприятиме зменшенню промислових викидів, а отже зниженню рівня забруднення довкілля. Кожне підприємство, яке буде отримувати інтегрований дозвіл, має працювати відповідно до європейських найкращих доступних технологій та методів управління. Така процедура показала свою ефективність у ЄС. І цим шляхом крок за кроком рухається Україна.

📁 Також Кабмін схвалив рішення, яке спрощує обмін інформацією між Держлісагентством, Нацкомісією з цінних паперів, Державною податковою службою та Держмитслужбою щодо операцій з лісоматеріалами та виробами з деревини. Це рішення дозволить налагодити ефективний електронний обмін даними між цими органами, що, своєю чергою, значно підвищить прозорість та контроль на ринку деревини, а також допоможе запобігти нелегальним операціям.